Є люди, яким однаково, в чому вони вбрані. Є такі, яким неоднаково. І одне, й друге - нормально, але я з тих других.
Знаю приклад про скоробагатька, який не розумів, на що має витрачати кошти, то щодня купував собі новий костюм і все під нього. І чула плітку, що є люди ого-гого, які двічі одну лаху не вбирають.
Я думала про це. І я б так не змогла. Навіть якби я мала стоп'ятсот мілярдів грошів. При всьому моєму інтересі до стилю і любові до оновлення гардеробу, я не уявляю собі, що річ, яка мені подобається, має бути утилізована. Навпаки: носити - це задоволення. Я ж не слухаю пісню, яка сподобалася тільки один раз, а щоразу вмикаю її під настрій.
Гардероб може складатися і з одягу, якому 10+ років, і з учора придбаного. Чому ні? Щоліта мені кортить прикупити якусь "свіжу" блузочку чи футболку. Але в мене був прекрасний чорний кардиган з гачкованими вставками, то я його носила і носила, любила і любила. Віддала через те, що моя фігура стала трохи кращою і я мала в тому кардигані вигляд вгодованого домашнього улюбленця. Тобто, пропорції самого тіла змінилися. А так би досі тягала.
Улюблені речі живуть довго. Викидати треба стару й блискучу від часу спідницю, в якій майже перетліли нитки на швах. А річ з історією, річ емоційно важливу, річ вашу, особливу, добротну не варто викидати зопалу.