Прапор, Герб і Гімн — це не декорації держави. Це її код.
У них зашита історія боротьби, втрат і відновлення. За ці знаки не просто голосували — за них сиділи у в’язницях, ішли на заслання і гинули. Саме тому вони мають вагу.

🇺🇦 Прапор — знак свободи, що завжди повертається.
Синьо-жовті барви з’явилися ще в середньовічній геральдиці, використовувалися козаками, а згодом стали символом визвольних змагань ХХ століття. Їх забороняли в Російській імперії, нищили в СРСР, за них карали. Але кожного разу, коли Україна піднімалася, разом із нею піднімався й прапор. Він уособлює рівновагу між небом і землею, між мрією та щоденною працею — свободу, за яку відповідають живі.

🛡️ Герб — знак тяглості й внутрішньої сили.
Тризуб бере початок із княжих печаток часів Володимира Великого. Це не випадковий символ, а маркер державної традиції, що простягається крізь століття — від Київської Русі до сучасної України. Його намагалися витіснити, замінити, висміяти, але він вижив, бо означає просту істину: українська державність не виникла вчора. Вона має коріння, пам’ять і право на майбутнє.

🎶 Гімн — це не музика, а спільний подих нації.
«Ще не вмерла України…» з’явився як поетичний маніфест надії в часи, коли сама ідея незалежності здавалася утопією. Згодом ці слова стали піснею спротиву, яку співали попри заборони. Його виконували пошепки — але з вірою. На майданах — але зі страхом і рішучістю. На війні — але з гідністю. Гімн завжди звучить тоді, коли потрібно нагадати: ми є, і ми не здамося.

✨ Разом вони створюють цілісність.
Прапор окреслює нашу присутність.
Герб з’єднує нас із минулим.
Гімн формулює нашу волю до життя.

Це не окремі символи — це одна система координат, у якій існує Україна. І допоки вони мають сенс для людей, жодна сила не здатна стерти націю.

Це не атрибути держави.
Це обіцянка — вистояти. 💙💛