Українська
English
Вчорашній провал у Верховній Раді під час голосування за призначення міністра оборони та міністра енергетики — в умовах війни й тотальних проблем в енергетиці через масовані російські обстріли — ще раз довів, наскільки частина депутатів відірвана від реальності й не усвідомлює викликів сьогодення.
Окрема розмова про наших затятих горлопанів-«патріотів» з опозиції. Ті самі, що волають про відданість Україні й «усе найкраще — воїнам», на практиці не спромоглися проголосувати за міністра оборони, відповідального за функціонування, боєздатність і забезпечення ЗСУ.
Кожен день роботи цього посадовця напряму впливає на обороноздатність держави.
Що ще раз демонструє подвійні стандарти "патріотизму" наших "опозиційників".
І «плівки Тимошенко» прямо тому свідчать про спроби фракції «Батьківщина» зірвати призначення нових міністрів у ключових сферах під час війни шляхом створення депутатської мережі задля паралічу парламентської більшості.
"Грохнуть это большінство" - верх цинізму від ЮВТ.
Перша ластівка роботи цієї мережі — вчорашній провал за призначення Шмигаля.
Фракція «Батьківщина» проголосувала за звільнення Шмигаля та Федорова, але саме призначення — проігнорувала.
Синхронно з цим зникли й голоси приблизно 30 «слуг».
Випадковість?
Ні. Це вже більше схоже на системну спробу політичного саботажу в умовах війни.
Це стосується і партії «ЄС».
Бо неважко уявити, що якби з Петром Олексійовичем «домовилися» про спільні закупівлі через його фонд, то вся «Європейська солідарність» разом із «Голосом» дружно натиснули б зелену кнопку за нового міністра оборони.
Або якби «патріотам» пообіцяли частку в освоєнні коштів енергетичного сектору — вони б так само одностайно проголосували за будь-які інші призначення.
От і вся ціна «опозиційного патріотизму»:
заплатіть — підтримаємо,
спробуйте домовитися — проголосуємо,
не домовилися — значить «ні».
А війна? Та байдуже. Головне — торг.
Та дехто, схоже, досі мислить категоріями: «зв’язки з Медведчуком ще залишилися — раптом знадобляться».
Хочеться вірити, що здоровий глузд і відповідальність усе ж візьмуть гору, і депутати сьогодні зрештою проголосують за призначення міністрів оборони та енергетики.
Бо ці рішення — не про політику.
Вони — про виживання держави.
https://t.me/Ukraineaboveallelse
Окрема розмова про наших затятих горлопанів-«патріотів» з опозиції. Ті самі, що волають про відданість Україні й «усе найкраще — воїнам», на практиці не спромоглися проголосувати за міністра оборони, відповідального за функціонування, боєздатність і забезпечення ЗСУ.
Кожен день роботи цього посадовця напряму впливає на обороноздатність держави.
Що ще раз демонструє подвійні стандарти "патріотизму" наших "опозиційників".
І «плівки Тимошенко» прямо тому свідчать про спроби фракції «Батьківщина» зірвати призначення нових міністрів у ключових сферах під час війни шляхом створення депутатської мережі задля паралічу парламентської більшості.
"Грохнуть это большінство" - верх цинізму від ЮВТ.
Перша ластівка роботи цієї мережі — вчорашній провал за призначення Шмигаля.
Фракція «Батьківщина» проголосувала за звільнення Шмигаля та Федорова, але саме призначення — проігнорувала.
Синхронно з цим зникли й голоси приблизно 30 «слуг».
Випадковість?
Ні. Це вже більше схоже на системну спробу політичного саботажу в умовах війни.
Це стосується і партії «ЄС».
Бо неважко уявити, що якби з Петром Олексійовичем «домовилися» про спільні закупівлі через його фонд, то вся «Європейська солідарність» разом із «Голосом» дружно натиснули б зелену кнопку за нового міністра оборони.
Або якби «патріотам» пообіцяли частку в освоєнні коштів енергетичного сектору — вони б так само одностайно проголосували за будь-які інші призначення.
От і вся ціна «опозиційного патріотизму»:
заплатіть — підтримаємо,
спробуйте домовитися — проголосуємо,
не домовилися — значить «ні».
А війна? Та байдуже. Головне — торг.
Та дехто, схоже, досі мислить категоріями: «зв’язки з Медведчуком ще залишилися — раптом знадобляться».
Хочеться вірити, що здоровий глузд і відповідальність усе ж візьмуть гору, і депутати сьогодні зрештою проголосують за призначення міністрів оборони та енергетики.
Бо ці рішення — не про політику.
Вони — про виживання держави.
https://t.me/Ukraineaboveallelse
Вчорашній провал у Верховній Раді під час голосування за призначення міністра оборони та міністра енергетики — в умовах війни й тотальних проблем в енергетиці через масовані російські обстріли — ще раз довів, наскільки частина депутатів відірвана від реальності й не усвідомлює викликів сьогодення.
Окрема розмова про наших затятих горлопанів-«патріотів» з опозиції. Ті самі, що волають про відданість Україні й «усе найкраще — воїнам», на практиці не спромоглися проголосувати за міністра оборони, відповідального за функціонування, боєздатність і забезпечення ЗСУ.
Кожен день роботи цього посадовця напряму впливає на обороноздатність держави.
Що ще раз демонструє подвійні стандарти "патріотизму" наших "опозиційників".
І «плівки Тимошенко» прямо тому свідчать про спроби фракції «Батьківщина» зірвати призначення нових міністрів у ключових сферах під час війни шляхом створення депутатської мережі задля паралічу парламентської більшості.
"Грохнуть это большінство" - верх цинізму від ЮВТ.
Перша ластівка роботи цієї мережі — вчорашній провал за призначення Шмигаля.
Фракція «Батьківщина» проголосувала за звільнення Шмигаля та Федорова, але саме призначення — проігнорувала.
Синхронно з цим зникли й голоси приблизно 30 «слуг».
Випадковість?
Ні. Це вже більше схоже на системну спробу політичного саботажу в умовах війни.
Це стосується і партії «ЄС».
Бо неважко уявити, що якби з Петром Олексійовичем «домовилися» про спільні закупівлі через його фонд, то вся «Європейська солідарність» разом із «Голосом» дружно натиснули б зелену кнопку за нового міністра оборони.
Або якби «патріотам» пообіцяли частку в освоєнні коштів енергетичного сектору — вони б так само одностайно проголосували за будь-які інші призначення.
От і вся ціна «опозиційного патріотизму»:
заплатіть — підтримаємо,
спробуйте домовитися — проголосуємо,
не домовилися — значить «ні».
А війна? Та байдуже. Головне — торг.
Та дехто, схоже, досі мислить категоріями: «зв’язки з Медведчуком ще залишилися — раптом знадобляться».
Хочеться вірити, що здоровий глузд і відповідальність усе ж візьмуть гору, і депутати сьогодні зрештою проголосують за призначення міністрів оборони та енергетики.
Бо ці рішення — не про політику.
Вони — про виживання держави.
https://t.me/Ukraineaboveallelse
27views