До четвертої ранку не спали з донечкою.
Моніторили новини…
Де летить, куди летить, скільки летить?…

Нескінченно заглядали в різні мережі навіть не щоб виносити мозок друзям питаннями:
- Як ви, цілі?
Просто впевнитися, що людина є в мережі, відповідно, жива…

Ййййййййбнсццццкплтьгсссня…

Потім вже відбилися…
Зранку спимо ж?
Як люди з чистою совістю, кріпко…

Ірина Олександрова вже збиралася нас патичкою тикати?
- Постав його? Хай походить??? (с)

Ото аж о дванадцятій я нарешті прокинулася…
Й то?
Тільки тому, що оператор одного з банків пропонував мені кредит на дуууууже вигідних умовах?:)
Побажала гарного дня й оголосила, що будь-які кредити, то не про мене!:)

Ще й досі не зовсім в адекваті?
Щось сьогодні голова не працює?
Не вся, звісно!:)
Їсти можу!:)

Й як не їсти?:)
Коли на протиугінних гумках з шипами, які з Китайщини нещодавно отримала, шкутильгала до крамниці цілком впевнено! Коровою на кризі себе не відчувала!:)
З крамниці приперачила добіса тттттулечок з матіасами!:) Й ціле відерце квашеної капусти!:) Бо всі ґаздині нашого гуртожитку геть ліниві, щоб наквасити особисто!:)
А Леонідівна наша юшки курячої з сирними «крокодилками» наварила!!!
Й я тої юшки!!!
З тою капустою!!!
З тими тулечками!!!
Нажерлася!:)
Як павук!:) (Баба Надя так формулювала!)

Начебто й в мозоку трохи розвиднілося?
А за півгодини знов планове знеструмлення трапиться.
Та й хай?
Книжку читатиму з ліхтариком!
Невсеремось!