У день, коли луна гроза,
І всполах хмари проріза,
А буревій хитає небо
І вітер виє наче стерво,
Приходе час на самоті,
У вирії глухий дрімоти,
Натхнених пошуків істоти,
Що живиться з моєї шепоти.
І в роздумі шалених днів,
Коли мій мозок зголоднів,
Я починаю все спочатку
І дмухаю в стару печатку.
Я те, що є, я те, що маю,
Я сам себе наздогоняю.
Моя душа – розкрита книга,
Приплив-приток, потім відлига...

Нову сторінку починаю,
Тривалої безмежної снаги.

© IK 12-09-2023
У день, коли луна гроза, І всполах хмари проріза, А буревій хитає небо І вітер виє наче стерво, Приходе час на самоті, У вирії глухий дрімоти, Натхнених пошуків істоти, Що живиться з моєї шепоти. І в роздумі шалених днів, Коли мій мозок зголоднів, Я починаю все спочатку І дмухаю в стару печатку. Я те, що є, я те, що маю, Я сам себе наздогоняю. Моя душа – розкрита книга, Приплив-приток, потім відлига... Нову сторінку починаю, Тривалої безмежної снаги. © IK 12-09-2023
40переглядів