В дитинстві так хотілося тих мандаринів…
Й вони обовʼязково траплялися!
На Новий рік. По штучці на брата. Ну, може, по дві?
Коли в мене було двійко саморобних дітей, мандаринових чи апельсинових обмежень в родині вже не існувало.
Тим більш, коли зʼявилися молодші діти. Яких мені одномоментно приперачив лелека підвищеної вантажопідйомності!:)
Й що цікаво?
Тепер мені тих мандаринів взагалі не хо?:)
Апельсинів - ще менше!:)
Що я з цитрусових ще можу вжити з апетитом, це памело.
Але ж!
Кожен рік!
На Новий рік я повинна обовʼязково зʼїсти одну мандарину!:)
Це обовʼязкова страва в новорічному меню!:)
Дійсним доповідаю!:)
Зʼїла!:)
А ще з мандаринами, ананасами, сиром та оселедцем зробила салату.
Ну й без традиційного олівʼя який Новий рік?:)
Запекла фаршированих шампіньонів.
Й миттєво маринованих наварила!:)
В планах ще було картоплю товкти та курку запекати?:)
Ото розмірковую, чи тре?:)
Ірина Олександрова зранку буженіни вже напекла? Може, курка зачекає?:)
Усміхаюся та згадую, як кілька років тому ми з синочком з крамниці притягли ящик мандаринів!:)
Й не перший вже!:)
Аааааа тут до нас гості зненацька понаїхали!:)
Виховані гості! Що так, то так!
Кажу їм:
- Діти, отам в тамбурі - ящик мандаринів! Й не щоб ними милуватися! Щоб їсти!!!
Гості уточнюють:
- Аааааа скільки можна?…
Я ж проста така та добра?:) По-прапорщицьки рубаю прямо!:)
- Та скільки хочете!:)
Коли за годину після цієї розмови ми з колежанкою попросили в дітей по мандаринці, відповіддю нам були скорботні позіхання!:) Бо мандаринів вже геть не було!:)))
Начебто нещодавно ті мандарини зжерлися?
А стільки років промайнуло?
Діти повиросли, ми зістарилися… Вввввійна з Донбасу розповзлася по всій ненці…
Але ж живі! Поки що? Хуч й сирени нескінченно виють, аж захлинаються.
Та ще рік витримали?
Сподіваюся, й наступний здолаємо!
Й щоб ми усі були живі та здорові.
Щоб близькі люди були поруч, а не розкидані по фронтам та всьому білому світу…
Щоб всі наші бажання хуткенько збувалися!
З прийдешнім!!!
Зі Святим вечором!
З Василем!
З Маланкою!
Будьмо!
Невсеремось!
Й вони обовʼязково траплялися!
На Новий рік. По штучці на брата. Ну, може, по дві?
Коли в мене було двійко саморобних дітей, мандаринових чи апельсинових обмежень в родині вже не існувало.
Тим більш, коли зʼявилися молодші діти. Яких мені одномоментно приперачив лелека підвищеної вантажопідйомності!:)
Й що цікаво?
Тепер мені тих мандаринів взагалі не хо?:)
Апельсинів - ще менше!:)
Що я з цитрусових ще можу вжити з апетитом, це памело.
Але ж!
Кожен рік!
На Новий рік я повинна обовʼязково зʼїсти одну мандарину!:)
Це обовʼязкова страва в новорічному меню!:)
Дійсним доповідаю!:)
Зʼїла!:)
А ще з мандаринами, ананасами, сиром та оселедцем зробила салату.
Ну й без традиційного олівʼя який Новий рік?:)
Запекла фаршированих шампіньонів.
Й миттєво маринованих наварила!:)
В планах ще було картоплю товкти та курку запекати?:)
Ото розмірковую, чи тре?:)
Ірина Олександрова зранку буженіни вже напекла? Може, курка зачекає?:)
Усміхаюся та згадую, як кілька років тому ми з синочком з крамниці притягли ящик мандаринів!:)
Й не перший вже!:)
Аааааа тут до нас гості зненацька понаїхали!:)
Виховані гості! Що так, то так!
Кажу їм:
- Діти, отам в тамбурі - ящик мандаринів! Й не щоб ними милуватися! Щоб їсти!!!
Гості уточнюють:
- Аааааа скільки можна?…
Я ж проста така та добра?:) По-прапорщицьки рубаю прямо!:)
- Та скільки хочете!:)
Коли за годину після цієї розмови ми з колежанкою попросили в дітей по мандаринці, відповіддю нам були скорботні позіхання!:) Бо мандаринів вже геть не було!:)))
Начебто нещодавно ті мандарини зжерлися?
А стільки років промайнуло?
Діти повиросли, ми зістарилися… Вввввійна з Донбасу розповзлася по всій ненці…
Але ж живі! Поки що? Хуч й сирени нескінченно виють, аж захлинаються.
Та ще рік витримали?
Сподіваюся, й наступний здолаємо!
Й щоб ми усі були живі та здорові.
Щоб близькі люди були поруч, а не розкидані по фронтам та всьому білому світу…
Щоб всі наші бажання хуткенько збувалися!
З прийдешнім!!!
Зі Святим вечором!
З Василем!
З Маланкою!
Будьмо!
Невсеремось!
В дитинстві так хотілося тих мандаринів…
Й вони обовʼязково траплялися!
На Новий рік. По штучці на брата. Ну, може, по дві?
Коли в мене було двійко саморобних дітей, мандаринових чи апельсинових обмежень в родині вже не існувало.
Тим більш, коли зʼявилися молодші діти. Яких мені одномоментно приперачив лелека підвищеної вантажопідйомності!:)
Й що цікаво?
Тепер мені тих мандаринів взагалі не хо?:)
Апельсинів - ще менше!:)
Що я з цитрусових ще можу вжити з апетитом, це памело.
Але ж!
Кожен рік!
На Новий рік я повинна обовʼязково зʼїсти одну мандарину!:)
Це обовʼязкова страва в новорічному меню!:)
Дійсним доповідаю!:)
Зʼїла!:)
А ще з мандаринами, ананасами, сиром та оселедцем зробила салату.
Ну й без традиційного олівʼя який Новий рік?:)
Запекла фаршированих шампіньонів.
Й миттєво маринованих наварила!:)
В планах ще було картоплю товкти та курку запекати?:)
Ото розмірковую, чи тре?:)
Ірина Олександрова зранку буженіни вже напекла? Може, курка зачекає?:)
Усміхаюся та згадую, як кілька років тому ми з синочком з крамниці притягли ящик мандаринів!:)
Й не перший вже!:)
Аааааа тут до нас гості зненацька понаїхали!:)
Виховані гості! Що так, то так!
Кажу їм:
- Діти, отам в тамбурі - ящик мандаринів! Й не щоб ними милуватися! Щоб їсти!!!
Гості уточнюють:
- Аааааа скільки можна?…
Я ж проста така та добра?:) По-прапорщицьки рубаю прямо!:)
- Та скільки хочете!:)
Коли за годину після цієї розмови ми з колежанкою попросили в дітей по мандаринці, відповіддю нам були скорботні позіхання!:) Бо мандаринів вже геть не було!:)))
Начебто нещодавно ті мандарини зжерлися?
А стільки років промайнуло?
Діти повиросли, ми зістарилися… Вввввійна з Донбасу розповзлася по всій ненці…
Але ж живі! Поки що? Хуч й сирени нескінченно виють, аж захлинаються.
Та ще рік витримали?
Сподіваюся, й наступний здолаємо!
Й щоб ми усі були живі та здорові.
Щоб близькі люди були поруч, а не розкидані по фронтам та всьому білому світу…
Щоб всі наші бажання хуткенько збувалися!
З прийдешнім!!!
Зі Святим вечором!
З Василем!
З Маланкою!
Будьмо!
Невсеремось!
4переглядів