💀 Помпеї: місто, яке не засипало — його задушило 🌋

79 рік нашої ери. Звичайний день у багатому римському місті біля Везувію. Люди торгують, готують вечерю, хтось іде до лазні, хтось — у таверну. Вони не тікають, бо не знають, що живуть біля вулкана. Для них Везувій — просто гора.

Перший вибух здається далеким. З неба падає попіл. Люди ховаються в домівках, накривають голови тканиною, чекають, поки «пройде». Але це не попіл убив Помпеї.

Смерть прийшла інакше.

Вночі на місто обрушилися пірокластичні потоки — хмари з газу, попелу і каміння, розігріті до 300–500°C, що мчали зі швидкістю автомобіля. Вони не спалювали. Вони миттєво зупиняли дихання.

Люди гинули за секунди. М’язи скорочувалися, тіла падали там, де стояли. Багато хто навіть не встиг зрозуміти, що помирає. Саме тому археологи знаходять їх у звичайних позах — сидячи, лежачи, обіймаючи дітей.

Сучасні дослідження показали: черепи не вибухали, як писали раніше. Легені просто переставали працювати від перегрітого повітря.

Помпеї не були «законсервовані лавою». Вони стали фотографією смерті, зафіксованою у вулканічному попелі. Місто зникло за кілька годин. А світ дізнався про цю трагедію — лише через 1700 років.

Помпеї нагадують: найстрашніші катастрофи — це ті, які здаються неможливими… аж до останньої секунди.