Четвертий рік не радісна зима...
Не тішить сніг і іній на деревах...
Передчуття святкового нема...
Душа, наче в лещатах металевих...
Свята зимові вже до нас ідуть...
Та настрою нема, щось святкувати.
Там, на війні, наш спокій бережуть
Наші безстрашні хлопці і дівчата!
Вони в окопах посеред зими,
Забувши про свою смертельну втому,
Хоробро захищають нас щоб ми,
В цей час тяжкий, спокійно спали вдома!
Життя не зупинилося для нас.
У клопотах минають дні і дати...
Але, гучне застілля у цей час,
Це, наче на могилах танцювати.
Нам не до свят... І не тому що ми,
Під час війни радіти розучились.
На знищення ворожої пітьми,
Ми всі свої об'єднуємо сили!
Раніше нам хотілось справжніх див
І подарунків на свята зимові...
Тепер, щоб в Україні настав МИР
І всі живі вернулися додому...
Ще прийде час для свят й гулянь гучних...
А зараз, попри обстріли й тривоги,
Гуртом будем молитися за тих,
Хто наближає нас до Перемоги!

© Ольга Тріфонова