Українська
English
Іноді душа мусить згоріти до тла —
не від розпачу, а від правди,
яка спалює все зайве,
усе, що ховає справжній голос у тіні.
У вогні зникають страхи,
колишні образи шелестять, мов сухе листя,
і лише жар тримає серце від падіння.
Та серед попелу народжується тиша —
чиста, мов перший подих світанку.
І в цій тиші проростає щось нове,
сильніше за біль,
ясніше за вчорашній морок.
Так душа повертається до себе —
не зламана,
а оновлена,
мов фенікс,
який знає ціну власному світлу.
📷 з інтернету
🖍️ Калина Прус
не від розпачу, а від правди,
яка спалює все зайве,
усе, що ховає справжній голос у тіні.
У вогні зникають страхи,
колишні образи шелестять, мов сухе листя,
і лише жар тримає серце від падіння.
Та серед попелу народжується тиша —
чиста, мов перший подих світанку.
І в цій тиші проростає щось нове,
сильніше за біль,
ясніше за вчорашній морок.
Так душа повертається до себе —
не зламана,
а оновлена,
мов фенікс,
який знає ціну власному світлу.
📷 з інтернету
🖍️ Калина Прус
Іноді душа мусить згоріти до тла —
не від розпачу, а від правди,
яка спалює все зайве,
усе, що ховає справжній голос у тіні.
У вогні зникають страхи,
колишні образи шелестять, мов сухе листя,
і лише жар тримає серце від падіння.
Та серед попелу народжується тиша —
чиста, мов перший подих світанку.
І в цій тиші проростає щось нове,
сильніше за біль,
ясніше за вчорашній морок.
Так душа повертається до себе —
не зламана,
а оновлена,
мов фенікс,
який знає ціну власному світлу.
📷 з інтернету
🖍️ Калина Прус
68views