Українська
English
День пам’яті священномученика Петра Олександрійського
25 листопада (8 грудня) православні віряни відзначають день пам’яті священномученика Петра Олександрійського. Під час кровопролитного переслідування християн мученик став на чолі Олександрійського храму та проповідував християнське вчення. Містяни, що ходили до нього на службу, приймали хрещення цілими родинами. Через це святителя засудили до страти.
Люди, що безмежно любили і поважали архієпископа, обурилися та не бажали миритися із несправедливістю імператора. Тоді Петро, намагаючись уникнути кровопролиття простого народу, побажав провести власну смертну кару таємно. Він сам вийшов до катів і був страчений на тому ж місці, що й апостол Марк.
У ніч, коли був убитий священномученик, біля його труни молилася дівчина-відлюдниця. Під час молитви вона почула, як із неба пролунав голос, що повідомив про закінчення страждань християн.
25 листопада (8 грудня) православні віряни відзначають день пам’яті священномученика Петра Олександрійського. Під час кровопролитного переслідування християн мученик став на чолі Олександрійського храму та проповідував християнське вчення. Містяни, що ходили до нього на службу, приймали хрещення цілими родинами. Через це святителя засудили до страти.
Люди, що безмежно любили і поважали архієпископа, обурилися та не бажали миритися із несправедливістю імператора. Тоді Петро, намагаючись уникнути кровопролиття простого народу, побажав провести власну смертну кару таємно. Він сам вийшов до катів і був страчений на тому ж місці, що й апостол Марк.
У ніч, коли був убитий священномученик, біля його труни молилася дівчина-відлюдниця. Під час молитви вона почула, як із неба пролунав голос, що повідомив про закінчення страждань християн.
День пам’яті священномученика Петра Олександрійського
25 листопада (8 грудня) православні віряни відзначають день пам’яті священномученика Петра Олександрійського. Під час кровопролитного переслідування християн мученик став на чолі Олександрійського храму та проповідував християнське вчення. Містяни, що ходили до нього на службу, приймали хрещення цілими родинами. Через це святителя засудили до страти.
Люди, що безмежно любили і поважали архієпископа, обурилися та не бажали миритися із несправедливістю імператора. Тоді Петро, намагаючись уникнути кровопролиття простого народу, побажав провести власну смертну кару таємно. Він сам вийшов до катів і був страчений на тому ж місці, що й апостол Марк.
У ніч, коли був убитий священномученик, біля його труни молилася дівчина-відлюдниця. Під час молитви вона почула, як із неба пролунав голос, що повідомив про закінчення страждань християн.
85переглядів