Українська
English
#події
🔬 Великий Прорив у Медицині: Як Карл Ландштейнер Відкрив Групи Крові та Врятував Мільйони Життів
Понад століття тому, 14 листопада 1901 року, австрійський лікар та імунолог Карл Ландштейнер здійснив відкриття, яке докорінно змінило медицину, перетворивши переливання крові з небезпечної лотереї на рутинну та життєво необхідну процедуру. До цього моменту, спроби трансфузії часто закінчувалися трагічно, адже лікарі не розуміли причини несумісності крові різних людей.
❓ У чому полягала проблема?
На початку ХХ століття успіх переливання крові залежав від звичайного везіння: приблизно у 60% випадків процедура призводила до виживання пацієнта, але інші 40% закінчувалися фатально. Причиною смерті було склеювання (аглютинація) еритроцитів — захисна реакція організму, що виникала при змішуванні несумісної крові.
🧪 Геніальний експеримент
Карл Ландштейнер, працюючи асистентом у Віденському інституті патології, присвятив цьому питанню роки досліджень. Він провів простий, але геніальний експеримент:
* Він взяв зразки крові у себе та п'ятьох своїх колег.
* Відділив еритроцити від сироватки крові.
* Почав змішувати еритроцити однієї людини з сироваткою іншої.
У результаті він помітив, що змішування деяких зразків викликало склеювання еритроцитів, а деяких — ні. Це дало йому підставу стверджувати: у крові різних людей існують відмінності, які визначають її сумісність.
🅰️🅱️🅾️ Відкриття системи AB0
На основі своїх спостережень Ландштейнер у 1901 році розділив зразки крові на три групи, які він назвав A, B і C (пізніше С була перейменована на 0 — від німецького "Ohne" — "без" чи "Zero" — "нуль").
* Групи відрізнялися наявністю чи відсутністю на поверхні еритроцитів специфічних білків-антигенів (аглютиногенів) А та В, а також відповідних антитіл (аглютинінів) у плазмі.
* Головний висновок: антигени групи крові та антитіла до них ніколи не співіснують разом в одному організмі (наприклад, у крові групи А ніколи не буде антитіл проти А).
Через два роки, учні Ландштейнера, Адріано Штурлі та Альфред фон Декастелло, відкрили четверту, найрідкіснішу групу AB.
🏆 Спадщина
Відкриття Ландштейнера, опубліковане у "Віденському клінічному щотижневому журналі", стало наріжним каменем сучасної трансфузіології. Його робота дозволила лікарям безпечно підбирати донорську кров, що не лише врятувало мільйони поранених у війнах і пацієнтів під час складних операцій, але й відкрило шлях до подальших досліджень.
У 1930 році Карл Ландштейнер був удостоєний Нобелівської премії з фізіології та медицини "за відкриття груп крові людини". Його пізніші дослідження також призвели до відкриття резус-фактора (Rh) разом з Александром Вінером, що стало ще одним критично важливим фактором сумісності крові.
🔬 Великий Прорив у Медицині: Як Карл Ландштейнер Відкрив Групи Крові та Врятував Мільйони Життів
Понад століття тому, 14 листопада 1901 року, австрійський лікар та імунолог Карл Ландштейнер здійснив відкриття, яке докорінно змінило медицину, перетворивши переливання крові з небезпечної лотереї на рутинну та життєво необхідну процедуру. До цього моменту, спроби трансфузії часто закінчувалися трагічно, адже лікарі не розуміли причини несумісності крові різних людей.
❓ У чому полягала проблема?
На початку ХХ століття успіх переливання крові залежав від звичайного везіння: приблизно у 60% випадків процедура призводила до виживання пацієнта, але інші 40% закінчувалися фатально. Причиною смерті було склеювання (аглютинація) еритроцитів — захисна реакція організму, що виникала при змішуванні несумісної крові.
🧪 Геніальний експеримент
Карл Ландштейнер, працюючи асистентом у Віденському інституті патології, присвятив цьому питанню роки досліджень. Він провів простий, але геніальний експеримент:
* Він взяв зразки крові у себе та п'ятьох своїх колег.
* Відділив еритроцити від сироватки крові.
* Почав змішувати еритроцити однієї людини з сироваткою іншої.
У результаті він помітив, що змішування деяких зразків викликало склеювання еритроцитів, а деяких — ні. Це дало йому підставу стверджувати: у крові різних людей існують відмінності, які визначають її сумісність.
🅰️🅱️🅾️ Відкриття системи AB0
На основі своїх спостережень Ландштейнер у 1901 році розділив зразки крові на три групи, які він назвав A, B і C (пізніше С була перейменована на 0 — від німецького "Ohne" — "без" чи "Zero" — "нуль").
* Групи відрізнялися наявністю чи відсутністю на поверхні еритроцитів специфічних білків-антигенів (аглютиногенів) А та В, а також відповідних антитіл (аглютинінів) у плазмі.
* Головний висновок: антигени групи крові та антитіла до них ніколи не співіснують разом в одному організмі (наприклад, у крові групи А ніколи не буде антитіл проти А).
Через два роки, учні Ландштейнера, Адріано Штурлі та Альфред фон Декастелло, відкрили четверту, найрідкіснішу групу AB.
🏆 Спадщина
Відкриття Ландштейнера, опубліковане у "Віденському клінічному щотижневому журналі", стало наріжним каменем сучасної трансфузіології. Його робота дозволила лікарям безпечно підбирати донорську кров, що не лише врятувало мільйони поранених у війнах і пацієнтів під час складних операцій, але й відкрило шлях до подальших досліджень.
У 1930 році Карл Ландштейнер був удостоєний Нобелівської премії з фізіології та медицини "за відкриття груп крові людини". Його пізніші дослідження також призвели до відкриття резус-фактора (Rh) разом з Александром Вінером, що стало ще одним критично важливим фактором сумісності крові.
#події
🔬 Великий Прорив у Медицині: Як Карл Ландштейнер Відкрив Групи Крові та Врятував Мільйони Життів
Понад століття тому, 14 листопада 1901 року, австрійський лікар та імунолог Карл Ландштейнер здійснив відкриття, яке докорінно змінило медицину, перетворивши переливання крові з небезпечної лотереї на рутинну та життєво необхідну процедуру. До цього моменту, спроби трансфузії часто закінчувалися трагічно, адже лікарі не розуміли причини несумісності крові різних людей.
❓ У чому полягала проблема?
На початку ХХ століття успіх переливання крові залежав від звичайного везіння: приблизно у 60% випадків процедура призводила до виживання пацієнта, але інші 40% закінчувалися фатально. Причиною смерті було склеювання (аглютинація) еритроцитів — захисна реакція організму, що виникала при змішуванні несумісної крові.
🧪 Геніальний експеримент
Карл Ландштейнер, працюючи асистентом у Віденському інституті патології, присвятив цьому питанню роки досліджень. Він провів простий, але геніальний експеримент:
* Він взяв зразки крові у себе та п'ятьох своїх колег.
* Відділив еритроцити від сироватки крові.
* Почав змішувати еритроцити однієї людини з сироваткою іншої.
У результаті він помітив, що змішування деяких зразків викликало склеювання еритроцитів, а деяких — ні. Це дало йому підставу стверджувати: у крові різних людей існують відмінності, які визначають її сумісність.
🅰️🅱️🅾️ Відкриття системи AB0
На основі своїх спостережень Ландштейнер у 1901 році розділив зразки крові на три групи, які він назвав A, B і C (пізніше С була перейменована на 0 — від німецького "Ohne" — "без" чи "Zero" — "нуль").
* Групи відрізнялися наявністю чи відсутністю на поверхні еритроцитів специфічних білків-антигенів (аглютиногенів) А та В, а також відповідних антитіл (аглютинінів) у плазмі.
* Головний висновок: антигени групи крові та антитіла до них ніколи не співіснують разом в одному організмі (наприклад, у крові групи А ніколи не буде антитіл проти А).
Через два роки, учні Ландштейнера, Адріано Штурлі та Альфред фон Декастелло, відкрили четверту, найрідкіснішу групу AB.
🏆 Спадщина
Відкриття Ландштейнера, опубліковане у "Віденському клінічному щотижневому журналі", стало наріжним каменем сучасної трансфузіології. Його робота дозволила лікарям безпечно підбирати донорську кров, що не лише врятувало мільйони поранених у війнах і пацієнтів під час складних операцій, але й відкрило шлях до подальших досліджень.
У 1930 році Карл Ландштейнер був удостоєний Нобелівської премії з фізіології та медицини "за відкриття груп крові людини". Його пізніші дослідження також призвели до відкриття резус-фактора (Rh) разом з Александром Вінером, що стало ще одним критично важливим фактором сумісності крові.
79views