Українська
English
#події
3 листопада 1941 року в Києві стався потужний вибух, унаслідок якого було знищено Успенський собор Києво-Печерської лаври — головний храм та одну з найважливіших історико-культурних святинь України. Вибух відбувся приблизно о 14:30, залишивши від собору лише фрагменти стін, вівтаря і кілька стовпів. Тоді Київ уже був окупований нацистською армією, проте вибух спричинили міни, закладені радянськими військами під час відступу в серпні-вересні 1941 року. За різними версіями, радянські сапери НКВС таємно замінували собор, застосовуючи тактику «спаленої землі», щоб не дати нацистам використати цю культурну спадщину.
Цей акт вибуху часто інтерпретують як політичний замах: 3 листопада до лаври приїздив президент Словаччини Йозеф Тісо разом із німецькою окупаційною владою, які мали оглянути собор. Вибух стався через кілька хвилин після їхнього виходу з храму. Судячи з доповідей поліції безпеки, в момент вибуху спостерігали трьох людей, які втекли з місця події і були розстріляні. Ймовірно, це була спроба ліквідувати високопосадових гостей.
Вибух не лише повністю знищив собор, а й спричинив пожежі в інших будівлях Лаври — трапезній церкві, музеях, бібліотеках і навіть дзвіниці. Загинуло близько 300 німецьких військових та невстановлена кількість місцевих мешканців. Окупаційна влада заздалегідь знала про мінування та ніколи не вживала заходів для розмінування собору, що свідчить про радянську версію замаху на життя офіційних осіб.
Ця подія стала величезною втратю для української культурної спадщини. Упродовж десятиліть точилися суперечки щодо винних у вибуху — радянська пропаганда звинувачувала нацистів, а німці – радянських партизанів. Справжня причина пов’язана з бойовими діями і тактикою радянських військ. Успенський собор, котрий був зведений у XI столітті і був важливим символом духовності та історії Києва, відновили лише у 2000 році.
Отже, вибух і знищення Успенського собору Києво-Печерської лаври 3 листопада 1941 року було актом військової тактики радянських військ під час відступу, який став великою трагедією для історії і культури України та залишив глибокий слід у пам’яті нації.
3 листопада 1941 року в Києві стався потужний вибух, унаслідок якого було знищено Успенський собор Києво-Печерської лаври — головний храм та одну з найважливіших історико-культурних святинь України. Вибух відбувся приблизно о 14:30, залишивши від собору лише фрагменти стін, вівтаря і кілька стовпів. Тоді Київ уже був окупований нацистською армією, проте вибух спричинили міни, закладені радянськими військами під час відступу в серпні-вересні 1941 року. За різними версіями, радянські сапери НКВС таємно замінували собор, застосовуючи тактику «спаленої землі», щоб не дати нацистам використати цю культурну спадщину.
Цей акт вибуху часто інтерпретують як політичний замах: 3 листопада до лаври приїздив президент Словаччини Йозеф Тісо разом із німецькою окупаційною владою, які мали оглянути собор. Вибух стався через кілька хвилин після їхнього виходу з храму. Судячи з доповідей поліції безпеки, в момент вибуху спостерігали трьох людей, які втекли з місця події і були розстріляні. Ймовірно, це була спроба ліквідувати високопосадових гостей.
Вибух не лише повністю знищив собор, а й спричинив пожежі в інших будівлях Лаври — трапезній церкві, музеях, бібліотеках і навіть дзвіниці. Загинуло близько 300 німецьких військових та невстановлена кількість місцевих мешканців. Окупаційна влада заздалегідь знала про мінування та ніколи не вживала заходів для розмінування собору, що свідчить про радянську версію замаху на життя офіційних осіб.
Ця подія стала величезною втратю для української культурної спадщини. Упродовж десятиліть точилися суперечки щодо винних у вибуху — радянська пропаганда звинувачувала нацистів, а німці – радянських партизанів. Справжня причина пов’язана з бойовими діями і тактикою радянських військ. Успенський собор, котрий був зведений у XI столітті і був важливим символом духовності та історії Києва, відновили лише у 2000 році.
Отже, вибух і знищення Успенського собору Києво-Печерської лаври 3 листопада 1941 року було актом військової тактики радянських військ під час відступу, який став великою трагедією для історії і культури України та залишив глибокий слід у пам’яті нації.
#події
3 листопада 1941 року в Києві стався потужний вибух, унаслідок якого було знищено Успенський собор Києво-Печерської лаври — головний храм та одну з найважливіших історико-культурних святинь України. Вибух відбувся приблизно о 14:30, залишивши від собору лише фрагменти стін, вівтаря і кілька стовпів. Тоді Київ уже був окупований нацистською армією, проте вибух спричинили міни, закладені радянськими військами під час відступу в серпні-вересні 1941 року. За різними версіями, радянські сапери НКВС таємно замінували собор, застосовуючи тактику «спаленої землі», щоб не дати нацистам використати цю культурну спадщину.
Цей акт вибуху часто інтерпретують як політичний замах: 3 листопада до лаври приїздив президент Словаччини Йозеф Тісо разом із німецькою окупаційною владою, які мали оглянути собор. Вибух стався через кілька хвилин після їхнього виходу з храму. Судячи з доповідей поліції безпеки, в момент вибуху спостерігали трьох людей, які втекли з місця події і були розстріляні. Ймовірно, це була спроба ліквідувати високопосадових гостей.
Вибух не лише повністю знищив собор, а й спричинив пожежі в інших будівлях Лаври — трапезній церкві, музеях, бібліотеках і навіть дзвіниці. Загинуло близько 300 німецьких військових та невстановлена кількість місцевих мешканців. Окупаційна влада заздалегідь знала про мінування та ніколи не вживала заходів для розмінування собору, що свідчить про радянську версію замаху на життя офіційних осіб.
Ця подія стала величезною втратю для української культурної спадщини. Упродовж десятиліть точилися суперечки щодо винних у вибуху — радянська пропаганда звинувачувала нацистів, а німці – радянських партизанів. Справжня причина пов’язана з бойовими діями і тактикою радянських військ. Успенський собор, котрий був зведений у XI столітті і був важливим символом духовності та історії Києва, відновили лише у 2000 році.
Отже, вибух і знищення Успенського собору Києво-Печерської лаври 3 листопада 1941 року було актом військової тактики радянських військ під час відступу, який став великою трагедією для історії і культури України та залишив глибокий слід у пам’яті нації.
22views