Перевести б годинник на час без війни —
Там, де ми ще наївно щасливі.
Там, де у молодих ще нема сивини,
Там, де всі ще живі і красиві.

Де світанки звичайні, спокійно-ясні,
Де не гинуть найкращі Герої,
Де буденне життя, звичайнісінькі дні,
Де на складі іржАвіє зброя…

Де ще цілі будинки, а в них добрий сміх,
Не літають у небі ракети.
Перевести б годинник — для нас, для усіх,
В інший бік розкрутити планету.

Повернути б назад гірко втрачений час,
І усе, чого зараз бракує…
Тільки небо, на жаль, не питає у нас
І лиш долі сильніше гартує.

Алла Василишин.
Перевести б годинник на час без війни — Там, де ми ще наївно щасливі. Там, де у молодих ще нема сивини, Там, де всі ще живі і красиві. Де світанки звичайні, спокійно-ясні, Де не гинуть найкращі Герої, Де буденне життя, звичайнісінькі дні, Де на складі іржАвіє зброя… Де ще цілі будинки, а в них добрий сміх, Не літають у небі ракети. Перевести б годинник — для нас, для усіх, В інший бік розкрутити планету. Повернути б назад гірко втрачений час, І усе, чого зараз бракує… Тільки небо, на жаль, не питає у нас І лиш долі сильніше гартує. Алла Василишин.
Sad
1
60переглядів