Перевести б годинник на час без війни —
Там, де ми ще наївно щасливі.
Там, де у молодих ще нема сивини,
Там, де всі ще живі і красиві.
Де світанки звичайні, спокійно-ясні,
Де не гинуть найкращі Герої,
Де буденне життя, звичайнісінькі дні,
Де на складі іржАвіє зброя…
Де ще цілі будинки, а в них добрий сміх,
Не літають у небі ракети.
Перевести б годинник — для нас, для усіх,
В інший бік розкрутити планету.
Повернути б назад гірко втрачений час,
І усе, чого зараз бракує…
Тільки небо, на жаль, не питає у нас
І лиш долі сильніше гартує.
Алла Василишин.
Там, де ми ще наївно щасливі.
Там, де у молодих ще нема сивини,
Там, де всі ще живі і красиві.
Де світанки звичайні, спокійно-ясні,
Де не гинуть найкращі Герої,
Де буденне життя, звичайнісінькі дні,
Де на складі іржАвіє зброя…
Де ще цілі будинки, а в них добрий сміх,
Не літають у небі ракети.
Перевести б годинник — для нас, для усіх,
В інший бік розкрутити планету.
Повернути б назад гірко втрачений час,
І усе, чого зараз бракує…
Тільки небо, на жаль, не питає у нас
І лиш долі сильніше гартує.
Алла Василишин.
Перевести б годинник на час без війни —
Там, де ми ще наївно щасливі.
Там, де у молодих ще нема сивини,
Там, де всі ще живі і красиві.
Де світанки звичайні, спокійно-ясні,
Де не гинуть найкращі Герої,
Де буденне життя, звичайнісінькі дні,
Де на складі іржАвіє зброя…
Де ще цілі будинки, а в них добрий сміх,
Не літають у небі ракети.
Перевести б годинник — для нас, для усіх,
В інший бік розкрутити планету.
Повернути б назад гірко втрачений час,
І усе, чого зараз бракує…
Тільки небо, на жаль, не питає у нас
І лиш долі сильніше гартує.
Алла Василишин.
60переглядів