Коли темніє світ навколо,
На часточки подрібнена душа,
І сірість роз'їдає барви кола -
Не покидай надії і рушай!
Коли понурий дух не зна покою -
Спотворить світло, радість відбира.
Підступить сірість сумно духотою,
Не залишай надії - сяйво вибира!
Коли вогонь, який і є тобою,
Сивіє попелом у відчаї згора.
Буденну сірість, що пригнічує собою -
Яскравим рОзмаєм надії запала!
Оксана Павлова
# мої вірші
На часточки подрібнена душа,
І сірість роз'їдає барви кола -
Не покидай надії і рушай!
Коли понурий дух не зна покою -
Спотворить світло, радість відбира.
Підступить сірість сумно духотою,
Не залишай надії - сяйво вибира!
Коли вогонь, який і є тобою,
Сивіє попелом у відчаї згора.
Буденну сірість, що пригнічує собою -
Яскравим рОзмаєм надії запала!
Оксана Павлова
# мої вірші
Коли темніє світ навколо,
На часточки подрібнена душа,
І сірість роз'їдає барви кола -
Не покидай надії і рушай!
Коли понурий дух не зна покою -
Спотворить світло, радість відбира.
Підступить сірість сумно духотою,
Не залишай надії - сяйво вибира!
Коли вогонь, який і є тобою,
Сивіє попелом у відчаї згора.
Буденну сірість, що пригнічує собою -
Яскравим рОзмаєм надії запала!
Оксана Павлова
# мої вірші


4коментарів
800переглядів
1
Поширень