Червона Шапочка. Дуже сучасна версія.

На алеї у лісопарку до мене підійшов військовий, хлопець років тридцяти. Спочатку спитав за добермана. Традиційно: чи не вкусить? скільки важить? І третє питання у нас зазвичай на вільну тему, варіанти: а зайця дожене? а якщо я вас штовхну, буде захищати?

Мені вже треба футболку, як у рибалок, де на спині список відповідей: клює, на червя, водку буду.

Але я не про це. Потеревенили ми с військовим за собаку і тут він питає: "А навіщо ви вдягнули таку куртку"?

– Яку? Таку? – не зрозуміла я.

Куртка в мене звичайна, болонева, колір хакі, до війни взагалі називався темно-болотний. Зізнаюсь, на хвилину подумала, що захисник робить мені зауваження, типу "яке ви, цивільні, маєте моральне право на хакі".

А хлопець пояснює, мов, якщо я з собакою гуляю полями та лісосмугами, то краще мені вдягатись в яскраві барви. Каже: "У ворожих пташок теж кольорові монітори".

– Дозвольте пораду, – на прощання каже військовий, – Купить червону шапку. І не знімайте.

Я дівчинка слухняна, відразу поїхала до магазину. Купила червону шапку, червону кофту, червоний нашийник для Гектора. Хотіла ще для переконливості боа в червоних пір’ях, але не знайшла. Жартую.

Як то кажуть: які часи, такі й шапки. Так не кажуть, звісно, але все одно – собачникам на замєтку.

Подумала, Шарль Перро напевно в труні перевертається від такої версії своєї казочки.

П.С. В коментарях вимагають пояснювальну записку...
Вибачаюсь, просто з Ха здається, що все зрозуміло..
Яскравий одяг потрібен для того, щоб в моніторі ворожого дрона було чітко видно, що йде цивільний. Це не гарантія, звісно, що тобі на голову не полетить вибухівка, але в червоній шапці шансів вижити начебто більше, кажуть військові.

З інтернету