"Листопад"
Почервоніли яблука-циганки.
Високе небо проворонив дах.
І вогнища, мов кинуті цигарки,
Щоночі дотлівають по садах.
Сади стоять обдмухані вітрами,
Листки летять, киваючи гіллю.
І хто тут я, статист цієї драми,
Згрібаю їх, згрібаю і палю.
Вони горять, нічого не питають,
Німим городам руку золотять.
Минуло літо - от і облітають,
А облетіли - от і шелестять.
✍️Ліна Костенко
Почервоніли яблука-циганки.
Високе небо проворонив дах.
І вогнища, мов кинуті цигарки,
Щоночі дотлівають по садах.
Сади стоять обдмухані вітрами,
Листки летять, киваючи гіллю.
І хто тут я, статист цієї драми,
Згрібаю їх, згрібаю і палю.
Вони горять, нічого не питають,
Німим городам руку золотять.
Минуло літо - от і облітають,
А облетіли - от і шелестять.
✍️Ліна Костенко
"Листопад"
Почервоніли яблука-циганки.
Високе небо проворонив дах.
І вогнища, мов кинуті цигарки,
Щоночі дотлівають по садах.
Сади стоять обдмухані вітрами,
Листки летять, киваючи гіллю.
І хто тут я, статист цієї драми,
Згрібаю їх, згрібаю і палю.
Вони горять, нічого не питають,
Німим городам руку золотять.
Минуло літо - от і облітають,
А облетіли - от і шелестять.
✍️Ліна Костенко
138переглядів