росія використовує щонайменше три різні моделі дронів Shahed/Герань, і в кожній з них виявлено суттєві відмінності у складі іноземних компонентів, — Кислиця.
1. Shahed “Alabuga” (російська збірка на заводі в Татарстані)
• Найбільша насиченість імпортними компонентами — 294 одиниці. Китай+Тайвань 120, США 100, та інші.
• Використовуються процесори, мікроконтролери, аналого-цифрові перетворювачі та інші високотехнологічні елементи.
• По суті, це збірка на імпортній електроніці з мінімальними змінами конструкції.
• Характерна ознака — спроби інтегрувати російські корпусні та допоміжні елементи, але критична електроніка залишається іноземною.
2. Shahed “Izhevsk” (російська модифікація)
• Має вже 112 імпортних деталей, що менше, ніж в “Alabuga”. США і Китай+Тайвань по 40.
• Тут більше локалізованих компонентів — зокрема, використовується російський навігаційний модуль.
• Конструкція більш “економна”: спрощені елементи керування, більша частка деталей із внутрішнього виробництва.
• Можна розглядати як спробу Росії перейти до власної адаптації з меншим рівнем залежності від імпорту, але без критичної електроніки все одно не обходиться.
3. Класичний Shahed Іран
• 105 імпортних компонентів. США - 40.
• Класична компоновка і якісніший корпус.
З точки зору бойового застосування різниці немає.