Українська
English
8 жовтня день пам'яті Сергія Васильківського - видатного українського художника, якого називали Шевченком у живописі (1854-1917).
Він залишив по собі близько трьох з половиною тисяч творів - головним чином пейзажі. Перед смертю Сергій Васильківський заповів Музею Слобідської України понад 1340 своїх творів та значну суму грошей, які, за його бажанням, мали піти на створення у Харкові великого національного художнього музею.
Народився майбутній художник у місті Ізюм на Харківщині в родині писаря. Середовище і оточення, в якому зростав майбутній художник на Слобожанщині, було особливо сприятливим для формування його творчої особистості. Його дід-чумак, який походив з козацького роду, привив молодому Сергієві інтерес до української старовини, а мати - любов до народних пісень і фольклору.
Навчався в Академії мистецтв у Петербурзі. Після завершення навчання у 1886 р. художник виїхав до Франції для подальшого удосконалення своєї професії. Він багато подорожував не лише Україною, а й Францією, Великобританією, Іспанією, Італією, Німеччиною та Південною Африкою, де знайомився з колекціями художніх музеїв. Васильківський виставляв свої твори у Паризькому салоні.
"Як і чимало його освічених сучасників, Сергій Васильківський цікавився старовиною та фольклором: подорожував Україною, збираючи етнографічні й історичні матеріали, а також замальовував старовинні споруди. Він брав участь в Археологічному з’їзді у Харкові 1902 року; заснував і очолював архітектурно-мистецький відділ Харківського освітньо-художнього гуртка. У 1900 році світ побачив альбом "З української старовини", де вміщено 20 історичних нарисів Дмитра Яворницького, які проілюстрували Сергій Васильківський та Микола Самокиш. У 1912 році, також удвох, художники видали альбом "Мотиви українського орнаменту", в якому було 40 таблиць-зарисовок із оригінальних старовинних вишивок і тканин, найдавніші з яких належать до ХVII століття. Відомо, що орнаменти з цього альбому використовувала для свого посуду фабрика Матвія Кузнєцова в Будах. Васильківський належав до тих митців, які розвивали українську культуру як власною творчістю, так і громадською й просвітницькою діяльністю.", - Національний художній музей України / National Art Museum of Ukraine.
Багато творів митця загинули в роки Другої світової війни, зараз в музеях і приватних збірках нараховують близько 500 його творів.
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
Він залишив по собі близько трьох з половиною тисяч творів - головним чином пейзажі. Перед смертю Сергій Васильківський заповів Музею Слобідської України понад 1340 своїх творів та значну суму грошей, які, за його бажанням, мали піти на створення у Харкові великого національного художнього музею.
Народився майбутній художник у місті Ізюм на Харківщині в родині писаря. Середовище і оточення, в якому зростав майбутній художник на Слобожанщині, було особливо сприятливим для формування його творчої особистості. Його дід-чумак, який походив з козацького роду, привив молодому Сергієві інтерес до української старовини, а мати - любов до народних пісень і фольклору.
Навчався в Академії мистецтв у Петербурзі. Після завершення навчання у 1886 р. художник виїхав до Франції для подальшого удосконалення своєї професії. Він багато подорожував не лише Україною, а й Францією, Великобританією, Іспанією, Італією, Німеччиною та Південною Африкою, де знайомився з колекціями художніх музеїв. Васильківський виставляв свої твори у Паризькому салоні.
"Як і чимало його освічених сучасників, Сергій Васильківський цікавився старовиною та фольклором: подорожував Україною, збираючи етнографічні й історичні матеріали, а також замальовував старовинні споруди. Він брав участь в Археологічному з’їзді у Харкові 1902 року; заснував і очолював архітектурно-мистецький відділ Харківського освітньо-художнього гуртка. У 1900 році світ побачив альбом "З української старовини", де вміщено 20 історичних нарисів Дмитра Яворницького, які проілюстрували Сергій Васильківський та Микола Самокиш. У 1912 році, також удвох, художники видали альбом "Мотиви українського орнаменту", в якому було 40 таблиць-зарисовок із оригінальних старовинних вишивок і тканин, найдавніші з яких належать до ХVII століття. Відомо, що орнаменти з цього альбому використовувала для свого посуду фабрика Матвія Кузнєцова в Будах. Васильківський належав до тих митців, які розвивали українську культуру як власною творчістю, так і громадською й просвітницькою діяльністю.", - Національний художній музей України / National Art Museum of Ukraine.
Багато творів митця загинули в роки Другої світової війни, зараз в музеях і приватних збірках нараховують близько 500 його творів.
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
8 жовтня день пам'яті Сергія Васильківського - видатного українського художника, якого називали Шевченком у живописі (1854-1917).
Він залишив по собі близько трьох з половиною тисяч творів - головним чином пейзажі. Перед смертю Сергій Васильківський заповів Музею Слобідської України понад 1340 своїх творів та значну суму грошей, які, за його бажанням, мали піти на створення у Харкові великого національного художнього музею.
Народився майбутній художник у місті Ізюм на Харківщині в родині писаря. Середовище і оточення, в якому зростав майбутній художник на Слобожанщині, було особливо сприятливим для формування його творчої особистості. Його дід-чумак, який походив з козацького роду, привив молодому Сергієві інтерес до української старовини, а мати - любов до народних пісень і фольклору.
Навчався в Академії мистецтв у Петербурзі. Після завершення навчання у 1886 р. художник виїхав до Франції для подальшого удосконалення своєї професії. Він багато подорожував не лише Україною, а й Францією, Великобританією, Іспанією, Італією, Німеччиною та Південною Африкою, де знайомився з колекціями художніх музеїв. Васильківський виставляв свої твори у Паризькому салоні.
"Як і чимало його освічених сучасників, Сергій Васильківський цікавився старовиною та фольклором: подорожував Україною, збираючи етнографічні й історичні матеріали, а також замальовував старовинні споруди. Він брав участь в Археологічному з’їзді у Харкові 1902 року; заснував і очолював архітектурно-мистецький відділ Харківського освітньо-художнього гуртка. У 1900 році світ побачив альбом "З української старовини", де вміщено 20 історичних нарисів Дмитра Яворницького, які проілюстрували Сергій Васильківський та Микола Самокиш. У 1912 році, також удвох, художники видали альбом "Мотиви українського орнаменту", в якому було 40 таблиць-зарисовок із оригінальних старовинних вишивок і тканин, найдавніші з яких належать до ХVII століття. Відомо, що орнаменти з цього альбому використовувала для свого посуду фабрика Матвія Кузнєцова в Будах. Васильківський належав до тих митців, які розвивали українську культуру як власною творчістю, так і громадською й просвітницькою діяльністю.", - Національний художній музей України / National Art Museum of Ukraine.
Багато творів митця загинули в роки Другої світової війни, зараз в музеях і приватних збірках нараховують близько 500 його творів.
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
259views