Азовське море
Світить сонечко ясне усім яскраво,
Щедро Лукомор’я нам дає плоди.
Котить Меотида хвилі, мов отави,
Аж у Дикім Полі залиша сліди.
Море, ти до всіх привітне, всім радієш.
Хоч із кривдою до тебе, хоч з добром.
Ти, як лікар і порадник мудрий, дієш,
Все живе обнявши хвиль своїх крилом.
Влітку день і ніч нема тобі спочину,
Віддаєш своє тепло ти знов і знов.
Не пита ж ніколи рідна мати сина,
Чи віддячить ненці за палку любов.
Ольга Будугай, м. Бердянськ, 12.08.1993, чт.
Світить сонечко ясне усім яскраво,
Щедро Лукомор’я нам дає плоди.
Котить Меотида хвилі, мов отави,
Аж у Дикім Полі залиша сліди.
Море, ти до всіх привітне, всім радієш.
Хоч із кривдою до тебе, хоч з добром.
Ти, як лікар і порадник мудрий, дієш,
Все живе обнявши хвиль своїх крилом.
Влітку день і ніч нема тобі спочину,
Віддаєш своє тепло ти знов і знов.
Не пита ж ніколи рідна мати сина,
Чи віддячить ненці за палку любов.
Ольга Будугай, м. Бердянськ, 12.08.1993, чт.
Азовське море
Світить сонечко ясне усім яскраво,
Щедро Лукомор’я нам дає плоди.
Котить Меотида хвилі, мов отави,
Аж у Дикім Полі залиша сліди.
Море, ти до всіх привітне, всім радієш.
Хоч із кривдою до тебе, хоч з добром.
Ти, як лікар і порадник мудрий, дієш,
Все живе обнявши хвиль своїх крилом.
Влітку день і ніч нема тобі спочину,
Віддаєш своє тепло ти знов і знов.
Не пита ж ніколи рідна мати сина,
Чи віддячить ненці за палку любов.
Ольга Будугай, м. Бердянськ, 12.08.1993, чт.
86views