КУДИ ЙТИ ЗА ВИПЛАТАМИ? ГІД: ОГД, ВІЙСЬКОВА ПЕНСІЯ, ПІЛЬГИ – ПРАВИЛЬНА УСТАНОВА ДЛЯ ЗВЕРНЕННЯ! За час консультацій доволі поширеним запитом є уточнення або роз’яснення куди саме треба звернутись, щоб отримати належні виплати (ОГД, пенсія, тощо). 🔎Тож в цьому пості хочу зробити загальну пам’ятку. 🔷Призначення ОГД у разі встановлення групи інвалідності або % втрати працездатності: 👉діючі військовослужбовці подають заяву до ВЧ, де проходять службу та перебувають на грошовому забезпеченні. 👉звільненні з військової служби: 🔺ЗСУ - через ТЦК та СП 🔺ДССТ НГУ ДПСУ - через ВЧ, з якої звільнились. ‼️Альтернативний порядок для Ветеранів війни (прив’язка по групі з захистом Батьківщини) - через ЦНАП, виплата здійснюється від Мінветеранів. Чи діючий військовослужбовець чи звільнились - не має значення. 🔷Пенсія (зокрема у зв’язку з встановленням групи інвалідності) 👉під час проходження військової служби можливо призначити лише “цивільну пенсію” - тому звернення подається напряму до ПФУ (особисто, електронний кабінет). 👉після звільнення з військової служби вбачається право призначити “військову пенсію”, у зв’язку з чим звертатись необхідно: 🔺ЗСУ - через ТЦК та СП 🔺інші військові формування - через ВЧ, з якої звільнились. 👉у разі перерахунку розміру вже встановленої військової пенсії, продовження виплати (після переогляду по групі) - звернення подається напряму до ПФУ. Оскільки військова пенсія вже встановлена. 🔷Пільги на комунальні послуги для Ветеранів війни. Заява подається до ПФУ особисто або через електронний кабінет. 🔷Розрахункові при звільненні Усі види розрахункових видів виплати при звільненні здійснюється з ВЧ, з якої звільняєтесь. ☝️Іноді виникали питання щодо виплати за невідгуляні відпустки за попередні роки при переміщеннях з ВЧ - за усі попередні періоди служби розрахунок і виплату робить ВЧ з якої відбувається звільнення. ‼️Правильне визначення інстанції для подачі документів – це перший і найважливіший крок до швидкого отримання належних вам соціальних гарантій, будь то ОГД, військова пенсія чи комунальні пільги! https://t.me/Ukraineaboveallelse

#ШІ #магічний_реалізм Глиняний ключ до міста. Майстерня Олени на Подолі дихала часом і спокоєм. Тут, під старовинними цегляними склепіннями, завжди панував той особливий аромат випаленої глини, що для самої Олени був солодшим за найдорожчі парфуми. Їй було за шістдесят, але руки її були молодими: вправними, швидкими, здатними з безформного шматка сировини витягнути цілу історію. Олена не просто ліпила, вона, як сама казала, «шукала душу» у глині. Київ же, її рідний Поділ, останнім часом здавався їй надто стрімким і, як не дивно, надто тихим. Не тією благородною тишею історичного міста, а глухою, байдужою тишею людей, що завмерли у вічній гонитві за чимось неіснуючим. Посмішок поменшало, а в очах молоді, здавалося, замість живого вогню горіли лише екрани їхніх ґаджетів. «Забули про сонцеворот, забули про те, що щастя – воно не в пікселях,» – часто думала вона, замішуючи черговий шмат. Того дня Олена працювала над чимось простим – великим горщиком для квітів. Але глина була особливою. Її приніс тиждень тому старий дід із Вишгорода, сказавши, що викопав її на місці, де колись стояло чи то капище, чи то просто древній, дуже добрий дуб. Глина мала дивний, майже перламутровий відлив і була напрочуд пластичною, наче рідке срібло. Олена відчула, що ця сировина має пам'ять. Коли горщик набув форми, вона помістила його в піч, виставивши максимально можливу температуру – не за протоколом, а за відчуттям. Вогонь у горні здавався цього разу не просто полум'ям, а чимось живим, гарячим, що дихає тисячею літ. Через добу вона витягла його – ідеальний, обпалений, з глибоким, майже чорним матовим відтінком. Він був звичайний. Але від нього йшло відчуття неймовірного спокою. Вона поставила його на стіл і пішла відпочивати. Першим до горщика доторкнувся її онук, Максим. Йому двадцять, він студент-історик, що обожнює Київ, але при цьому вічно сидить у навушниках. Його сленг – це суміш інстаграмних мемів та академічної термінології. — Ба, це просто вайб! Я тут маю нариси робити до диплома, а мережі нема. Треба потерпіти, — пробурмотів він, проходячи повз, і автоматично сперся рукою на горщик. В ту ж мить обличчя Максима змінилося. З навушників випав дріт. Його очі стали широкими. Він немов відключився від реальності. — «Шо то є?» — видихнув він. — Я бачив… Я реально бачив, як вони відкривають фунікулер! Жінки в тих капелюшках, сміх такий голосний, чистий. Така ейфорія! Це був 1905 рік, я ж знаю цю арку! А головне — відчуття! Це був повний крінж! — він похитав головою, але в його голосі не було роздратування, а лише захоплення. Олена підійшла, торкнулася горщика — і її огорнуло відчуття щастя, яке вона пережила в дитинстві, коли батько вперше привіз її до Києва і показав Лавру. Серце забилося радісно і сильно. Вона зрозуміла: горщик був не просто виробом, а Резонатором Часу — він транслював найсильніші позитивні емоції, зафіксовані у місті за тисячу років. З того моменту почався хаос. Максим, переповнений ентузіазмом та ейфорією, поніс горщик на лекцію в університет, щоб «поділитися вайбом» з друзями. Але емоції були занадто потужними. Втомлена менеджерка, доторкнувшись до горщика, раптом пережила чисту радість дитини, яка вперше побачила Дніпро. Вона кинула свій звіт і почала ліпити з пластиліну маленьких звірят, сміючись від нестримного щастя. Таксист, колишній військовий, торкнувся і пережив відчуття великої перемоги козацьких часів, відчувши таку гордість, що зупинив машину посеред Контрактової площі і почав обіймати пасажирів, вигукуючи: «Чуваки, ми це зробили! Ми — топи!» Хаос набував обертів. Люди ставали настільки щасливими, що втрачали будь-яку раціональність. Продавець у магазині віддавав товар безкоштовно, відчуваючи щедрість меценатів XIX століття. Політик на засіданні розплакався від спогадів про бабусин пиріг і визнав, що йому соромно за брехню. Вся ця «колективна ейфорія» виявилася нежиттєздатною. Місто застигло у неконтрольованому, абсурдному щасті. — Ба, це жесть якась! — кричав Максим Олені. — Ніхто нічого не робить, всі «завісли» на позитиві! Мені треба здавати сесію, а я бачу, як на Володимирській гірці виступає якийсь бродячий театр Середньовіччя! Вони просто не розуміють, що це кріповий двіж! Олена зрозуміла, що її горщик, незважаючи на добрі наміри, «зламався». Він транслював не рівновагу, а надлишок. «Вогонь був занадто гарячий,» — прошепотіла вона. — «Він змішав час. Ми не можемо жити лише минулою радістю, нам потрібен спокій сьогодення». Щоб зупинити цей «глиняний колапс», потрібен був новий артефакт — «Глиняний ключ». Він мав не транслювати, а заземлювати і синхронізувати емоційний потік, перетворюючи шалену ейфорію на спокійний, впевнений оптимізм. Олена вирушила на «квест» за матеріалами. Вона взяла глину з-під кореня старого каштана на Печерську, який пережив усі бурі. Пісок вона зібрала з берега Дніпра, там, де вода тече найспокійніше. А воду вона взяла з трьох київських джерел: з-під Лаври (для мудрості), з-під Щекавиці (для сили духу) і з-під Кирилівської церкви (для чистоти помислів). Максим став її помічником. Він, як історик, допомагав їй, використовуючи свої знання. Він шукав інформацію про міські легенди, про символи рівноваги. — Ба, ось тут пишуть, що древні слов’яни використовували символ Птаха-Охоронця! Його треба, щоб він тримав баланс між «верхом і низом», — ділився він, переходячи зі сленгу на наукову термінологію. Олена вирішила: Ключ буде маленькою, витонченою фігуркою Птаха-Охоронця. Процес створення був схожий на медитацію. Олена, мов хірург, місяцями вивіряла кожен рух. Вона вкладала в глину не лише майстерність, а й свою життєву мудрість, свою віру в те, що люди здатні до самовідновлення. Вона намагалася зробити Ключ ідеальним, не емоційним, а спокійним. Коли фігурка була готова, настав час випалювання. Олена запалила вогонь у старій печі. Усю ніч вона сиділа біля горна. Вогонь гудів. Олена думала про все, що бачила: про шалене, але добре серце її онука, про втомлені, але чисті очі сусідів. Її думка була єдиною: «Нехай цей Птах навчить їх помічати доброту сьогодні, а не лише пам’ятати її вчора». На світанку вона витягла Ключ — він був холодним, сірим і абсолютно непримітним. Але від нього віяло правильною, сталою енергією. Максим допоміг їй. Вони вибралися на Старокиївську гору, де стоїть пам’ятний знак. Поки сонце сходило над Дніпром, Олена обережно, без пафосу, закопала Глиняний ключ біля самого підніжжя. У той же момент, коли Ключ увійшов у контакт із землею, хаос припинився. Люди не забули пережитих емоцій, але ці почуття нарешті інтегрувалися у їхнє сьогодення як внутрішній, тихий оптимізм. Той самий таксист, що обіймав пасажирів, тепер не обіймав, але щиро допомагав піднести валізи. Менеджерка не кинула роботу, але почала щодня залишати на своєму столі маленьку фігурку з пластиліну. Київ став іншим. Його магія не зникла, але стала контрольованою. Люди почали помічати дрібниці: несподівано красиву архітектуру, випадкову посмішку перехожого, чисту воду в фонтані. Вони перестали бути «завішеними» на екранах, підняли голови і побачили справжнє життя. Олена посміхнулася, дивлячись на онука. — Ну, що, «краш»? Врятували ми наш Київ? — запитала вона, навмисно використовуючи його сленг. Максим обійняв її міцно, як міг би обійняти прадавнє дерево. — Ба, це був «топчик». Ти — мій «ріал Джі» (Real G — справжній гангстер, що означає «авторитет» у сленгу). Я зрозумів. Історія — це не лише дати. Історія — це емоції, але ними треба вміти керувати. Олена повернулася до своєї майстерні. Вона знала, що Глиняний ключ працює. Він не творив чудес, він лише допоміг людям згадати свою здатність до радості та людяності. А справжнє диво — це коли тисячі людей одночасно вирішують, що сьогоднішній день має бути добрим. І для цього їм не потрібен магічний горщик, лише чисте серце і віра.

Славетна українська гімнастка💔🥺 Анна Різатдінова показала відео тренування юних гімнасток під час блекауту 🇺🇦 Навіть без електрики, тепла та жодної безпеки юні гімнастки продовжують готуватись до змагань. Після чергової атаки РФ на Україну діти тренуються без електрики. Немає світла. Немає тепла. Ніякої безпеки. Але все ж – вони тренуються. Вони рухаються вперед. Вони відмовляються здаватися. Це не просто стійкість. Це мужність у чистому вигляді. Вони заслуговують на більшого, ніж темряву, – написала Різатдінова. 📹 інстаграм Анни Різатдінової

Силянка "Поцілунок осіні" Автор схеми: @ggerd_ana (інстаграм) Доступно до замовлення, ціна 700грн. Відгуки й більше робіт можна переглянути тут: https://www.instagram.com/biserok_anita?igsh=NHJ4Y2hndGFrMzNs #biserok_anita #бісероплетіння #beading #beadingtutorial #beadingjewelry #силянка #силянказбісеру #збісеру #handmade #handmadeuk #купуйукраїнське #подарунок #прикрасизбісеру #прикрасиукраїна #handmadeuk #подарунок #бісероплетінняприкраси

Для чого жінкам чоловіки? Справа в тому, що в них теплі долоні, а в нас – холодні пальці. Зате у них холодний розум, а в нас теплі серця. Вони сильні і можуть підняти нас. Тільки не завжди можуть підтримати. Одного разу вони обов’язково зрозуміють (хоча б на хвилину), що кращих за нас – немає. Що не заважає їм скручувати в’язи, задивляючись на інших жінок. Вони мають принципи. Або думають, що мають, виявляючи принциповість у дрібницях, і відступаючи у найголовнішому... Іноді вони миють посуд. Червоний день календаря... Вони вищі за нас і можуть дістати книжку з верхньої полиці. Коли вдома немає стільців... Вони віддають нам їхні найкращі футболки. В той час, як ми віддаємо їм серця. Не знаю, чи найкращі... Які є.... Коли вони кажуть: „Я кохаю тебе”, здається, що ти є. А коли кажуть “Я втомився, дай мені спокій”, хочеться, щоби тебе взагалі ніколи не було. Вони вміють інсталювати Windows. Без коментарів. Вони знають і навіть можуть пояснити, що коли людина одна, вона – людина. Так, вони взагалі люблять пояснювати те, що насправді не має ніякого значення! Вони пробачають нам наш фемінізм, хоча ми, зауваж, їм узагалі нічого не пробачаємо. Вони пробачають нам фемінізм приказкою „Курка – не птаха, баба – не людина...” Вони цілують нас в чоло, коли не можуть залишитися. І тоді тобі здається, що ти – покійниця. Вони думають, що є речі, які ми ніколи не збагнемо, і лише тому ми все розуміємо. Вони просто не хочуть визнати, що на багатьох речах ми розуміємось краще, ніж вони. Вони з маніакальною настирливістю хочуть платити за нашу каву, хоча й самі вже давно не розуміють, чому. Прекрасно розуміють. Їм просто подобається, коли жінка хоч в чомусь від них залежить. У них з очей течуть сльози, коли дме сильний вітер. У них сухі очі, коли ти ховаєш своє кохання. Вони ходять по магазинах, коли йде дощ. Як в музей – на екскурсію. Вони хочуть мати наші фотографії. Вони пам’ятають про нас зовсім не те, що ми – про себе. Якщо вони взагалі пам’ятають про нас, це вже велике щастя! Вони не бачать причин для нашої дієти. Говорячи: „Та нащо це тобі? Ти просто схильна до повноти і нічого тут вже не вдієш... „ Вони мовчать, коли ми говоримо дурниці. Хоча коли ми кажемо що-небудь розумне, вони теж мовчать. А найгірше – вони мовчать, коли слід сказати головне, кричати про найголовніше “Я тебе кохаю!”. Вони краще знають: може через сто років, може, з якихось інших планет, але вони зателефонують. І знають також, що нас не буде вдома. Вони не помічають зіпсований макіяж. Але мимохідь можуть зронити „Якась ти бліда, аж зелена – хіба з’їла щось?” після того, як ти всю ніч провела у ванні, бо вагітна і тебе нудить... Вони... Вони просто є. І це чудово! А що менше ми думатимемо над тим, навіщо вони нам, то для нас усіх краще. Бо інакше в один далеко не прекрасний день чоловіки можуть всерйоз замислитися над питанням: „А для чого їм жінки?!”. Я не кажу, що вони ідеальні, але без них наше життя було б не таким цікавим. А що ви думаєте з цього приводу? Що без них у нас взагалі б не було життя!

#музеї Музей Становлення української нації. Відкритий у серпні 2019 року, музей розташований біля монумента Батьківщини-матері, з західного боку комплексу. Над створенням експозиції працювали понад 30 науковців і десятки культурних установ. У просторі музею — більше ста реалістичних 3D-фігур видатних українців, створених із силікону: від княгині Ольги до сучасних діячів культури, науки та спорту. Інсталяції супроводжуються мультимедійними елементами — звуком, світлом, голограмами та відео. Відвідувачі проходять через 25 тематичних залів, які охоплюють 1500 років історії — від трипільської культури та Київської Русі до сьогодення. Музей не лише демонструє історію, а й пояснює її в контексті становлення української ідентичності. Його мета — підсилювати національну свідомість, гідність і патріотизм, показуючи, що українська державність — результат тривалого історичного процесу.

ВІЙСЬКОВИЙ СТАН ТА ОКУПАЦІЯ НЕ ЗВІЛЬНЯЮТЬ РОБОТОДАВЦЯ ВІД ОБОВ’ЯЗКУ ПЛАТИТИ ЗАРПЛАТУ. Цікава для переселенців з Бердянська постанова Верховного Суду, стосовно оплати праці тим, хто виїхав через окупацію. Навіть в умовах воєнного стану роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату працівникам, які не могли виконувати свої обов’язки через окупацію чи бойові дії. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 20 серпня 2025 року у справі № 337/4651/23. 💼 Суть справи Працівники КП «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» подали позов, вимагаючи встановити факт простою та стягнути середній заробіток за період із червня 2022 по вересень 2023 року. Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позов, зазначивши: якщо підприємство формально продовжує існувати і не припинило діяльність, воно не може ухилятися від оплати праці. Та зобов'язали КП виплатити працівникам заробітну плату за певний період часу. ⚖️ Позиція Верховного Суду Верховний Суд підтвердив: • працівники вимушено виїхали з окупованої території для збереження життя і здоров’я; • вони не могли виконувати роботу з незалежних від них причин; • керівництво лікарні не видало наказів про простій, не призупинило трудові договори та не надало роз’яснень працівникам. 📌Тому рішення судів перших інстацій про виплату заборгованості залишили без змін та поновити його виконання. Нагадаємо, що працівники лікарні Бердянська, а також деяких інших підприємств опинились в схожому становищі.

#виставки Відкриття виставки Милани Стадної "Cellarium". 10 жовтня о 17:00 в артпросторі Tloom відбудеться відкриття персональної виставки Милани Стадної "Cellarium". Назва проєкту відсилає до середньовічного приміщення для зберігання скарбів та цінностей, але переносить його сенс у сучасний, суб'єктивний вимір. Виставка досліджує, як з розвитком цивілізації поняття "келаря" змінилося: кожен нині сам собі хранитель пам’яті та цінностей. Проєкт, який включає інсталяції та роботу з уламками побуту, витягує приховану пам’ять об'єктів і надає їм нового змісту. Так мистецтво постає як новітній "селаріум" — простір, де зберігається аура, історія й символічний капітал речей. Виставка триватиме до 22 жовтня за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 26. Вхід вільний

#архів 10 квітня 1912 року, 20:10. «Титанік» відпливає з французького порту Шербур у напрямку Ірландії. На борту — 1 193 пасажири та 900 членів екіпажу. Корабель здійняв якір і повернув на північ, його вогні мерехтіли над темною поверхнею Ла-Маншу, коли він вирушив до порту Квінстаун (нині — Ков, Ірландія). Капітан Едвард Сміт наказав зробити кілька довгих S-подібних маневрів, щоб перевірити керованість судна перед відкритим морем. На знімку— Останнє фото «Титаніка» зроблене вночі, ілюстрація, опублікована в журналі The Sphere 27 квітня 1912 року. Світло сотень ілюмінаторів створює ілюзію сяючого корабля, який повільно зникає в темряві. Через чотири дні цей гігант зіткнеться з айсбергом і стане однією з найвідоміших морських трагедій в історії людства.

Адвокат Хмельницкий Костенко Константин юрист консультация юридическая бесплатная услуги юридические в Хмельницком юридическая фирма адвокатская контора Адвокат Хмельницький К. Костенко Юридичні послуги https://kostenko.km.ua/ ЗНАЄМО ЗАКОН – ЗНАЙДЕМО РІШЕННЯ Адвокат Хмельницький К. Костенко Юридичні послуги Головна Фізичним особам Юридичним особам Онлайн консультація Контакти Українська Адвокат Хмельницький К. Костенко Юридичні послуги Ми спеціалізуємося на захисті інтересів клієнтів у таких напрямках: Військові справи, Сімейні справи, Кримінальні справи, Цивільні справи, Господарські справи, Адміністративні правопорушення, Абонентська адвокатська допомога. 29000, м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87 +38 (096)-157-12-97 Юридична компанія Костянтина Костенко надає у Хмельницькому та Хмельницький області юридичні послуги будь-якої складності та спрямованості з 2004 року. 1. Військові справи Мобілізація та відстрочка від призову: Консультації з питань мобілізації, надання відстрочок, оскарження рішень ТЦК. Право на відстрочку та звільнення з військової служби: Допомога в питанні звільнення з військової служби, оскарження наказів про переміщення чи звільнення. Захист прав військовослужбовців: Консультації щодо прав та обов'язків військових, оскарження дисциплінарних заходів, допомога у складанні рапортів. 2. Кримінальні справи Захист підозрюваних та обвинувачених: Представництво в кримінальних справах на всіх етапах: від досудового розслідування до судового розгляду в першій, апеляційній та касаційній інстанціях. Представлення інтересів потерпілих: Захист прав потерпілих, свідків, цивільних позивачів і відповідачів. Оскарження рішень слідчих та суддів: Оскарження дій та бездіяльності органів слідства і суду, а також участь у процесі виконання вироків. 3. Цивільні справи Спори щодо майна та власності: Допомога в питаннях купівлі-продажу нерухомості, визнання права власності, поділу майна. Справи про спадкування: Оформлення спадщини, оскарження заповітів, захист прав спадкоємців. Трудові спори: Розгляд справ про незаконне звільнення, несплату заробітної плати, порушення трудових прав. Сімейні та житлові спори: Визначення місця проживання дитини, розгляд питань, пов’язаних з орендою та власністю. 4. Господарські справи Розрахунки за товари та послуги: Захист інтересів у спорах, пов'язаних з виконанням господарських договорів. Укладення, зміна та розірвання договорів: Допомога в укладанні та виконанні господарських контрактів між юридичними особами. Визнання договорів недійсними: Оскарження укладених господарських договорів, що не відповідають вимогам законодавства. Відшкодування шкоди: Представництво у справах про відшкодування матеріальних і нематеріальних збитків у бізнесі. 5. Адміністративні правопорушення Захист у справах про адміністративні правопорушення: Представництво в суді та оскарження постанов про адміністративні правопорушення. Оскарження рішень та дій органів: Звернення до суду щодо незаконних дій органів державної влади та місцевого самоврядування. Подання скарг, заяв та клопотань: Допомога в підготовці та поданні необхідних документів для захисту ваших прав у адміністративних справах. 6. Сімейні справи Консультації з сімейного права: Допомога в питаннях укладення та виконання шлюбних контрактів, розірвання шлюбу через суд, захист прав дітей. Поділ спільного майна подружжя: Розподіл майна в разі розлучення, підготовка необхідних документів. Стягнення аліментів: Допомога у стягненні аліментів на утримання дітей або одного з подружжя, а також стягнення неустойки за прострочення. Визначення походження дитини: Оформлення документів для підтвердження батьківства чи материнства. 7. Абонентська адвокатська допомога Юридичний супровід бізнесу: Реєстрація та супровід юридичних осіб, консультації з податкових питань, супровід угод. Представництво інтересів у судах: Складання позовних заяв, представництво в суді в цивільних, господарських та адміністративних справах. Консультації з правових питань: Регулярні консультації для фізичних осіб та бізнесу з питань укладання договорів, трудових відносин, захисту прав.