• 13 грудня 2004 року Андрій Шевченко став володарем Золотого м’яча. Легендарний форвард збірної України та Мілана впевнено виграв голосування, набравши 175 очок 📊

    Шевченко випередив зірок Барселони: Деку посів друге місце (139), а Рональдіньо став третім (133) 💪🏻

    Момент, який назавжди вписав ім’я Шевченка в історію світового футболу 💛💙
    #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    13 грудня 2004 року Андрій Шевченко став володарем Золотого м’яча. Легендарний форвард збірної України та Мілана впевнено виграв голосування, набравши 175 очок 📊 Шевченко випередив зірок Барселони: Деку посів друге місце (139), а Рональдіньо став третім (133) 💪🏻 Момент, який назавжди вписав ім’я Шевченка в історію світового футболу 💛💙 #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    23views
  • #історія #особистості
    💡 Архітектор Електричної Ери: Вернер фон Сіменс та Народження «Siemens».
    ​Сьогодні, 13 грудня 1816 року, народився Ернст Вернер фон Сіменс (нім. Ernst Werner von Siemens) — німецький інженер, винахідник, учений і, що найважливіше, промисловець, чиї новаторські ідеї не просто змінили технологічний ландшафт, а й створили основу для сучасної електричної та комунікаційної промисловості. Він є засновником світового гіганта Siemens.

    ​Від Телеграфії до Електрики ⚡

    ​Початкова кар'єра Сіменса була пов'язана з військовою службою та телеграфією. Його перші значні винаходи були спрямовані на вдосконалення зв'язку:
    ​Гальванопластика та Телеграфія: У 1840-х роках він розробив процес гальванопластики, а пізніше — систему ізоляції кабелів гутаперчею. Ця ізоляція зробила можливою прокладку підводних телеграфних ліній.
    ​Заснування Компанії (1847): Разом із Йоганном Гальске, Сіменс заснував компанію "Siemens & Halske" для виробництва телеграфного обладнання. Вони швидко проклали ключові лінії зв'язку по всій Європі, включно з легендарною індоєвропейською телеграфною лінією, яка з'єднала Лондон і Калькутту.

    ​Революційний Винахід: Динамо-машина

    ​Найбільший науковий внесок Вернера фон Сіменса припав на 1866 рік, коли він сформулював принцип динамоелектричного генератора (динамо-машини).
    ​Принцип: Сіменс виявив, що генератор, який використовує електрику для збудження свого електромагніту, може бути самозбуджувальним і виробляти струм, набагато потужніший, ніж будь-яка існуюча на той час машина.
    ​Значення: Це був вирішальний крок для перетворення електрики з лабораторного дива на доступне джерело енергії для промисловості та побуту. Відкриття принципу динамо стало основою для створення всіх сучасних електростанцій.

    ​Піонер Електротранспорту 🚃

    ​Завдяки принципу динамо-машини, Вернер фон Сіменс розпочав епоху електричного транспорту:
    ​Електрична Залізниця (1879): На Берлінській промисловій виставці він представив перший у світі електричний локомотив, який живився струмом через третю рейку.
    ​Електричний Трамвай (1881): У передмісті Берліна, Гросс-Ліхтерфельде, Сіменс запустив першу у світі комерційну електричну трамвайну лінію. Це ознаменувало початок електрифікації міського транспорту.
    ​За свою інженерну діяльність та внесок у науку, Вернер Сіменс у 1888 році був зведений у дворянство, отримавши почесний предикат «фон». Він помер у 1892 році, залишивши після себе імперію, що стала синонімом інновацій в електриці та телекомунікаціях.
    #історія #особистості 💡 Архітектор Електричної Ери: Вернер фон Сіменс та Народження «Siemens». ​Сьогодні, 13 грудня 1816 року, народився Ернст Вернер фон Сіменс (нім. Ernst Werner von Siemens) — німецький інженер, винахідник, учений і, що найважливіше, промисловець, чиї новаторські ідеї не просто змінили технологічний ландшафт, а й створили основу для сучасної електричної та комунікаційної промисловості. Він є засновником світового гіганта Siemens. ​Від Телеграфії до Електрики ⚡ ​Початкова кар'єра Сіменса була пов'язана з військовою службою та телеграфією. Його перші значні винаходи були спрямовані на вдосконалення зв'язку: ​Гальванопластика та Телеграфія: У 1840-х роках він розробив процес гальванопластики, а пізніше — систему ізоляції кабелів гутаперчею. Ця ізоляція зробила можливою прокладку підводних телеграфних ліній. ​Заснування Компанії (1847): Разом із Йоганном Гальске, Сіменс заснував компанію "Siemens & Halske" для виробництва телеграфного обладнання. Вони швидко проклали ключові лінії зв'язку по всій Європі, включно з легендарною індоєвропейською телеграфною лінією, яка з'єднала Лондон і Калькутту. ​Революційний Винахід: Динамо-машина ​Найбільший науковий внесок Вернера фон Сіменса припав на 1866 рік, коли він сформулював принцип динамоелектричного генератора (динамо-машини). ​Принцип: Сіменс виявив, що генератор, який використовує електрику для збудження свого електромагніту, може бути самозбуджувальним і виробляти струм, набагато потужніший, ніж будь-яка існуюча на той час машина. ​Значення: Це був вирішальний крок для перетворення електрики з лабораторного дива на доступне джерело енергії для промисловості та побуту. Відкриття принципу динамо стало основою для створення всіх сучасних електростанцій. ​Піонер Електротранспорту 🚃 ​Завдяки принципу динамо-машини, Вернер фон Сіменс розпочав епоху електричного транспорту: ​Електрична Залізниця (1879): На Берлінській промисловій виставці він представив перший у світі електричний локомотив, який живився струмом через третю рейку. ​Електричний Трамвай (1881): У передмісті Берліна, Гросс-Ліхтерфельде, Сіменс запустив першу у світі комерційну електричну трамвайну лінію. Це ознаменувало початок електрифікації міського транспорту. ​За свою інженерну діяльність та внесок у науку, Вернер Сіменс у 1888 році був зведений у дворянство, отримавши почесний предикат «фон». Він помер у 1892 році, залишивши після себе імперію, що стала синонімом інновацій в електриці та телекомунікаціях.
    Like
    2
    84views
  • #історія #події
    🗺️ Абель Тасман і зустріч двох світів: Як голландський мореплавець «витягнув» Нову Зеландію з океану.
    ​13 грудня 1642 року голландський мореплавець, купець та дослідник Абель Янсзон Тасман (нід. Abel Janszoon Tasman) увійшов в історію як перший європеєць, який побачив береги сучасної Нової Зеландії. Ця подія стала не просто географічним проривом, але й драматичним зіткненням абсолютно різних культур і світів.

    ​На пошуки «Невідомої Південної Землі»

    ​Експедиція Тасмана, організована Голландською Ост-Індською компанією, мала амбітну мету: знайти та дослідити міфічну Terra Australis Incognita (Невідома Південна Земля) – величезний континент, існування якого європейці припускали для «збалансування» північної півкулі.
    ​14 серпня 1642 року два його кораблі, Heemskerck і Zeehaen, відпливли з Батавії (сучасна Джакарта). Після відкриття острова, який Тасман назвав Землею Ван Дімена (сьогодні відомий як Тасманія), експедиція рушила на схід.

    ​Відкриття і «Затока Вбивць»

    ​У полудень 13 грудня 1642 року впередсмотрящий на флагмані «Heemskerck» помітив на обрії високі, протяжні гори. Це був західний берег Південного острова Нової Зеландії, що здіймався на тлі неба. Тасман записав у своєму судновому журналі, що побачив «велику землю, що височить високо над морем».
    ​Протягом кількох днів голландці шукали місце для якірної стоянки, щоб поповнити запаси води. Вони зайшли у велику бухту (сьогодні Затока Голден-Бей), де вперше зустрілися з корінним населенням — войовничими племенами маорі 🇳🇿.
    ​На жаль, перша зустріч обернулася трагедією. Маорі сприйняли сигнали з голландських суден як заклик до бою. Другого дня кілька каное протаранили маленький човен, який передавав повідомлення між кораблями, внаслідок чого загинуло четверо європейців. Тасман, розлючений і не наважуючись висадитися на берег, назвав це місце «Затокою Вбивць» (Moordenaers Bay) і швидко відплив.

    ​Географічний внесок

    ​Хоча Тасман не ступив на землю і не здійснив детального картографування, його експедиція мала вирішальне значення:
    ​Нова Зеландія: Він довів, що це окремий великий архіпелаг, який назвав Nieuw Zeeland на честь голландської провінції Зеландія.
    ​Велика Карта: Дані Тасмана значно уточнили уявлення європейців про південну частину Тихого океану, хоча він так і не знайшов легендарну Terra Australis (якою, як виявилося пізніше, була сама Австралія, контури якої він теж допоміг уточнити).
    ​Повторно європейці повертаються до Нової Зеландії лише через 127 років, коли її берегів досягла експедиція Джеймса Кука. Абель Тасман, на честь якого названі острів, море та безліч географічних об'єктів, став піонером у відкритті цього дивовижного, далекого світу.
    #історія #події 🗺️ Абель Тасман і зустріч двох світів: Як голландський мореплавець «витягнув» Нову Зеландію з океану. ​13 грудня 1642 року голландський мореплавець, купець та дослідник Абель Янсзон Тасман (нід. Abel Janszoon Tasman) увійшов в історію як перший європеєць, який побачив береги сучасної Нової Зеландії. Ця подія стала не просто географічним проривом, але й драматичним зіткненням абсолютно різних культур і світів. ​На пошуки «Невідомої Південної Землі» ​Експедиція Тасмана, організована Голландською Ост-Індською компанією, мала амбітну мету: знайти та дослідити міфічну Terra Australis Incognita (Невідома Південна Земля) – величезний континент, існування якого європейці припускали для «збалансування» північної півкулі. ​14 серпня 1642 року два його кораблі, Heemskerck і Zeehaen, відпливли з Батавії (сучасна Джакарта). Після відкриття острова, який Тасман назвав Землею Ван Дімена (сьогодні відомий як Тасманія), експедиція рушила на схід. ​Відкриття і «Затока Вбивць» ​У полудень 13 грудня 1642 року впередсмотрящий на флагмані «Heemskerck» помітив на обрії високі, протяжні гори. Це був західний берег Південного острова Нової Зеландії, що здіймався на тлі неба. Тасман записав у своєму судновому журналі, що побачив «велику землю, що височить високо над морем». ​Протягом кількох днів голландці шукали місце для якірної стоянки, щоб поповнити запаси води. Вони зайшли у велику бухту (сьогодні Затока Голден-Бей), де вперше зустрілися з корінним населенням — войовничими племенами маорі 🇳🇿. ​На жаль, перша зустріч обернулася трагедією. Маорі сприйняли сигнали з голландських суден як заклик до бою. Другого дня кілька каное протаранили маленький човен, який передавав повідомлення між кораблями, внаслідок чого загинуло четверо європейців. Тасман, розлючений і не наважуючись висадитися на берег, назвав це місце «Затокою Вбивць» (Moordenaers Bay) і швидко відплив. ​Географічний внесок ​Хоча Тасман не ступив на землю і не здійснив детального картографування, його експедиція мала вирішальне значення: ​Нова Зеландія: Він довів, що це окремий великий архіпелаг, який назвав Nieuw Zeeland на честь голландської провінції Зеландія. ​Велика Карта: Дані Тасмана значно уточнили уявлення європейців про південну частину Тихого океану, хоча він так і не знайшов легендарну Terra Australis (якою, як виявилося пізніше, була сама Австралія, контури якої він теж допоміг уточнити). ​Повторно європейці повертаються до Нової Зеландії лише через 127 років, коли її берегів досягла експедиція Джеймса Кука. Абель Тасман, на честь якого названі острів, море та безліч географічних об'єктів, став піонером у відкритті цього дивовижного, далекого світу.
    Like
    2
    92views
  • Міжнародний день “Хеві-метал”
    12 грудня світове суспільство відзначає цікаве свято – Міжнародний день хеві-металу (International Day of Heavy Metal).

    Хеві-метал
    International Day of Heavy Metal – одне з найбільш популярних свят шанувальників важкого металу. Цей музичний жанр з’явився у 60-70-х роках минулого сторіччя завдяки музичним колективам Led Zeppelin, Deep Purple, Black Sabbath та поклав початок для формування багатьох напрямів року. Серед легендарних колективів хеві-метал любов’ю шанувальників користуються видатні групи Iron Maiden, Judas Priest, Manowar, Motorhead, Accept, що пережили розквіт у 1980-х роках.

    Історія заснування події
    Свято «Хеві-метал» було створене за ініціативи британця Айрона Метью Коллінза, завзятого фаната важкої музики. Чоловік намагався обрати дату, що добре запам’ятовується. Отже, перше свято відбулося 12.12.12 – у 12-й день 12-го місяця 2012-го року. З цього почалася традиція щорічного святкування дня «Хеві-метал».

    Міжнародний день “Хеві-метал” 12 грудня світове суспільство відзначає цікаве свято – Міжнародний день хеві-металу (International Day of Heavy Metal). Хеві-метал International Day of Heavy Metal – одне з найбільш популярних свят шанувальників важкого металу. Цей музичний жанр з’явився у 60-70-х роках минулого сторіччя завдяки музичним колективам Led Zeppelin, Deep Purple, Black Sabbath та поклав початок для формування багатьох напрямів року. Серед легендарних колективів хеві-метал любов’ю шанувальників користуються видатні групи Iron Maiden, Judas Priest, Manowar, Motorhead, Accept, що пережили розквіт у 1980-х роках. Історія заснування події Свято «Хеві-метал» було створене за ініціативи британця Айрона Метью Коллінза, завзятого фаната важкої музики. Чоловік намагався обрати дату, що добре запам’ятовується. Отже, перше свято відбулося 12.12.12 – у 12-й день 12-го місяця 2012-го року. З цього почалася традиція щорічного святкування дня «Хеві-метал».
    Like
    1
    118views
  • День пуансетії
    День пуансетії (Poinsettia Day), що відзначається 12 грудня, – це день вшанування яскравої червоно-зеленої рослини, яка є синонімом святкового сезону. Цей день вшановує шлях рослини від її ацтекського походження до того, як вона стала основною різдвяною прикрасою в будинках і громадських місцях. Свято започатковане у США, а вшанування рослини поширене у всьому світі.

    Народна назва пуансеттії — Різдвяна Зірка, завдяки тому, що квітка зацвітає, як правило, у грудні під Різдво (25 грудня).

    Після цвітіння пуансеттія часто гине, тому слід ретельно дотримуватись порад по догляду за квіткою.

    Історичне значення
    Зв’язок з ацтеками
    Батьківщиною рослини є Центральна Америка і Мексика, у вологих і тінистих місцях можна зустріти пуансеттію часом до 2-х метрів у висоту з непривабливими квітками і красивим листям у формі зірки.
    Відома в ацтеків як Cuetlaxochitl, пуансетія використовувалася завдяки своєму яскраво-червоному барвнику та лікувальним властивостям.
    Король ацтеків Монтесума дуже захоплювався пуансеттією, використовуючи її сік для зменшення лихоманки. 2
    Подорож до Сполучених Штатів
    Свою назву пуансеттія найпрекрасніша отримала на честь Джоела Робертса Пойнсетта (1779-1851), який був першим посолом США в Мексиці, був лікарем та аматором ботаніки.
    Пуансетт надіслав живці рослини до себе додому в Південну Кароліну в 1828 році.
    Спочатку рослина була названа Euphorbia pulcherrima, пізніше була перейменована на честь Пуансетта.
    Внесок родини Екке
    Пауль Екке-молодший вважається засновником сучасної індустрії пуансетії, він відкрив техніку, яка змушує саджанці розгалужуватися, що значно підвищило комерційну життєздатність рослини.
    Сім’я Екке відіграла вирішальну роль у популяризації рослини для святкових прикрас.

    Культурний та економічний вплив
    Це найпопулярніша рослина на свята. У США в Різдвяний сезон продається від 40 до 50 млн пуансеттій.
    Пуансетії приносять понад 250 мільйонів доларів щорічно на оптовому рівні.
    Популярність Різдвяної зірки набула всесвітнього масштабу, пуансетії вже стали традиційним декором на Різдво, як живі рослини, так і штучні, також популярні прикраси на ялинку у формі гілочок пуансетії.
    Символізм і традиції пуансетії
    Мексиканська легенда. Рослина пов’язана з історією про бідну дівчину, яка на Святвечір принесла Ісусу бур’яни, що чудесним чином перетворилися на червоні пуансетії.
    Відома в Мексиці як “La Flor de la Nochebuena”, пуансетія є невід’ємною частиною святкування Святвечора.
    Догляд та утримання пуансетії
    Розміщуйте в добре освітлених місцях і підтримуйте теплу температуру в приміщенні.
    Регулярний полив дуже важливий, але забезпечте хороший дренаж, щоб уникнути загнивання коренів.
    День пуансетії — це більше, ніж просто вшанування святкової рослини, це відзначення багатої історії та культурного значення пуансетії. Від ацтекського коріння до статусу різдвяної ікони, пуансетія символізує радість, надію і дух дарування.
    День пуансетії День пуансетії (Poinsettia Day), що відзначається 12 грудня, – це день вшанування яскравої червоно-зеленої рослини, яка є синонімом святкового сезону. Цей день вшановує шлях рослини від її ацтекського походження до того, як вона стала основною різдвяною прикрасою в будинках і громадських місцях. Свято започатковане у США, а вшанування рослини поширене у всьому світі. Народна назва пуансеттії — Різдвяна Зірка, завдяки тому, що квітка зацвітає, як правило, у грудні під Різдво (25 грудня). Після цвітіння пуансеттія часто гине, тому слід ретельно дотримуватись порад по догляду за квіткою. Історичне значення Зв’язок з ацтеками Батьківщиною рослини є Центральна Америка і Мексика, у вологих і тінистих місцях можна зустріти пуансеттію часом до 2-х метрів у висоту з непривабливими квітками і красивим листям у формі зірки. Відома в ацтеків як Cuetlaxochitl, пуансетія використовувалася завдяки своєму яскраво-червоному барвнику та лікувальним властивостям. Король ацтеків Монтесума дуже захоплювався пуансеттією, використовуючи її сік для зменшення лихоманки. 2 Подорож до Сполучених Штатів Свою назву пуансеттія найпрекрасніша отримала на честь Джоела Робертса Пойнсетта (1779-1851), який був першим посолом США в Мексиці, був лікарем та аматором ботаніки. Пуансетт надіслав живці рослини до себе додому в Південну Кароліну в 1828 році. Спочатку рослина була названа Euphorbia pulcherrima, пізніше була перейменована на честь Пуансетта. Внесок родини Екке Пауль Екке-молодший вважається засновником сучасної індустрії пуансетії, він відкрив техніку, яка змушує саджанці розгалужуватися, що значно підвищило комерційну життєздатність рослини. Сім’я Екке відіграла вирішальну роль у популяризації рослини для святкових прикрас. Культурний та економічний вплив Це найпопулярніша рослина на свята. У США в Різдвяний сезон продається від 40 до 50 млн пуансеттій. Пуансетії приносять понад 250 мільйонів доларів щорічно на оптовому рівні. Популярність Різдвяної зірки набула всесвітнього масштабу, пуансетії вже стали традиційним декором на Різдво, як живі рослини, так і штучні, також популярні прикраси на ялинку у формі гілочок пуансетії. Символізм і традиції пуансетії Мексиканська легенда. Рослина пов’язана з історією про бідну дівчину, яка на Святвечір принесла Ісусу бур’яни, що чудесним чином перетворилися на червоні пуансетії. Відома в Мексиці як “La Flor de la Nochebuena”, пуансетія є невід’ємною частиною святкування Святвечора. Догляд та утримання пуансетії Розміщуйте в добре освітлених місцях і підтримуйте теплу температуру в приміщенні. Регулярний полив дуже важливий, але забезпечте хороший дренаж, щоб уникнути загнивання коренів. День пуансетії — це більше, ніж просто вшанування святкової рослини, це відзначення багатої історії та культурного значення пуансетії. Від ацтекського коріння до статусу різдвяної ікони, пуансетія символізує радість, надію і дух дарування.
    144views
  • #Постаті

    ГЕТЬМАН НЕРЕЄСТРОВИХ КОЗАКІВ

    «Іван Сулима - один з тих легендарних ватажків, слава і безсмертя яких стають славою і безсмертям нації».

    Богдан Сушинський

    12 грудня 1635 року на ешафоті Старого міста Варшави постав гетьман нереєстрових запорозьких козаків Іван Сулима. В останньому бажанні Сулима просив, щоб йому в труну по-клали золоту медаль, отриману від Папи Римського. Та мати труну Сулимі не судилося: багаторазовий переможець турків, який узяв фортецю Кодак, мусив простягати шию кату.

    Після лютих мук гетьману відрубали голову, тіло його четвертували і для остраху іншим розвісили на міських мурах польської столиці. За рішенням сейму трьох його сподвижників було четвертовано на центральній площі у Варшаві.

    Іван Сулима народився в православній шля хетській сім'ї в с. Рогощі Київського воєводства. Із молодих их літ здобув добру освіту. Зустрів свою єдину Улясю. Закоханий Іван Сулима порівнював її то з відьмою, то з блискавкою: «чорнюща, як ніч, з глибокими відьомськими очима... дивна, чимось небезпечна».

    Був добрим хазяїном у своїх селах, надійним чоловіком, батьком трьох синів. Власним кштом Сулима у рідній Сулимівці побудував унікальний Свято-Покровський храм.

    За публікацією Ганни Черкаської

    З відривного календаря "Український народний календар" за 12 грудня.
    ----------
    #Постаті ГЕТЬМАН НЕРЕЄСТРОВИХ КОЗАКІВ «Іван Сулима - один з тих легендарних ватажків, слава і безсмертя яких стають славою і безсмертям нації». Богдан Сушинський 12 грудня 1635 року на ешафоті Старого міста Варшави постав гетьман нереєстрових запорозьких козаків Іван Сулима. В останньому бажанні Сулима просив, щоб йому в труну по-клали золоту медаль, отриману від Папи Римського. Та мати труну Сулимі не судилося: багаторазовий переможець турків, який узяв фортецю Кодак, мусив простягати шию кату. Після лютих мук гетьману відрубали голову, тіло його четвертували і для остраху іншим розвісили на міських мурах польської столиці. За рішенням сейму трьох його сподвижників було четвертовано на центральній площі у Варшаві. Іван Сулима народився в православній шля хетській сім'ї в с. Рогощі Київського воєводства. Із молодих их літ здобув добру освіту. Зустрів свою єдину Улясю. Закоханий Іван Сулима порівнював її то з відьмою, то з блискавкою: «чорнюща, як ніч, з глибокими відьомськими очима... дивна, чимось небезпечна». Був добрим хазяїном у своїх селах, надійним чоловіком, батьком трьох синів. Власним кштом Сулима у рідній Сулимівці побудував унікальний Свято-Покровський храм. За публікацією Ганни Черкаської З відривного календаря "Український народний календар" за 12 грудня. ----------
    63views
  • #Постаті

    ГЕТЬМАН НЕРЕЄСТРОВИХ КОЗАКІВ

    «Іван Сулима - один з тих легендарних ватажків, слава і безсмертя яких стають славою і безсмертям нації».

    Богдан Сушинський

    12 грудня 1635 року на ешафоті Старого міста Варшави постав гетьман нереєстрових запорозьких козаків Іван Сулима. В останньому бажанні Сулима просив, щоб йому в труну по-клали золоту медаль, отриману від Папи Римського. Та мати труну Сулимі не судилося: багаторазовий переможець турків, який узяв фортецю Кодак, мусив простягати шию кату.

    Після лютих мук гетьману відрубали голову, тіло його четвертували і для остраху іншим розвісили на міських мурах польської столиці. За рішенням сейму трьох його сподвижників було четвертовано на центральній площі у Варшаві.

    Іван Сулима народився в православній шля хетській сім'ї в с. Рогощі Київського воєводства. Із молодих их літ здобув добру освіту. Зустрів свою єдину Улясю. Закоханий Іван Сулима порівнював її то з відьмою, то з блискавкою: «чорнюща, як ніч, з глибокими відьомськими очима... дивна, чимось небезпечна».

    Був добрим хазяїном у своїх селах, надійним чоловіком, батьком трьох синів. Власним кштом Сулима у рідній Сулимівці побудував унікальний Свято-Покровський храм.

    За публікацією Ганни Черкаської

    З відривного календаря "Український народний календар" за 12 грудня.
    ----------
    #Постаті ГЕТЬМАН НЕРЕЄСТРОВИХ КОЗАКІВ «Іван Сулима - один з тих легендарних ватажків, слава і безсмертя яких стають славою і безсмертям нації». Богдан Сушинський 12 грудня 1635 року на ешафоті Старого міста Варшави постав гетьман нереєстрових запорозьких козаків Іван Сулима. В останньому бажанні Сулима просив, щоб йому в труну по-клали золоту медаль, отриману від Папи Римського. Та мати труну Сулимі не судилося: багаторазовий переможець турків, який узяв фортецю Кодак, мусив простягати шию кату. Після лютих мук гетьману відрубали голову, тіло його четвертували і для остраху іншим розвісили на міських мурах польської столиці. За рішенням сейму трьох його сподвижників було четвертовано на центральній площі у Варшаві. Іван Сулима народився в православній шля хетській сім'ї в с. Рогощі Київського воєводства. Із молодих их літ здобув добру освіту. Зустрів свою єдину Улясю. Закоханий Іван Сулима порівнював її то з відьмою, то з блискавкою: «чорнюща, як ніч, з глибокими відьомськими очима... дивна, чимось небезпечна». Був добрим хазяїном у своїх селах, надійним чоловіком, батьком трьох синів. Власним кштом Сулима у рідній Сулимівці побудував унікальний Свято-Покровський храм. За публікацією Ганни Черкаської З відривного календаря "Український народний календар" за 12 грудня. ----------
    59views
  • #історія #особистості
    🎤 Голос Епохи: Френк Сінатра — Легенда, що об'єднала музику та кіно.
    Сьогодні, 12 грудня, світ згадує день народження великого американського співака та актора, чий голос став синонімом цілої епохи — Френка Сінатри (Frank Sinatra, 1915–1998). Його часто називають просто «Голос» (The Voice), і він є одним із найвпливовіших артистів XX століття. 🌟

    1. Від «Кумира Тінейджерів» до «Старого Блакитного Ока»:
    Сінатра народився у Нью-Джерсі в родині італійських іммігрантів. Його кар'єра почалася в 1940-х роках, коли він став першим у світі справжнім кумиром тінейджерів (teen idol), викликаючи масову істерику серед молодих шанувальників. До кінця 1950-х років він трансформував свій імідж і став іконою дорослої, елегантної публіки, отримавши прізвисько «Old Blue Eyes» (Старе Блакитне Око).

    2. Майстерність Вокалу:
    Його унікальність полягала у неперевершеній техніці співу. Він не просто співав пісні; він розповідав історії. Сінатра був майстром фразування (техніки, запозиченої у джазових інструменталістів), що дозволяло йому надавати пісням глибини та драматизму. Його найвідоміші хіти, як-от «My Way», «Strangers in the Night», «New York, New York», є класикою, яку неможливо перевершити. 🎶

    3. Зірка Голлівуду:
    Френк Сінатра був не лише співаком, а й визнаним актором. Він довів свій драматичний талант, отримавши «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану у фільмі «Звідси у вічність» (1953). Його акторська робота була такою ж харизматичною, як і його вокал.

    4. «The Rat Pack» та Культурний Вплив:
    Він був лідером легендарної групи артистів і друзів «The Rat Pack», до якої входили Дін Мартін, Семмі Девіс-молодший та інші. Ці зірки домінували на сцені Лас-Вегаса та в Голлівуді 1950-1960-х років, ставши уособленням блиску та гламуру американської культури. 🍸

    Френк Сінатра отримав 11 премій «Греммі» і продав понад 150 мільйонів платівок. Його голос живе і продовжує надихати мільйони людей у всьому світі, залишаючись одним із головних музичних символів XX століття.
    #історія #особистості 🎤 Голос Епохи: Френк Сінатра — Легенда, що об'єднала музику та кіно. Сьогодні, 12 грудня, світ згадує день народження великого американського співака та актора, чий голос став синонімом цілої епохи — Френка Сінатри (Frank Sinatra, 1915–1998). Його часто називають просто «Голос» (The Voice), і він є одним із найвпливовіших артистів XX століття. 🌟 1. Від «Кумира Тінейджерів» до «Старого Блакитного Ока»: Сінатра народився у Нью-Джерсі в родині італійських іммігрантів. Його кар'єра почалася в 1940-х роках, коли він став першим у світі справжнім кумиром тінейджерів (teen idol), викликаючи масову істерику серед молодих шанувальників. До кінця 1950-х років він трансформував свій імідж і став іконою дорослої, елегантної публіки, отримавши прізвисько «Old Blue Eyes» (Старе Блакитне Око). 2. Майстерність Вокалу: Його унікальність полягала у неперевершеній техніці співу. Він не просто співав пісні; він розповідав історії. Сінатра був майстром фразування (техніки, запозиченої у джазових інструменталістів), що дозволяло йому надавати пісням глибини та драматизму. Його найвідоміші хіти, як-от «My Way», «Strangers in the Night», «New York, New York», є класикою, яку неможливо перевершити. 🎶 3. Зірка Голлівуду: Френк Сінатра був не лише співаком, а й визнаним актором. Він довів свій драматичний талант, отримавши «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану у фільмі «Звідси у вічність» (1953). Його акторська робота була такою ж харизматичною, як і його вокал. 4. «The Rat Pack» та Культурний Вплив: Він був лідером легендарної групи артистів і друзів «The Rat Pack», до якої входили Дін Мартін, Семмі Девіс-молодший та інші. Ці зірки домінували на сцені Лас-Вегаса та в Голлівуді 1950-1960-х років, ставши уособленням блиску та гламуру американської культури. 🍸 Френк Сінатра отримав 11 премій «Греммі» і продав понад 150 мільйонів платівок. Його голос живе і продовжує надихати мільйони людей у всьому світі, залишаючись одним із головних музичних символів XX століття.
    Like
    1
    187views
  • #історія #особистості
    🎬 Золотий Фонд Кіно: Леонід Биков — людина з великим серцем.
    Сьогодні, 12 грудня, ми вшановуємо пам'ять видатного українського актора, режисера і сценариста, народного артиста УРСР — Леоніда Бикова (1928–1979). Він належить до тієї когорти митців, чия творчість вийшла за рамки кінематографу, ставши символом гуманізму, честі та незламного духу.

    Ключові факти про Леоніда Бикова:
    1. Нездійснена мрія про небо:
    Биков народився на Донеччині. З дитинства він мріяв стати льотчиком. ✈️ Ця мрія не здійснилася через невеликий зріст, але знайшла своє втілення в його найвизначнішій режисерській роботі — фільмі «В бій ідуть тільки "старі"» (1973). У цій стрічці він не лише зіграв легендарного «Маестро» (Титоренко), а й оспівав мрії, дружбу та трагізм військових буднів. Цей фільм став справжнім культовим явищем.
    2. «Максим Перепелиця» і комедійний талант:
    Хоча він прославився як режисер військових драм, його акторський талант розкрився у багатьох жанрах. У 1950-х роках він став улюбленцем публіки після ролі простодушного, але винахідливого солдата у комедії «Максим Перепелиця» (1955). Биков міг бути одночасно смішним, зворушливим і глибоким.
    3. «Ати-бати, йшли солдати...» (1976):
    Його другий і останній режисерський фільм, що став не менш значущим. У цій стрічці Биков знову досліджував тему війни, але вже через призму пам'яті та мирного життя. Фільм є заповітом митця про необхідність пам'ятати про героїзм і ціну Перемоги.
    4. Людина принципів:
    Леонід Биков був відомий своєю скромністю та непідкупною чесністю. Він був справжнім народним артистом у найкращому сенсі цього слова. Усі кошти, які він заробив на своїх фільмах, він завжди вкладав у виробництво нових стрічок, а не у власне збагачення.

    💔 Його життя трагічно обірвалося у 1979 році в автомобільній катастрофі.
    Творчість Леоніда Бикова — це не просто кіно, це спадщина щирості та людяності.
    #історія #особистості 🎬 Золотий Фонд Кіно: Леонід Биков — людина з великим серцем. Сьогодні, 12 грудня, ми вшановуємо пам'ять видатного українського актора, режисера і сценариста, народного артиста УРСР — Леоніда Бикова (1928–1979). Він належить до тієї когорти митців, чия творчість вийшла за рамки кінематографу, ставши символом гуманізму, честі та незламного духу. Ключові факти про Леоніда Бикова: 1. Нездійснена мрія про небо: Биков народився на Донеччині. З дитинства він мріяв стати льотчиком. ✈️ Ця мрія не здійснилася через невеликий зріст, але знайшла своє втілення в його найвизначнішій режисерській роботі — фільмі «В бій ідуть тільки "старі"» (1973). У цій стрічці він не лише зіграв легендарного «Маестро» (Титоренко), а й оспівав мрії, дружбу та трагізм військових буднів. Цей фільм став справжнім культовим явищем. 2. «Максим Перепелиця» і комедійний талант: Хоча він прославився як режисер військових драм, його акторський талант розкрився у багатьох жанрах. У 1950-х роках він став улюбленцем публіки після ролі простодушного, але винахідливого солдата у комедії «Максим Перепелиця» (1955). Биков міг бути одночасно смішним, зворушливим і глибоким. 3. «Ати-бати, йшли солдати...» (1976): Його другий і останній режисерський фільм, що став не менш значущим. У цій стрічці Биков знову досліджував тему війни, але вже через призму пам'яті та мирного життя. Фільм є заповітом митця про необхідність пам'ятати про героїзм і ціну Перемоги. 4. Людина принципів: Леонід Биков був відомий своєю скромністю та непідкупною чесністю. Він був справжнім народним артистом у найкращому сенсі цього слова. Усі кошти, які він заробив на своїх фільмах, він завжди вкладав у виробництво нових стрічок, а не у власне збагачення. 💔 Його життя трагічно обірвалося у 1979 році в автомобільній катастрофі. Творчість Леоніда Бикова — це не просто кіно, це спадщина щирості та людяності.
    Like
    2
    155views
  • #дати #свята
    💃🏻 Пристрасть та Історія: Міжнародний день танго.
    11 грудня — це день, коли світ відзначає Міжнародний день танго (Día Nacional del Tango). Це не просто свято танцю, а вшанування унікального культурного явища, яке народилося на перехресті двох континентів і визнане нематеріальною спадщиною людства.

    Історія Свята

    Дата 11 грудня була обрана на честь дня народження двох знакових фігур в історії танго:
    Карлос Гардель (Carlos Gardel, 1890–1935): Легендарний співак, композитор та актор, якого називають "Королем танго". Його голос і пісні сформували класичний стиль танго.
    Хуліо де Каро (Julio de Caro, 1899–1980): Композитор, диригент та скрипаль, який значно вплинув на розвиток музичної складової танго.
    Свято було офіційно встановлено у Буенос-Айресі, Аргентина, у 1977 році за ініціативою аргентинського поета та композитора Бен-Міньйона (Ben Molar).

    Культурне Значення

    Танго виникло наприкінці ХІХ століття у портових районах Буенос-Айреса (Аргентина) та Монтевідео (Уругвай). Це було справжнє "перехрестя культур", де зустрілися іммігранти з Європи, переселенці з Африки та місцеві мешканці (гаучо).
    Танго — це Діалог: Цей танець — це глибоко інтимний, часто меланхолійний діалог між партнерами. Він виражає пристрасть, тугу, самотність, ностальгію та складні людські стосунки.
    Музика: Музика танго, що виконується оркестром (зазвичай включає бандонеон, скрипку, фортепіано та контрабас), має неповторну драму та емоційну глибину. Бандонеон, схожий на гармошку, став душею танго.
    Нематеріальна Спадщина: У 2009 році ЮНЕСКО визнала танго (як музику, так і танець) нематеріальною культурною спадщиною людства, підкресливши його унікальність та світове значення.

    У цей день по всьому світу проводяться мілонги (танго-вечірки), концерти, майстер-класи та фестивалі, що відзначають багатство і красу цього унікального мистецтва.
    #дати #свята 💃🏻 Пристрасть та Історія: Міжнародний день танго. 11 грудня — це день, коли світ відзначає Міжнародний день танго (Día Nacional del Tango). Це не просто свято танцю, а вшанування унікального культурного явища, яке народилося на перехресті двох континентів і визнане нематеріальною спадщиною людства. Історія Свята Дата 11 грудня була обрана на честь дня народження двох знакових фігур в історії танго: Карлос Гардель (Carlos Gardel, 1890–1935): Легендарний співак, композитор та актор, якого називають "Королем танго". Його голос і пісні сформували класичний стиль танго. Хуліо де Каро (Julio de Caro, 1899–1980): Композитор, диригент та скрипаль, який значно вплинув на розвиток музичної складової танго. Свято було офіційно встановлено у Буенос-Айресі, Аргентина, у 1977 році за ініціативою аргентинського поета та композитора Бен-Міньйона (Ben Molar). Культурне Значення Танго виникло наприкінці ХІХ століття у портових районах Буенос-Айреса (Аргентина) та Монтевідео (Уругвай). Це було справжнє "перехрестя культур", де зустрілися іммігранти з Європи, переселенці з Африки та місцеві мешканці (гаучо). Танго — це Діалог: Цей танець — це глибоко інтимний, часто меланхолійний діалог між партнерами. Він виражає пристрасть, тугу, самотність, ностальгію та складні людські стосунки. Музика: Музика танго, що виконується оркестром (зазвичай включає бандонеон, скрипку, фортепіано та контрабас), має неповторну драму та емоційну глибину. Бандонеон, схожий на гармошку, став душею танго. Нематеріальна Спадщина: У 2009 році ЮНЕСКО визнала танго (як музику, так і танець) нематеріальною культурною спадщиною людства, підкресливши його унікальність та світове значення. У цей день по всьому світу проводяться мілонги (танго-вечірки), концерти, майстер-класи та фестивалі, що відзначають багатство і красу цього унікального мистецтва.
    Love
    1
    166views
More Results