Ймовірність вимирання людства через штучний інтелект становить не менше 95%😱😱😱
Про це заявив глава некомерційної організації Machine Intelligence Research Institute Нейт Соарес, який раніше працював у Microsoft і Google.

Я не кажу, що ми не зможемо зупинити машину. Але ми просто мчимо на всіх парах до прірви, – зазначив експерт.


За одним із можливих сценаріїв, за його словами, ШІ може створити біологічну зброю, яка буде непомітно заражати значну частину населення Землі.

Прибирання в майбутньому😱
Особливо чутливим особам краще не дивитись🙃

#технології
GetAllMyLinks — сервіс для створення лендінг або Link-in-bio сторінки з усіма вашими посиланнями. Підтримує технологію Deeplink — посилання, які відкриваються безпосередньо в системному браузері (в обід вбудованих браузерів застосунків). Можна керувати всіма посиланнями з одного акаунта, під'єднувати власні домени та обмежувати доступ за геолокацією.

ℹ️ Серед додаткових можливостей — аналітика кліків і пристроїв, підтримка кількох доменів, повне прибирання брендування сервісу і встановлення власного. Працює з більшістю соцмереж (YouTube, Instagram, TikTok тощо).

Безплатно доступно безлімітна кількість посилань, оформлень включно з технологією Deeplink
https://getallmylinks.com/

Запізнився знову

Його звали Степан Бондарук, але в народі його знали як "Запізнілого Степана".

Він завжди приходив на історичні події на день пізніше.
Коли народ ішов на барикади — Степан ще варив борщ.
Коли всі скидали тирана — він шукав, де купити теплі шкарпетки.
Коли проголошували незалежність — він застряг у ліфті.
Коли будували нову Україну — він не встиг на автобус.

І кожного разу він з'являвся із серйозним обличчям, у вишиванці, з підписаним транспарантом — і питав:

> — А де всі?

Його зустрічали з усмішкою і легким сумом.
— Уже все, Степане. Уже свобода.
— Аааа… ну добре. А як вам там було?

Але він не зупинявся. Він готувався до наступної революції, щоб нарешті не запізнитися.
---

Теплі шкарпетки і свобода

Степан прокинувся вранці і відчув — у повітрі щось змінилося.
Було тихо. Занадто тихо.
Птахи не співали. Телевізор мовчав. Навіть сусід не сварився з телевізором, як зазвичай.

Він вийшов у двір.
Все навколо було прибрано, виметено, підфарбовано.
А на стовпі висів плакат:
"Дякуємо за участь у Революції! Україна — вільна!"

Степан застиг.
— Та ну… знову?!

Побіг до площі — порожньо.
Побіг до сільради — закрито, бо вихідний.
У крамниці продавчиня сказала:

> — Та вже ж учора все! І вила, і гімн, і сльозогінний… але ми вистояли! Де ви були?

Степан стояв із приготованим гаслом на палці:
"Досить терпіти!"

— Та я ж… шкарпетки сушив…

Він сів на лавку. Трохи подумав.
Потім дістав новий блокнот і написав:
"Підготуватись до наступної. Не сушити шкарпетки в день революції."

І зітхнув.

> — Ну нічого. Головне — не здаватися.
---

Війна прийшла — а Степан саме косив траву

2022 рік. 24 лютого.
Сніг ще не зійшов, але вже пахло весною.
Степан прокинувся рано — дивно, бо зазвичай спав довше.
Вийшов надвір, подивився на небо, глибоко вдихнув:

> — От і весна... Час косу поправити, бо ж бур’ян попре, — бурмотів собі.

Він не чув вибухів. У селі ще не було сирен. Телевізор не вмикав — "псує тиск". Телефон розрядився, бо зарядка вчора впала за шафу.
Тому поки вся країна…
ховала дітей, збирала рюкзаки, йшла в ТРО, клала «Байрактар» на рингтон,
— Степан косив траву на городі.
---

До нього прибіг сусід Іван — без шапки, з очима, як дві тарілки.

— Степане! Війна! Росія напала!
— Та йди, Іване, не жартуй. Я ще ковдру не просушив.

— Та яке «не жартуй»?! Київ — ракети! Харків — горить! Чернігів!
— Та тааак, щось мені снилось про танки, але я подумав, то телевізор увімкнутий був...
---

Коли Степан зрозумів, що справді війна, він негайно пішов збирати рюкзак.
Вишиванка — є.
Консерви — п’ять банок.
Ніж для сала — є.
Записник з нотатками з попередніх революцій — обов’язково.

Пішов у військкомат.
Але там черга, як до безкоштовної ковбаси у 80-х.

— Прийду завтра, — зітхнув Степан.

Минуло багато часу.
Він уже й не рахував днів — бо вони всі були однакові.

У той день усе виглядало звично.
Ранок. Каша. Поштарка Оксана.
А потім — сирени... і раптом тиша.

Незвична. Глуха.
Наче весь світ на мить затамував подих.

Він вийшов на двір — а там уже всі збіглися.
Хтось включив старе радіо.

> «…сьогодні вранці, після підписання остаткової угоди про виведення військ…
Україна перемогла.
Ми — вільні.»

Степан стояв із пательнею в руках.
У фартуху.
З плямами борщу на грудях.
І з ложкою, яка вмочалась якраз у момент оголошення новини.

> — Та ну… — пробурмотів він. — Знову?

Екранізація ромкома "Гіпотеза кохання" Алі Гейзелвуд тепер має і головного чоловічого персонажа. Роль Адама Карлсена втілить Том Бейтман.

Романтична комедія розповість про аспірантку-біологиню Олів Сміт і доктора Адама Карлсена, успішного професора, відомого своїм тиранічним характером. Щоб ввести в оману свою подругу, Олів просить Адама підіграти їй та зробити вигляд, ніби вони пара.

Особливо цікавим цей каст робить контекст. Справа в тому, що спочатку цей роман був фанфіком про Кайло Рена, якого у "Зоряних війнах" зіграв Адам Драйвер, і Рей, яку грала Дейзі Рідлі. З версії для друку прибрали все зоряновоєнне, але залишили ім'я персонажа Адам. А тепер обрали на цю роль актора Тома Бейтмана, який в реальному житті є чоловіком Дейзі Рідлі.

Нагадаємо, роль Олів зіграє зірка "Рівердейлу" Лілі Рейнгарт

#Коло_Кіно #Новини_кіно #Amazon

#навКоло_книг
#аудіокниги
Книгомандрівці, сьогодні о 19:00 прем'єра нової книги🤩 З авторкою ми вже знайомі – це Анна Ліє Кейн і її перша книга з циклу "Хроніки Ізаріди" – "Контракт на нове життя"🥰.
https://youtu.be/ST9n_hAqnac

Анотація до книги:
Змогла втекти від чоловіка-тирана? Тоді доведеться сховатися там, звідки він не зможе дістати, навіть підключивши всі свої зв'язки.

Зустріла там зарозумілого демона, який програв парі й став ректором Академії Проклятих? Доведеться змиритися і з цим для того, щоб не повернутися до своєї золотої клітки, що збудував психопат.

Виявилася втягнута в заплутану історію зі смертю ректора, погрозами викладачам і прокляттям, що з'явилося в Академії? Потрібно буде виявити кмітливість і з'ясувати, хто і навіщо намагається розібрати по камінчику твій вимушений притулок.

Головне, зрозуміти, що робити тоді, коли контракт на роботу закінчиться, а чоловік з'явиться на порозі, бажаючи повернути собі свій скарб.


Ну, ви зрозуміли, що буде цікаво, інтригуюче і місцями несподівано?

Для тих, хто ще не знайомий із творчістю авторки, залишаю посилання на її книги, які озвучені на каналі:

"Відлуння тиші" https://youtu.be/Xk2_qNaCzwo

"Кривава повня" https://youtu.be/773g8omDFsU

#кіно
#рекомендація
«Андрієш»
(1954) реж. Сергій Параджанов, Яків Базелян
Жанр: дитячий фільм
Хронометраж: 63 хв.
💭 Про що фільм:
Злий чарівник Чорний Вихор викрадає в хлопчика-пастуха Андрієша його стадо разом із вірним псом Лупаром. Андрієш вирушає на порятунок. Дорогою він отримує в подарунок чарівну сопілку, що допомагає знайти дорогу до замку чарівника — і приходить на поміч чисельним жертвам Чорного Вихора, які вже давно страждають від злодіянь тирана.

Дебютний фільм Сергія Параджанова був знятий за молдавською казкою Єміліяна Букова на Київській кіностудії імені Олександра Довженка, куди режисер влаштувався по закінченню ВДІКу. Ще під час навчання Параджанов зробив за цим матеріалом короткометражний дипломний фільм «Молдавська казка». Його особливістю було поєднання лялькової анімації та живої природи, що слугувала фоном. «Андрієш» став розширеним і більш масштабним ігровим рімейком.

Дивитися тут : https://online.dovzhenkocentre.org/films/andriyesh/

#технології
Scandinavio — мобільний сканер документів і фото у форматі PDF від українського розробника. Сканує документи, фото, паспорти, чеки, ксерокопії та інші папери, автоматично кадрує, вирівнює і покращує якість документа. Зберігає документи в бібліотеці й дозволяє експортувати у багатосторінковий PDF, одне довге зображення або кожну стріну в окреме зображення/pdf-файл.

ℹ️ Збережені файли можна надсилати поштою або через месенджери. Дозволяє організовувати файли за категоріями (тегами), має пошук за назвами, дає закріпляти обрані документи на початку галереї тощо. Якість автокадрування, вирівнювання і покращення доволі високі + інструменти для ручного редагування і налаштування.

📱 Завантажити:
📱 Play Market https://play.google.com/store/apps/details?id=com.wantapps.doc.scanne...
📱 App Store https://apps.apple.com/us/app/scanner-pdf-scandinavio/id6744690795

Безоплатно доступно сканування документів, обирання формату документа (А3/А4/А5, горизонтальний/вертикальний), експорт у високій якості. Платні додаткові функції, такі як розміщення кількох сторінок на одному аркуші при експорті, налаштування балансу якості/розміру файлу.

🗣️ Якщо ви постійно працюєте головою, мозок стає головним споживачем енергії. Але відпочивати ті, хто займається інтелектуальною працею, часто не вміють. Тривожність, нескінченний потік думок і плани не дають організму перезавантаження. У результаті навіть після вихідних чи короткої відпустки відчувається втома.

Розумова праця виснажує не менше, ніж фізична. Тіло може лежати на дивані, але мозок паралельно прокручує ще один робочий тиждень, сценарії майбутніх зустрічей, листи, які не надіслані, і проблеми, які треба вирішити. Це не відпочинок.

📝 "Коли ти живеш із відчуттям, що твій мозок - це безперервний сервер, який обробляє тисячі задач, рішень, відповідей і питань - вітаю, ти не один. Робота розумом - виснажлива штука. І що найцікавіше - "відпочити" за стрічкою новин чи ввечері з ноутом на колінах - неможливо. Це просто зміна завантаження", - пояснює експерт.

Фізична активність, хатні справи, творчість (ліплення, малювання, садівництво, в'язання, навіть прибирання чи миття посуду) можуть дати мозку шанс нарешті... помовчати. Якщо підсумувати, ефективним буде:
✅ Вимкнення аналізу: моменти, коли ти нічого не оцінюєш, а концентруєшся на природі, шумі та запахах навколо, на своєму диханні.
✅ Зміна середовища: Навіть пів години прогулянки в незвичному місці - це як перезавантаження системи.
✅ Хобі без користі: те, що не приносить ні грошей, ні результату, і не входить у ваш список обов'язкових "треба".
✅ Інформаційний детокс: день без новин, без балачок, без обговорення чужих проблем. І це не ізоляція, а справжній детокс.
✅ Фізичне навантаження: Це не про марафон чи похід у зал, а рух виключно для свого задоволення - ходьба (у парку), танці, плавання.

#відпочинок #стрес #детокс #життя

Сатирична стаття на тему "ненормальності" творчих людей

Творчі люди: маніяки, збоченці, божевільні — але з ручкою, а не сокирою
---
Що спільного між письменником і маніяком? Обоє довго сидять у темряві, обдумуючи, як усе має закінчитися. Різниця лише в тому, що один бере сокиру, а інший — клавіатуру. І от з клавіатури — вже й роман, уже й фільм, уже й Нобелівська. А міг би ж просто сісти за вбивство.
Творча людина — це соціально прийнятний варіант шизофренії. Вони розмовляють із вигаданими персонажами, чують голоси (які називають "музою") і можуть годинами витріщатися в стіну, мов задумали щось страшне. І найчастіше так і є.
У головах художників і письменників живе цілий притулок монстрів: збоченці, вбивці, тирани, філософи з тарганами в голові. І всі вони — герої майбутніх романів. Часом здається: творчі — це ті, хто знайшов морально-безпечну альтернативу злочину. Бо є закон. Бо є суспільство. Бо є відчуття провини. І от тому вони просто пишуть про те, як когось розпиляти, зрадити, згвалтувати, з’їсти або воскресити.
Уявіть, що Пікассо не малював би. Або Кафка не мав би паперу. Або Стівен Кінг не писав, а просто робив усе те, що описує. Чи довго б протрималося людство?
Творчість — це офіційно дозволене божевілля. Автори фантастики, фільмів жахів, чорного гумору — це своєрідні алхіміки, що беруть темряву власної психіки і трансформують її у витвір, який викликає "вау" замість "суду присяжних". І замість кримінального кодексу — літературний, кінематографічний чи театральний фестиваль.
Звісно, не всі митці — латентні психопати. Але майже кожен хоча б раз у житті, створюючи щось, ловив себе на думці: "Як добре, що я не зробив це в реальності". І от саме в цьому полягає сила мистецтва — воно рятує людей від них самих.

Висновок:
Світ має щастя, що творчі люди — не психи з ножами, а лише люди з уявою. Їхні монстри живуть у книгах, їхні збочення — в сценах фільмів, їхні одержимості — у мистецтві. І поки є папір, клавіатура та сцена — ми в безпеці.
---

Але... не лишайте їх наодинці надто довго. Бо іноді фантазії просяться назовні.