• Слався московське існування що несе в різні країни,
    Що треба мовчати і не можна говорити правду про владу расій,
    Армія расій це окупанто що тильки рабство та існування без майбутнє,
    Тагил це вже Китай,
    Чорне море це не расія ,
    ЗСУ дає піздулеє флоту расій
    Слався московське існування що несе в різні країни, Що треба мовчати і не можна говорити правду про владу расій, Армія расій це окупанто що тильки рабство та існування без майбутнє, Тагил це вже Китай, Чорне море це не расія , ЗСУ дає піздулеє флоту расій
    65переглядів
  • День художника України
    Щорічно у другу неділю жовтня митці України святкують День художника.

    Історія започаткування Дня художника України
    Свято було затверджено Указом Президента в 1998 році. Ініціатором святкування стала Спілка художників України. Метою є підтримка представників мистецтва та нагадування про його роль у культурному розвитку людини.

    Хто такий художник?
    Художник – творчий фахівець, що працює у різних галузях образотворчого мистецтва. Це може бути не лише малювання картин, але й фотозйомка, скульптура, графіка, стріт-арт, кіно, декоративно-ужиткове мистецтво тощо.


    Фахівці впевнені, що без споглядання художньої творчості неможливо виховати повноцінно розвиту особистість. Тому прямим обов’язком художника є донесення свого бачення краси, правдиве відтворення історичних подій, розвиток почуття прекрасного в людях і спонукання до думок над суттю буття.

    Найвідоміші українські художники
    Класика ХІХ — поч. ХХ ст.
    Тарас Шевченко (1814–1861) — живописець і графік, майстер психологічного портрета й історичних сцен. «Катерина», офорти з «Живописної України».
    Іван Айвазовський (1817–1900) — народжений у Криму мариніст світової слави. «Дев’ятий вал», «Чорне море».
    Архип Куїнджі (1842–1910) — новатор світла й повітряної перспективи. «Місячна ніч на Дніпрі», «Березовий гай».
    Сергій Васильківський (1854–1917) — поет степового пейзажу. «Козацький двір», «Український пейзаж».
    Микола Пимоненко (1862–1912) — реаліст побутового жанру. «Святочне ворожіння», «Проводи рекрутів».
    Олександр Мурашко (1875–1919) — яскравий колорист, з’єднав реалізм та модерн. «Дівчина в червоному капелюсі», «Карусель».
    Олекса Новаківський (1872–1935) — львівський експресивний колорист. «Святий Юр», портрети.
    Микола Самокиш (1860–1944) — баталіст і майстер анімалістики. Кінно-батальні сцени, ілюстрації до класики.
    Український авангард
    Казимир Малевич (1879–1935) — засновник супрематизму. «Чорний квадрат», «Біле на білому».
    Олександра Екстер (1882–1949) — авангард, сценографія, кубофутуризм. Ескізи костюмів і декорацій.
    Олександр Богомазов (1880–1930) — «київський сезаніст», теоретик і практик авангарду. «Пилярі», «Лісопилка».
    Соня Делоне (Гончар) (1885–1979) — орфізм, дизайн і мода. Серії «Симультанності».
    Давид Бурлюк (1882–1967) — «батько російського футуризму» з українським корінням. Футуристичні полотна, маніфести.
    Георгій Нарбут (1886–1920) — графік і шрифтовик, творець стилю УНР. «Українська абетка», банкноти та герби УНР.
    Федір та Василь Кричевські — живопис і дизайн. Василь — автор проєкту державного герба УНР, Федір — портрет і історичний жанр.
    Народне мистецтво та неонаїв
    Катерина Білокур (1900–1961) — квіткові композиції з ювелірною деталізацією. «Квіти за тином», «Півонії».
    Марія Примаченко (1909–1997) — наїв, фантастичні «звірі» та казкові сюжети. «Звіриний світ» (численні варіації).
    Ганна Собачко-Шостак (1883–1965) — декоративні розписи, витинанки, «квіткові» композиції.
    ХХ століття (модернізм, соцреалізм і поза ним)
    Тетяна Яблонська (1917–2005) — гуманістичний реалізм, пізній ліричний модерн. «Хліб», «Вечір. Стара Флоренція».
    Віктор Зарецький (1925–1990) — декоративно-орнаментальні образи, вплив сецесії. «Світлана», жіночі портрети.
    Микола Глущенко (1901–1977) — експресивний пейзажист, колорист. Карпати, міські краєвиди.
    Ала Горська (1929–1970) — монументалістка й шістдесятниця, громадянська сміливість. Мозаїки, вітражі.
    Сучасне українське мистецтво
    Іван Марчук (нар. 1936) — автор техніки «пльонтанізм», один із найвідоміших сучасників. Серії «Голос моєї душі», пейзажі.
    Анатолій Криволап (нар. 1946) — неоекспресіоніст, великі кольорові поля. Серія «Кінь. Вечір».
    Олександр Ройтбурд (1961–2021) — постмодерн, іронія й міфології сучасності. «П’єта», інтерпретації класики.
    Владислав Шерешевський (нар. 1964) — гротеск і соціальні алюзії.
    Влада Ралко (нар. 1969) — гостра графіка і живопис про тіло, війну, повсякдення.
    Нікіта Кадан (нар. 1982) — концептуаліст, робота з пам’яттю й простором.
    Роман Минов (нар. 1983) — живопис і медіа, дослідження ідентичності.
    Микита Шалений (нар. 1982) — мультимедіа, відеоарт і архівні наративи.
    День художника України Щорічно у другу неділю жовтня митці України святкують День художника. Історія започаткування Дня художника України Свято було затверджено Указом Президента в 1998 році. Ініціатором святкування стала Спілка художників України. Метою є підтримка представників мистецтва та нагадування про його роль у культурному розвитку людини. Хто такий художник? Художник – творчий фахівець, що працює у різних галузях образотворчого мистецтва. Це може бути не лише малювання картин, але й фотозйомка, скульптура, графіка, стріт-арт, кіно, декоративно-ужиткове мистецтво тощо. Фахівці впевнені, що без споглядання художньої творчості неможливо виховати повноцінно розвиту особистість. Тому прямим обов’язком художника є донесення свого бачення краси, правдиве відтворення історичних подій, розвиток почуття прекрасного в людях і спонукання до думок над суттю буття. Найвідоміші українські художники Класика ХІХ — поч. ХХ ст. Тарас Шевченко (1814–1861) — живописець і графік, майстер психологічного портрета й історичних сцен. «Катерина», офорти з «Живописної України». Іван Айвазовський (1817–1900) — народжений у Криму мариніст світової слави. «Дев’ятий вал», «Чорне море». Архип Куїнджі (1842–1910) — новатор світла й повітряної перспективи. «Місячна ніч на Дніпрі», «Березовий гай». Сергій Васильківський (1854–1917) — поет степового пейзажу. «Козацький двір», «Український пейзаж». Микола Пимоненко (1862–1912) — реаліст побутового жанру. «Святочне ворожіння», «Проводи рекрутів». Олександр Мурашко (1875–1919) — яскравий колорист, з’єднав реалізм та модерн. «Дівчина в червоному капелюсі», «Карусель». Олекса Новаківський (1872–1935) — львівський експресивний колорист. «Святий Юр», портрети. Микола Самокиш (1860–1944) — баталіст і майстер анімалістики. Кінно-батальні сцени, ілюстрації до класики. Український авангард Казимир Малевич (1879–1935) — засновник супрематизму. «Чорний квадрат», «Біле на білому». Олександра Екстер (1882–1949) — авангард, сценографія, кубофутуризм. Ескізи костюмів і декорацій. Олександр Богомазов (1880–1930) — «київський сезаніст», теоретик і практик авангарду. «Пилярі», «Лісопилка». Соня Делоне (Гончар) (1885–1979) — орфізм, дизайн і мода. Серії «Симультанності». Давид Бурлюк (1882–1967) — «батько російського футуризму» з українським корінням. Футуристичні полотна, маніфести. Георгій Нарбут (1886–1920) — графік і шрифтовик, творець стилю УНР. «Українська абетка», банкноти та герби УНР. Федір та Василь Кричевські — живопис і дизайн. Василь — автор проєкту державного герба УНР, Федір — портрет і історичний жанр. Народне мистецтво та неонаїв Катерина Білокур (1900–1961) — квіткові композиції з ювелірною деталізацією. «Квіти за тином», «Півонії». Марія Примаченко (1909–1997) — наїв, фантастичні «звірі» та казкові сюжети. «Звіриний світ» (численні варіації). Ганна Собачко-Шостак (1883–1965) — декоративні розписи, витинанки, «квіткові» композиції. ХХ століття (модернізм, соцреалізм і поза ним) Тетяна Яблонська (1917–2005) — гуманістичний реалізм, пізній ліричний модерн. «Хліб», «Вечір. Стара Флоренція». Віктор Зарецький (1925–1990) — декоративно-орнаментальні образи, вплив сецесії. «Світлана», жіночі портрети. Микола Глущенко (1901–1977) — експресивний пейзажист, колорист. Карпати, міські краєвиди. Ала Горська (1929–1970) — монументалістка й шістдесятниця, громадянська сміливість. Мозаїки, вітражі. Сучасне українське мистецтво Іван Марчук (нар. 1936) — автор техніки «пльонтанізм», один із найвідоміших сучасників. Серії «Голос моєї душі», пейзажі. Анатолій Криволап (нар. 1946) — неоекспресіоніст, великі кольорові поля. Серія «Кінь. Вечір». Олександр Ройтбурд (1961–2021) — постмодерн, іронія й міфології сучасності. «П’єта», інтерпретації класики. Владислав Шерешевський (нар. 1964) — гротеск і соціальні алюзії. Влада Ралко (нар. 1969) — гостра графіка і живопис про тіло, війну, повсякдення. Нікіта Кадан (нар. 1982) — концептуаліст, робота з пам’яттю й простором. Роман Минов (нар. 1983) — живопис і медіа, дослідження ідентичності. Микита Шалений (нар. 1982) — мультимедіа, відеоарт і архівні наративи.
    1Kпереглядів
  • #мистецтво
    Іван Айвазовський
    Картина «Чорне море вночі»
    1879 рік
    #мистецтво Іван Айвазовський Картина «Чорне море вночі» 1879 рік
    Love
    1
    65переглядів
  • #архітектура
    ⛲️ Фонтан «Чорне море» у Києві.
    Вважається, що басейн з фонтаном в парку Т.Шевченка був збудований у 1890-ті роки. А скульптура хлопчика з рибою зʼявилась пізніше, під час реконструкції парку у 1950-тих. З рота риби був струмінь води, а в басейні плавали золоті рибки.
    #архітектура ⛲️ Фонтан «Чорне море» у Києві. Вважається, що басейн з фонтаном в парку Т.Шевченка був збудований у 1890-ті роки. А скульптура хлопчика з рибою зʼявилась пізніше, під час реконструкції парку у 1950-тих. З рота риби був струмінь води, а в басейні плавали золоті рибки.
    Love
    1
    122переглядів 4Відтворень
  • #Знай_наших!

    ВИНАХОДИ УКРАЇНЦІВ, ЩО ВРАЗИЛИ СВІТ

    Підводний човен «Чайка» (козаки)

    У XVI-XVII ст. козаки першими створили підводні човни. Іх виготовляли з колоди, а борти оббивали сосновими дошками. Судна складалися з двох частин. Одну накривали іншою та герметично з'єднували. Складалося враження, що на човні пливе лише одна людина, а всередині могло перебувати ще чимало козаків. Такі човни тримали тоді в страху все Чорне море.

    Електричний трамвай (Федір Піроцький)

    У квітні 1880 року полтавець Федір Піроцький представив іноземній аудиторії проєкт застосу вання електрики для руху залізничних потягів із подачею струму тими ж рейками, по яких котяться колеса. Тобто електричного трамвая.

    Усе літо винахідник працював над його розробкою. І вже 22 серпня того ж року відбулася перша поїздка на вагоні, який їде по рельсах і керується електричною силою.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 10 вересня.
    -----------
    #Знай_наших! ВИНАХОДИ УКРАЇНЦІВ, ЩО ВРАЗИЛИ СВІТ Підводний човен «Чайка» (козаки) У XVI-XVII ст. козаки першими створили підводні човни. Іх виготовляли з колоди, а борти оббивали сосновими дошками. Судна складалися з двох частин. Одну накривали іншою та герметично з'єднували. Складалося враження, що на човні пливе лише одна людина, а всередині могло перебувати ще чимало козаків. Такі човни тримали тоді в страху все Чорне море. Електричний трамвай (Федір Піроцький) У квітні 1880 року полтавець Федір Піроцький представив іноземній аудиторії проєкт застосу вання електрики для руху залізничних потягів із подачею струму тими ж рейками, по яких котяться колеса. Тобто електричного трамвая. Усе літо винахідник працював над його розробкою. І вже 22 серпня того ж року відбулася перша поїздка на вагоні, який їде по рельсах і керується електричною силою. З відривного календаря "Український народний календар" за 10 вересня. -----------
    359переглядів
  • #Знай_наших!

    ВИНАХОДИ УКРАЇНЦІВ, ЩО ВРАЗИЛИ СВІТ

    Підводний човен «Чайка» (козаки)

    У XVI-XVII ст. козаки першими створили підводні човни. Іх виготовляли з колоди, а борти оббивали сосновими дошками. Судна складалися з двох частин. Одну накривали іншою та герметично з'єднували. Складалося враження, що на човні пливе лише одна людина, а всередині могло перебувати ще чимало козаків. Такі човни тримали тоді в страху все Чорне море.

    Електричний трамвай (Федір Піроцький)

    У квітні 1880 року полтавець Федір Піроцький представив іноземній аудиторії проєкт застосу вання електрики для руху залізничних потягів із подачею струму тими ж рейками, по яких котяться колеса. Тобто електричного трамвая.

    Усе літо винахідник працював над його розробкою. І вже 22 серпня того ж року відбулася перша поїздка на вагоні, який їде по рельсах і керується електричною силою.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 10 вересня.
    -----------
    #Знай_наших! ВИНАХОДИ УКРАЇНЦІВ, ЩО ВРАЗИЛИ СВІТ Підводний човен «Чайка» (козаки) У XVI-XVII ст. козаки першими створили підводні човни. Іх виготовляли з колоди, а борти оббивали сосновими дошками. Судна складалися з двох частин. Одну накривали іншою та герметично з'єднували. Складалося враження, що на човні пливе лише одна людина, а всередині могло перебувати ще чимало козаків. Такі човни тримали тоді в страху все Чорне море. Електричний трамвай (Федір Піроцький) У квітні 1880 року полтавець Федір Піроцький представив іноземній аудиторії проєкт застосу вання електрики для руху залізничних потягів із подачею струму тими ж рейками, по яких котяться колеса. Тобто електричного трамвая. Усе літо винахідник працював над його розробкою. І вже 22 серпня того ж року відбулася перша поїздка на вагоні, який їде по рельсах і керується електричною силою. З відривного календаря "Український народний календар" за 10 вересня. -----------
    Love
    2
    319переглядів
  • ПОВЕРНИ СМІТТЯ В БОЛОТО

    Ось у нас тривога знову,
    Бо летять потвори
    Із болота в Україну
    Через Чорне море.

    Поверни сміття, Всевишній,
    Назад у болото,
    Молим тебе за це грішні,
    Не дай, Бог, прильоту.

    Відверни бляшанки вражі,
    Боже, ми благаєм,
    І в молитві дуже слізно
    Надію плекаєм.

    Ми не хочем помирати –
    Ми хочемо жити!
    Як ми маєм ще благати
    І тебе просити?

    Ворог клятий все злітає,
    Кружляє над нами,
    Нехай трюки ці покаже
    Він над болота́ми.

    Поможи йому у цьо́му,
    Болото велике,
    Відверни від України
    Сміття це безлике.

    Феєрверками хай сяють
    Гучно та яскраво,
    А ми їм поаплодуєм
    І скажемо: «Браво!»

    08.01.2024 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
    ID: 1022297
    ПОВЕРНИ СМІТТЯ В БОЛОТО Ось у нас тривога знову, Бо летять потвори Із болота в Україну Через Чорне море. Поверни сміття, Всевишній, Назад у болото, Молим тебе за це грішні, Не дай, Бог, прильоту. Відверни бляшанки вражі, Боже, ми благаєм, І в молитві дуже слізно Надію плекаєм. Ми не хочем помирати – Ми хочемо жити! Як ми маєм ще благати І тебе просити? Ворог клятий все злітає, Кружляє над нами, Нехай трюки ці покаже Він над болота́ми. Поможи йому у цьо́му, Болото велике, Відверни від України Сміття це безлике. Феєрверками хай сяють Гучно та яскраво, А ми їм поаплодуєм І скажемо: «Браво!» 08.01.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1022297
    353переглядів
  • ⚠️ Над Україною зафіксовано вже 140 БПЛА
    UPD: Також в Чорне море виведено 3 ракетоносії із загальним залпом до 24 крилатих ракет "Калібр"

    Український Телеграм
    ⚠️ Над Україною зафіксовано вже 140 БПЛА UPD: Також в Чорне море виведено 3 ракетоносії із загальним залпом до 24 крилатих ракет "Калібр" Український Телеграм
    183переглядів
  • 🏤Укрпошта випустить марку з Бердянським Верхнім маяком

    4 квітня 2025 року у Києві на відділені №1 буде погашено набір марок "Маяки України". У цей же день стартує продаж цього зібрання. На марках зображені шість морських маяків, з яких чотири наразі знаходяться в окупації. Тираж блоку - 50 000.

    На серії зображені:
    💌Марка №2155 «Маяк Бердянський Верхній» (1878 р., Азовське море, м. Бердянськ, Запорізька обл.);
    💌Марка №2154 «Маяк Ай-Тодорський» (1835 р., Чорне море, смт Гаспра, АР Крим, Україна);
    💌Марка №2156 «Маяк Білосарайський» (1811 р., Азовське море, Білосарайська коса, Донецька обл.);
    💌Марка №2157 «Маяк Чаудинський» (1886 р., Чорне море, мис Чауда, АР Крим, Україна);
    💌Марка №2158 «Маяк Руський Задній» (1863 р., Бузько-Дніпровсько-Лиманський канал, Руська коса, поблизу с. Лимани, Миколаївська обл.);
    💌Марка №2159 «Маяк Шагани» (1944 р., Чорне море, поблизу с. Приморське, Одеська обл.).

    «Маяки України» – славнозвісна поштова серія, започаткована Укрпоштою у 2009 р. та продовжена в 2010, 2020 рр., присвячена навігаційним об’єктам України, які допомагають суднам не загубитися в бурхливих морських просторах.

    📩Надсилайте фото, відео та свої повідомлення в чат-бот @BerdNow_bot.

    Підписатись | Facebook |
    Instagram | TikTok |
    YouTube
    🏤Укрпошта випустить марку з Бердянським Верхнім маяком 4 квітня 2025 року у Києві на відділені №1 буде погашено набір марок "Маяки України". У цей же день стартує продаж цього зібрання. На марках зображені шість морських маяків, з яких чотири наразі знаходяться в окупації. Тираж блоку - 50 000. На серії зображені: 💌Марка №2155 «Маяк Бердянський Верхній» (1878 р., Азовське море, м. Бердянськ, Запорізька обл.); 💌Марка №2154 «Маяк Ай-Тодорський» (1835 р., Чорне море, смт Гаспра, АР Крим, Україна); 💌Марка №2156 «Маяк Білосарайський» (1811 р., Азовське море, Білосарайська коса, Донецька обл.); 💌Марка №2157 «Маяк Чаудинський» (1886 р., Чорне море, мис Чауда, АР Крим, Україна); 💌Марка №2158 «Маяк Руський Задній» (1863 р., Бузько-Дніпровсько-Лиманський канал, Руська коса, поблизу с. Лимани, Миколаївська обл.); 💌Марка №2159 «Маяк Шагани» (1944 р., Чорне море, поблизу с. Приморське, Одеська обл.). «Маяки України» – славнозвісна поштова серія, започаткована Укрпоштою у 2009 р. та продовжена в 2010, 2020 рр., присвячена навігаційним об’єктам України, які допомагають суднам не загубитися в бурхливих морських просторах. 📩Надсилайте фото, відео та свої повідомлення в чат-бот @BerdNow_bot. Підписатись | Facebook | Instagram | TikTok | YouTube
    547переглядів
  • У МАЛЕНЬКОМУ СЕРДЕНЬКУ

    Українська я дитина,
    В мо́їм серці – Україна,
    В мо́їм серці – мама й тато,
    Я молю́сь за них завзято.

    Добре вивчу солов’їну,
    Берегтиму Україну,
    Берегтиму і не зраджу,
    Тільки добре слово ска́жу.

    Бо у нас земля родюча,
    Є і гори, й степ, і круча,
    Полонини і простори,
    Є Азовське й Чорне море.

    Є багато квіту в полі,
    Світять нам яскраво зо́рі,
    Ще й спадають срібні ро́си
    На жита́ і на покоси.

    На душі́ за́вжди тепленько,
    Бо Вкраїна – рідна ненька,
    Про яку говорять в світі,
    За яку в молитві й діти.

    Я душею багатію,
    Що вкраїнець – я радію,
    Буду гордістю родини,
    Хай добро росте з зернини.

    27.03.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1036433
    У МАЛЕНЬКОМУ СЕРДЕНЬКУ Українська я дитина, В мо́їм серці – Україна, В мо́їм серці – мама й тато, Я молю́сь за них завзято. Добре вивчу солов’їну, Берегтиму Україну, Берегтиму і не зраджу, Тільки добре слово ска́жу. Бо у нас земля родюча, Є і гори, й степ, і круча, Полонини і простори, Є Азовське й Чорне море. Є багато квіту в полі, Світять нам яскраво зо́рі, Ще й спадають срібні ро́си На жита́ і на покоси. На душі́ за́вжди тепленько, Бо Вкраїна – рідна ненька, Про яку говорять в світі, За яку в молитві й діти. Я душею багатію, Що вкраїнець – я радію, Буду гордістю родини, Хай добро росте з зернини. 27.03.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1036433
    Like
    1
    445переглядів
Більше результатів