СПОМИН ЧУДА АРХІСТРАТИГА МИХАЇЛА

Нині це Туреччина, а в 4 ст. цю місцевість називали Фрігією, Візантійська імперія. І хоча християнство тоді вже було визнано дозволеною релігією, життя вірян не було легким, особливо в оточенні язичників. Було це в Колосах, біля м. Ієраполя. Колись там знайшли джерело, яке прославилося зціленнями. Одному чоловікові, язичнику, уві сні явився архістратиг Михаїл та сповістив, що німа дочка його заговорить, коли вип'є води з джерела. Так і сталося. Вдячний чоловік увірував, охрестився разом з сім'єю і побудував на тому місці храм Архангела Михаїла.

До джерела стали приходити за зціленням не тільки християни, а й язичники. Багато хто з язичників наверталися до віри. Сприяв цьому і служитель Архип, який жив при Михайлівському храмі понад 60 р. У своєму озлобленні на християн, і в першу чергу на Архипа, який ніколи не відлучався з храму і був зразковим служителем Христовим, язичники задумали знищити храм і погубити Архипа. Для цього вони поєднали в одне русло дві гірські річки і спрямували течію на храм. Св. Архип старанно молився архістратигу Михаїлу. За його молитвою біля храму з'явився архістратиг Михаїл, який ударом жезла відкрив у горі широку ущелину і наказав водам бурхливого потоку текти туди.

Так храм залишився неушкодженим. Побачивши це, язичники втекли, а св. Архип та християни, що зібралися в храмі, славили Бога та дякували архістратигу Михаїлу. Місце те відтоді стало називатись Хони, тобто «ущелина».

З відривного календаря "З вірою в душі" за 6 вересня.
-----------

СПОМИН ЧУДА АРХІСТРАТИГА МИХАЇЛА

Нині це Туреччина, а в 4 ст. цю місцевість називали Фрігією, Візантійська імперія. І хоча християнство тоді вже було визнано дозволеною релігією, життя вірян не було легким, особливо в оточенні язичників. Було це в Колосах, біля м. Ієраполя. Колись там знайшли джерело, яке прославилося зціленнями. Одному чоловікові, язичнику, уві сні явився архістратиг Михаїл та сповістив, що німа дочка його заговорить, коли вип'є води з джерела. Так і сталося. Вдячний чоловік увірував, охрестився разом з сім'єю і побудував на тому місці храм Архангела Михаїла.

До джерела стали приходити за зціленням не тільки християни, а й язичники. Багато хто з язичників наверталися до віри. Сприяв цьому і служитель Архип, який жив при Михайлівському храмі понад 60 р. У своєму озлобленні на християн, і в першу чергу на Архипа, який ніколи не відлучався з храму і був зразковим служителем Христовим, язичники задумали знищити храм і погубити Архипа. Для цього вони поєднали в одне русло дві гірські річки і спрямували течію на храм. Св. Архип старанно молився архістратигу Михаїлу. За його молитвою біля храму з'явився архістратиг Михаїл, який ударом жезла відкрив у горі широку ущелину і наказав водам бурхливого потоку текти туди.

Так храм залишився неушкодженим. Побачивши це, язичники втекли, а св. Архип та християни, що зібралися в храмі, славили Бога та дякували архістратигу Михаїлу. Місце те відтоді стало називатись Хони, тобто «ущелина».

З відривного календаря "З вірою в душі" за 6 вересня.
-----------

#рослини
У центрі острова Крит росте справжнє диво природи — оливкове дерево Вувес, якому, за оцінками, понад 2 000, а можливо й до 4 000 років. Воно могло бачити ще Піфагора чи Олександра Македонського, пережило зміни імперій, клімату і досі плодоносить.

Американський еволюційний біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс у колонці для Forbes розповідає, що секрет довголіття Вувеса — у його вегетативному (клональному) розмноженні. Його «корінь-мати» — підземна система, яка не лише живить, а й відновлює дерево. Навіть якщо стовбур згорить чи зламається — з кореня проросте новий пагін.

📍 Це ніби біологічна капсула часу: дерево, яке не просто виживає, а оновлюється.

Ба більше, його біохімія унікальна: антиоксиданти, білки, що реагують на стрес, і навіть власна олія з антимікробними властивостями — усе це захищає дерево зсередини. Саме тому його іноді називають символом «рослинного безсмертя».

Історичних джерел про саме це дерево та людей, які його вирощували протягом поколінь, збереглося замало. Втім, ось короткий перелік основних імперій і цивілізацій, які це оливкове дерево, ймовірно, пережило:

• Мінойський період (2700 до н.е. — 1100 до н.е.)
• Давньогрецька цивілізація (1200 до н.е. — 600 н.е.)
• Римська імперія — з 27 року до н.е. по 476 рік н.е. (у Західній Європі) та до 1453 року н.е. — якщо враховувати Східну Римську імперію, тобто Візантію.
• Візантійська імперія (395 н.е. — 1453 н.е.)