https://youtube.com/shorts/0wWK0OnLCQE?si=how6hperyaURHOV0

Ми не знаємо, чи питає він себе інколи: «Навіщо я взагалі туди вліз?» — Сьогодні Володимиру Зеленському 48 років. День народження Президента країни, яка вже четвертий рік платить за свободу кров’ю. У «попередньому житті» він був успішною і реалізованою людиною. Кар’єра, визнання, гроші, свобода вибору. Життя, у якому завжди був вихід. У політику він прийшов не з безвиході. Цей вибір був зроблений добровільно — ще в мирний час. І тоді ніхто не знав, чим саме він обернеться. Сьогодні це вже інша реальність. Вибір, зроблений у мирному житті, доводиться нести в умовах війни за країну. Відповідальність перестала бути абстрактною і стала щоденною — за фронт, за людей, за майбутнє, яке не можна відкласти «на потім». Ми не знаємо, чи ставить він собі інколи запитання: «Навіщо я взагалі туди пішов?» Чи шкодує. Чи сумнівається. Цього ми не знаємо — і, можливо, ніколи не дізнаємося. Але ми знаємо інше. На початку війни, коли від нього чекали втечі, мовчання або формальної присутності, він залишився. Не як образ. Не як гасло. А як людина, яка фізично не пішла в найкритичніший момент. Тоді він став уособленням мужності українського народу. І це не залишилося лише в минулому. Протягом усієї війни — і зараз — ця роль нікуди не зникла. Так, він об’їздив пів світу. Так, він постійно літав, говорив, переконував, тиснув, просив і вимагав. У перші місяці війни це було частиною виживання країни — щоб Україну не «перегорнули», не залишили наодинці, не списали як черговий конфлікт. І до війни, і під час війни його постійно критикують — за «помилки», за рішення, за те, що нібито можна було зробити інакше. Ціна цих рішень — величезна, саме тому критика звучить так гучно. Але майже завжди вона лунає з безпечної позиції — від тих, кому не доводилося ухвалювати рішення в тій самій точці тиску. Легко міркувати про те, як «треба було правильно». Легко говорити, що «можна було краще». Але чи хотіли б ці люди опинитися в тій точці, де немає правильних рішень — є лише погані й ще гірші? Усі ці «краще» і «правильніше» часто існують лише в площині альтернативної фантастики. У реальності немає кнопки «переграти». Є лише те, як є, — і відповідальність за це «як є». Сьогодні тиск не менший, ніж на початку війни. Просто він інший. Це тиск очікувань — усередині країни й за її межами. Тиск рішень, за які потім платять живі люди. Тиск війни, що триває довше, ніж хтось хотів визнавати. Кожне слово — під мікроскопом. Кожен крок — між фронтом, союзниками та реальністю. Відповідальність — без пауз і без права на перепочинок. Він не став ідеальним лідером. Він став реальним — у ситуації, де ідеальних рішень не існує. Ця війна — не про одну людину. Але лідерство має значення. І витримувати цей час — теж вибір. З днем народження, пане Президенте. Україна стоїть. І це — факт. НАновини‼️:- новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 #НАновини #NAnews #Ukraine #Israel #IsraelUkraine #StandWithUkraine #Zelensky #WarInUkraine

Збір триває - тиждень сто сорок сьомий ***147*** 1432 день російської повномаштабної війни проти України https://timeofwar.in.ua/ На рахунок ПриватБанку надійшло - 4 000 грн., 5 переказів велика вдячність: Анна Бабич, "Котики", Ганна Попик, Катерина Трикоз, Valentyn Paliukh. Баланс на зараз 24 200 грн. На рахунок МоноБанку надійшло - 7 800 грн., 9 переказів. Велика вдячність: "донатерам" сайту donater.com.ua https://donater.com.ua Максим Агарков https://linktr.ee/vo1dee, Артем Пахомов, Vova Vysotskyi, Halyna Popyk, "донатери", Ольга Бала, "Котики", Зайцева Олена, Давидович Олена. Статиска по зборам за посиланням https://donater.com.ua/u/taras_yarosh. Зараз у "банках" 27 800 грн. Добавилось за тиждень 11 800 грн, витрачено 43 700 грн на купівлю ще однієї бензопили і двох генераторів Покровський напрямок. Зараз наш баланс 52 000 грн. Наступна відправка плануємо купити і відправити старлінк. Дякую Halyna Popyk за новий лот картину "Різдво", умови без змін донат кратний 100 грн один номерок, насипте донатів у день снігу https://www.facebook.com/halyna.popyk.2025/posts/pfbid0CA7jhM3rV57SJ2JRW1E3Q6Kg1Gjprn9Aerbg8qKkumJtWtZhq8g6b5hsNJ1JSudnl Сьогодні кожний з нас воїн, Сьогодні кожний з нас волонтер, Ціль у нас одна Перемога України Зусилля усі для допомоги захисникам! PayPal [email protected] євро PL19102010264086000020648837 злотi PL17102010263947000020648839 Приват: 5168745111258668 IBAN: UA923052990000026207743673341 https://next.privat24.ua/send/czhpg https://choko.link/taras_yarosh mono: 5375411205154011 IBAN: UA883220010000026202335474676 https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg День звіту день донатів #DonateIs...

«Ви заморожуєте людей. Ви прирікаєте їх на загибель» — із замерзаючого Києва головний рабин України Моше Асман звернувся до путінських «визволителів» Головний рабин Києва та України Моше Асман опублікував емоційне відеозвернення із зимового Києва. Розуміючи, що значна частина ізраїльської аудиторії не володіє російською мовою або просто не дивиться відео, ми зробили повну транскрипцію цього звернення і публікуємо її у нашій статті, щоб сенс і біль цих слів були почуті та зрозумілі тут, в Ізраїлі. Текст звернення Моше Асмана: «Я зараз перебуваю в центрі міста-героя Києва, в самому серці України. На вулиці сильний мороз. У багатьох будинках немає електрики, опалення і води. Люди — старенькі, маленькі діти, жінки — живуть у неопалюваних квартирах, де температура опускається до небезпечного рівня. Це страшно. Мені мимоволі згадуються розповіді мого батька. Він пройшов блокаду Ленінграда ще дитиною. Він розповідав про всі її жахи — про страшний голод, нальоти, щоденні бомбардування. Але крім цього був і лютий холод. Зима була нестерпною. Люди не могли зігрітися у своїх домівках. Вони вмирали не лише від голоду, але й від холоду. Я ніколи не думав, що ці спогади мого дитинства колись оживуть тут, у Києві — місті, яке колись вже було атаковане і окуповане німецькими фашистами. І сьогодні ті, хто прикривається лозунгами про “денацифікацію України”, насправді діють точно так само, як німецько-фашистські окупанти. Вони свідомо знищують інфраструктуру, як це робили під час блокади Ленінграда, прирікаючи людей на смерть від голоду і холоду. Сьогодні в Києві люди — бабусі й дідусі — перебувають у цих умовах. Наші волонтери бачать це своїми очима. Я сам був там, у багатоповерховому будинку без ліфта. Туди не надходить вода, там холодно. Люди не можуть вийти, не можуть купити собі їжу, не можуть зігрітися. Їм потрібні ліки. І все це відбувається тому, що російські літаки, ракети і дрони систематично атакують цивільну інфраструктуру України, свідомо вбиваючи мирних людей. Нещодавно в Києві рятувальники приїхали ремонтувати теплову станцію — по них було завдано ракетного удару. До цього медики приїхали рятувати і лікувати людей — і по них також ударили ракетами. Це злочин проти людяності. І тому я звертаюсь до тих, у кого ще залишилось почуття і здатність мислити, а не просто дивитись російське телебачення. Ви зараз чините той самий злочин, який колись чинили німецькі фашистські загарбники проти народів Радянського Союзу. Це те саме зло. Ви заморожуєте людей. Ви прирікаєте їх на загибель. Я пишаюсь тим, що знаходжусь тут, на цій стороні — з героїчним українським народом. Народом, який не готовий здатись, не готовий йти до рабства, не готовий втрачати свою культуру, свою країну і свою землю. Він бореться — і викликає захоплення. А ті, хто прийшов лише для того, щоб убивати і позбавляти людей тепла, світла і життя, знаходяться на стороні темряви. Але світло обов’язково переможе темряву. Я молюсь, щоб люди пережили цю зиму. Щоб вони не вмирали. Щоб діти не страждали і не хворіли. Щоб хворі одужали. Лікарні теж страждають, і ми допомагаємо, чим можемо. Наші волонтери будуть допомагати і далі. Світло обов’язково переможе. Добро переможе зло. А ті, хто чинить зло, розчиняться у небутті. Слава Богу і слава Україні.» 👉 Повний матеріал і контекст: 🔗 https://news.nikk.co.il/uk/vi-zamorozhuiete-ljudej-vi-pririkaiete/ #НАновини #NAnews #Ізраїль #Україна #Київ #Війна #ПраваЛюдини #ЗлочинПротиЛюдяності #Мир НАновости‼️:- новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

У Житомирі вшанували пам’ять єврейського героя — захисника України Максима-Вольфа Булигіна: у ліцеї «Ор Авнер» відкрили меморіальну дошку «Світла пам’ять Максиму Булигіну. Пам’ятаємо. Шануємо. Не забудемо. Барух Даян а-Емет — Благословенний Праведний Суддя», — Федерація єврейських громад України. 20 січня у Житомирі в приватному ліцеї «Ор Авнер», де навчався Максим-Вольф Булигін, відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки. Він загинув 10 червня 2024 року, захищаючи Україну на фронті. У заході взяли участь батьки, рідні, учні, педагоги та представники єврейської громади. Цього дня згадували не лише військову службу Максима, а й його людський шлях — випускника школи, добровольця, «українського єврея», який зробив свідомий вибір. Максим Булигін народився і виріс у Житомирі. Він мав громадянство України і був «українським євреєм» — саме так ця інформація зазначена в українській Вікіпедії. Він був єдиною дитиною в родині, відвідував єврейський дитячий садок, а згодом закінчив хабадський ліцей «Ор Авнер», де протягом 25 років учителькою працювала його бабуся. Бабуся Максима, Тетяна Липінська, згадувала про нього просто і дуже по-людськи: «Він називав себе “бабусиним хлопчиком”». За рік до загибелі у Максима з’явилася кохана, вони призначили весілля на кінець червня. Захисник узгодив відпустку, але за два тижні до омріяного дня загинув. 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення Росії, Максим отримав повістку і одразу став на захист рідної України. Він воював у складі різних підрозділів. У 2024 році Максима перевели до іншого батальйону. Він сам запропонував стати оператором БПЛА, опанував цю спеціальність і вирушив на своє перше бойове завдання — з якого вже не повернувся. Оператор БПЛА Максим-Вольф Булигін героїчно загинув 10 червня 2024 року в селі Роботине Запорізької області, коли російські окупанти скинули вибухівку на його позицію. 25 червня 2024 року після традиційної юдейської церемонії прощання біля синагоги в Житомирі, яку провів рабин Шломо Вільгельм, Максима Булигіна поховали на Смолянському міському військовому кладовищі. За особисту мужність, проявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Максим Булигін був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня — Указом Президента України від 27 листопада 2024 року № 787. 20 червня про загибель Максима Булигіна на своїй сторінці у Facebook написав Головний рабин Києва та України Моше Асман. Тим самим Указом Президента № 787 таку ж нагороду — орден «За мужність» III ступеня (посмертно) — отримав і син самого рабина Моше Асмана, Матитьягу Самборський. Відкриття меморіальної дошки у Житомирі має значення не лише як локальна подія. Це частина ширшого процесу збереження пам’яті про загиблих захисників України — незалежно від їхнього походження, віросповідання чи національної належності. Історія Максима Булигіна спростовує пропагандистські міфи про нібито «відстороненість» національних меншин від захисту України. Єврейська громада країни з перших днів війни бере участь в обороні — на фронті, у волонтерстві та гуманітарній допомозі. Меморіальна дошка на стінах школи — це нагадування про конкретне життя і конкретну втрату. Про людину, яка могла жити звичайним життям, але стала на захист своєї країни. Як ви вважаєте, чи мають і в Ізраїлі пам’ятати та говорити про героїв свого народу, які загинули, захищаючи Україну? 👉 Повний матеріал — за посиланням: https://nikk.agency/uk/u-zhitomiri-vshanuvali-pamyat-ievrejskogo/ НАновости‼️:- новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Украина замерзает — спасаем теплом! «Израильские друзья Украины» собирают средства на «Пункты несокрушимости» — срочно Вы когда-нибудь оказывались при минус 15 градусах, без укрытия поблизости? Надеемся, что нет. К сожалению, это нынешняя реальность для более чем миллиона украинцев. Россия атакует критически важную инфраструктуру в Киеве и других городах, оставляя тысячи жилых домов без водоснабжения и отопления. Это уже не про идеологии и «споры». Это базовые гуманитарные потребности — тепло, вода, свет, которые должны волновать любого человека в мире. Этой зимой Украина сталкивается с гуманитарной катастрофой, вызванной российской агрессией и целенаправленными ударами по энергетической инфраструктуре. Морозы −10…−14°C приходят вместе с отключениями света, воды и отопления. Инициатива «Израильские друзья Украины» говорит об этом прямо: «Дети — среди самых уязвимых! Школы вынуждены отправлять детей домой, потому что не могут обеспечить элементарные условия: тепло, свет, безопасность». «Это больше, чем кризис. Когда-то украинцев уничтожали голодом. Сегодня пытаются сломать холодом. Холод стал оружием». Почему это террор и почему это ответственность путинской россии Удары по ТЭС, подстанциям, теплотрассам и системам водоснабжения зимой — это террор против гражданских. Их цель — страх, холод, темнота и массовые страдания мирных людей. Путинская россия делает население заложником: она уничтожает инфраструктуру, без которой невозможно жить, и превращает мороз в инструмент давления. Это и есть государственный террор, когда холод, отключения и паника становятся частью военной стратегии. Что такое «Пункты несокрушимости» Сбор организован инициативой «Израильские друзья Украины» при поддержке Посольства Украины в Израиле. Средства собираются на «Пункты несокрушимости» — точки спасения, когда дома темно и холодно. Там можно: согреться и переждать самые тяжёлые часы, зарядить телефоны и средства связи, получить горячую воду, получить базовую поддержку — чай, еду, элементарную помощь. Сколько стоит один «Пункт несокрушимости»: 3000 шекелей — генератор 6–7 кВт 300 шекелей — тепловая пушка 500 шекелей — водонагреватель (15 л) 300 шекелей — удлинители для зарядки гаджетов 900 шекелей — топливо, чай, еда и одноразовая посуда Каждый донат — это конкретная помощь: возможность согреться, зарядить связь и пережить ещё одну ночь без света и отопления. Как помочь Ссылка для пожертвований: https://lnk.ua/xVmBJmyNv Сбор пожертвований проводится через платёжную систему UPAY (uPay) — израильскую платформу для приёма оплат и управления платежами через веб-кабинет и приложение. Помочь можно двумя способами: Credit Card — оплата банковской картой через платёжную страницу UPAY; Bit — перевод через популярное в Израиле приложение Bit для быстрых переводов. 📌 Подробнее о сборе, целях и о том, как именно можно помочь — в нашей статье: https://news.nikk.co.il/spasaem-teplom/ #Ukraine #StandWithUkraine #SaveUkraine #HelpUkraine #IsraelForUkraine #HumanitarianAid #EnergyTerror #WarmthForUkraine НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Евреи из Украины: Евгений «Беня» Яцина, самый молодой украинский «киборг», погибший в январе 2015 года при защите Донецкого аэропорта В Украине 20 января отмечается День памяти защитников Донецкого аэропорта. Отмечается годовщина со дня окончания боёв за аэродром. События тех дней стали важной вехой в современной истории страны. Бои за ДАП продолжались с 26 мая 2014 года до 22 января 2015 года — 242 дня жесточайшего сопротивления украинских воинов российским оккупационным силам. Оборона аэропорта длилась месяцами. Новый терминал превращался в руины прямо во время боёв — под обстрелами, штурмами, подрывами. Там война шла не по карте, а по лестницам, коридорам, проломам в стенах. Люди удерживали позиции в условиях, где каждый день мог стать последним. Слово «киборги» появилось как попытка объяснить то, что выглядело невозможным: украинские военные держались так упорно, что даже противник называл их «не людьми». И это важно для понимания современной войны: российская сторона с самого начала действовала по логике уничтожения, а не «переговоров» или «споров». Одним из тех, кто держал оборону до конца, был Евгений Яцина, позывной «Беня» — самый молодой среди «киборгов». Киевлянин, студент, человек с живым характером и словом «шалом» в начале каждого разговора. Он мог избежать службы, но сознательно пошёл защищать страну — как гражданин и как человек. В январе 2015 года, в новом терминале Донецкого аэропорта, Евгений получил тяжёлые ранения и погиб за несколько дней до своего 26-летия. Тогда, в 2015-м, терминал подорвали, и часть защитников оказалась под завалами. Сегодня, в годы полномасштабной войны, тот же принцип работает по всей стране: удары по городам, энергетике, жилым домам — чтобы разрушить не только оборону, но и саму способность общества жить. Прощание с Евгением Яциной проходило в Печерском военном госпитале, после чего состоялись воинская церемония и похороны в Киеве. Сообщалось, что в церемонии участвовал главный раввин Киева и Украины Моше Реувен Асман — важная деталь для понимания того, как еврейская община восприняла эту утрату: не как «чужую войну», а как свою личную боль. 23 декабря 2015 года, выступая в Кнессете Государства Израиль, президент Украины Пётр Порошенко отдельно вспомнил Евгения Яцину и роль еврейской общины в защите страны: «В противостоянии внешней агрессии наша страна возродила свою армию. И в этой армии воюют граждане Украины разных национальностей. И мы гордимся тем вкладом, который вносят в защиту обороны страны евреи. Не могу не вспомнить славного воина-киборга, который погиб в январе этого года в Донецком аэропорту, Евгения Яцину с позывным “Беня”. Мы гордимся его подвигом. Посмертно он награждён государственным орденом “За мужество”.» 📍 Его портрет размещён на мемориале «Стена памяти павших за Украину» в Киеве 🏅 Он награждён орденом «За мужество» III степени (посмертно) 🙏 В 2015 году в Центральной синагоге Бродского в Киеве его матери была вручена награда «Гордость общины» за сына-героя Память о Евгении «Бене» Яцине сохраняется и в местах, где он учился и жил. 11 октября 2015 года в Киевском национальном лингвистическом университете силами студентов была открыта мемориальная доска в память о выпускнике. А в школе №53 в центре Киева, где Евгений учился с 1995 по 2005 год, также открыли памятную доску погибшему «киборгу». 👉 Как вы считаете, достаточно ли сегодня Украина и мир говорят по именам о тех, кто первым встал против российской агрессии — или мы всё ещё слишком быстро привыкаем к войне? Полная история Евгения «Бени» Яцины — на НАновости: https://news.nikk.co.il/evgenij-benya-yacina/ НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

https://youtu.be/KqhPWqsaegw?si=E7PR2Y1L42zH9901

Пока путина приглашают в «Совет мира», названы российские хирурги, причастные к выжиганию «Слава России» и буквы Z на теле украинского военнопленного Из новостей: «Президент США Дональд Трамп в числе 49 приглашений в „Совет мира“ направил приглашение и президенту России путину». Журналисты назвали российских хирургов, которые могли выжечь надпись «Слава России» и букву Z на теле украинского военнопленного Андрея Переверзева во время хирургической операции в больнице оккупированного Донецка. Об этом 21 января 2026 года сообщили расследователи проекта «Схемы». Выяснилось, что надпись была сделана 24 февраля 2024 года во время операции в крупнейшей больнице оккупированного Донбасса — «Донецком клиническом территориальном медицинском объединении» (ДОКТМО). По данным журналистов, именно в это медучреждение регулярно приезжают российские врачи из так называемой группы «Друзья медицины Донбасса», в которую входят около двух десятков медиков из разных регионов России. В частности, речь идёт о хирургах из Краснодара — Юрии Кузнецове и Андрее Крячко, которые с начала полномасштабного вторжения постоянно ездят в оккупированный Донецк, привозят «гуманитарную помощь» и участвуют в операциях. Речь идёт не о спонтанном насилии, а о холодном, осознанном действии, совершённом в медицинском учреждении, во время операции, когда человек находился под анестезией и не мог сопротивляться или осознавать происходящее. После возвращения из плена украинский военный был госпитализирован, и врачи официально задокументировали надпись «Слава России» и символ «Z» как результат умышленного воздействия. Чтобы выпалить надпись на теле живого человека, находящегося под наркозом, необходимо не просто ожесточение. Это не вспышка гнева. Не хаос боя. Не «эмоции войны». Это путь полного расчеловечивания. Украинская сторона квалифицирует произошедшее как военное преступление и нарушение международного гуманитарного права. Такие преступления не имеют срока давности. На этом фоне особенно резким выглядит политический контраст. Пока журналисты называют конкретные имена возможных исполнителей медицинской пытки, а украинские медики и эксперты фиксируют факт умышленного увечья военнопленного, глава государства, под юрисдикцией которого происходят подобные преступления, получает дипломатическое приглашение в формат, заявленный как площадка для обсуждения мира. Этот контраст усиливается тем, что путин уже имеет чётко зафиксированный международно-правовой статус. С марта 2023 года он находится под действием ордера на арест Международного уголовного суда по обвинениям в военных преступлениях, связанных с незаконной депортацией и принудительным перемещением украинских детей. Формально эти события не связаны. Фактически — они существуют в одном временном и политическом пространстве. ❓ Как вы считаете: возможен ли разговор о «мире», пока военные преступления остаются без наказания? Подробно — в материале: 👉 https://news.nikk.co.il/prichastnye/ НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

https://www.youtube.com/live/IWgAD5dWXC8?si=hhPjCGvNzW13XaeL