#ШІ #роман Сповідь колишньої рок-зірки Осінній вечір неквапливо заповзав у зачинене купе, забарвлюючи тьмяним золотом звичайнісіньку картину: двоє чоловіків. Світло від проїжджаючих станцій мерехтіло на склі, а поїзд монотонно відраховував кілометри. Все тут дихало приватністю і тишею, необхідною для відвертості. Супутник, чоловік середніх літ на ім’я Вадим, уважно оглядав свого несподіваного сусіда. В його рисах було щось знайоме, але Вадим ніяк не міг пригадати, де міг бачити це втомлене обличчя. Чоловік, який назвався Арсеном, був одягнений просто, але мав вигляд людини, що давно відмовилася від будь-яких спроб вразити світ. У його погляді була прихована, майже трагічна глибина. Арсен мовчки відкоркував пляшку червоного, майже чорного вина, поставив її на столик між ними. — У поїзді без цього важко, — сказав він, посміхнувшись куточком губ. — Вино. Це для розмови, а не для забуття. Пригощайтесь. Вадим вагався. Його звичний розпорядок життя протестував проти імпровізованої випивки з незнайомцем у зачиненому просторі. — Дякую, але я не п’ю в дорозі. І взагалі... Арсен тільки знизав плечима, наливаючи собі трохи. — Вибачте. А я ризикну. Ця дорога довга, а душа... вона не любить їхати на самоті, навіть якщо ти сидиш удвох. Або ви боїтеся, що я розбалакаюся і почну співати гімни слави? У його словах пролунала легка, але відчутна іронія. Вадим відчув, що має погодитися. Здавалося, що саме це вино має стати ключем до таємниці, що ховалася в очах супутника. — Ні, звичайно, не боюся, — Вадим здався. — Добре. Трохи, якщо ви наполягаєте. Вадим простягнув склянку. Арсен налив йому, а потім зробив перший, глибокий ковток сам, смакуючи. Хвилину панувала тиша, перервана лише стукотом коліс. — Ви знаєте, ви мені когось нагадуєте, — обережно промовив Вадим, тепер уже з посиленою увагою розглядаючи його. — Щось дуже знайоме у вашій манері, у вашому голосі. Арсен засміявся, і цей сміх прокотився купе, наче акорд фальшивої гітари. — Оце так... Ви, мабуть, останній, хто пам'ятає. Я думав, мене вже забули. Що ж, приємно познайомитися. Знову. Так, це був я. "Срібний Дим". Рок-гурт з дев’яностих. Вадим відчув, як по шкірі пробігли мурашки. Його спогади про юність, про гучні концерти, про обкладинки журналів в один момент ожили. — Я... не можу повірити. Ви так... змінилися. — Слава — це грим, Вадиме, — Герой зробив ковток. — Коли ти витираєш його, під ним завжди сидить звичайна людина. А тепер... грим змито назавжди. — Але ж ви були на вершині! Стадіони, гастролі, платинові альбоми. Що сталося? Чому все зникло? Арсен похитав головою, його погляд став скляним. Він допив келих і налив собі ще, жестом пропонуючи Вадиму. — Воно не зникло, Вадиме. Воно мене вбило. Усе, що ви перерахували, — це була не мета. Спочатку я писав музику, щоб дихати. Це був кисень. Я хотів говорити з людьми, ламати шаблони, створювати щось чесне. Наше перше демо — це була правда, чиста, як сльоза. Він поставив келих із такою силою, що той забряжчав. — А потім з’явилися Вони. Продюсери, менеджери, маркетологи. Вони подивилися на мене і сказали: "Чудово. Але ця пісня занадто складна. Цей текст занадто філософський. Зробимо простіше. Більше драйву. Менше сенсу. Нам потрібен продукт, а не мистецтво". Арсен стиснув кулак. — Я пручався. Але їхній тиск був немов вода, що точить камінь. Вони пропонували мільйони. І ти думаєш: "Я трохи поступлюся, а потім знову буду писати для душі". Брехня! Ти ніколи не повертаєшся. Кожен новий хіт, який злітав у чартах, був цвяхом у мою музичну труну. Я писав уже не для себе, а для гаманця компанії. Мої мелодії ставали шаблонними, мої тексти — примітивними, про любов-зітхання-розлучення. Я став роботом, який генерує золото. І ця золота клітка була задушливою. — Але ж ви мали все... — Слава? — Арсен гірко посміхнувся. — Це гучний вакуум. Вона висмоктує твою сутність і залишає натомість блискучу, але порожню оболонку. Мене оточували сотні людей, але коли я повертався до свого розкішного пентхаусу, я був один. Повністю, крижано один. Він провів рукою по сивому, скуйовдженому волоссю. — Усі мої стосунки руйнувалися, бо я став егоїстичним чудовиськом. Дружина пішла. Діти виросли без мене. Слава вимагала повної приналежності: я мав бути завжди п’яний, завжди "на драйві", завжди доступний. Якщо ти стаєш "нормальним" — ти більше не рок-зірка. Ти не маєш права на тишу. — І ви просто... зникли? — А що мені залишалося? Я подивився на себе в дзеркало одного ранку. Під гримом, під алкогольним дурманом, я побачив мерця. Я більше не знав, хто я. Я був просто Арсеном-ідолом. І тоді я вирішив: або я продовжую цю гру, або я втікаю, щоб знайти хоч якісь залишки справжнього себе. Він допив вино. — Я вибрав втечу. Я розірвав контракти, виплатив божевільні штрафи, продав усе. І поїхав. Далеко. Я оселився у маленькому містечку. Зараз я викладаю музику у місцевій школі. Не рок, ні. Класичне фортепіано. Вадим приголомшено дивився на нього. — І вам... не шкода? — Шкода? — Арсен знову посміхнувся, і цього разу посмішка була щирою, хоч і сумною. — Мені шкода того хлопця, який продав свій талант за право жити в розкоші. Мені не шкода того, що я знайшов тишу. Тепер, коли я граю дітям "Місячну сонату" замість того, щоб кричати у мікрофон про "вільну душу", я відчуваю себе справді вільним. Це справжня свобода, Вадиме. Не та, яку ми оспівували. Вадим допив своє вино. Воно було густим і терпким, як ця розповідь. — Дякую вам за цю сповідь, Арсене. Це... дуже сильно. — Це просто правда. А правда, як бачите, не така вже й гламурна. До речі, я скоро виходжу, — Герой почав збирати свою невелику дорожню сумку. — Я їду вчителювати до сусіднього села. Звичайний вчитель. Він простягнув Вадиму руку. Його потиск був міцним, але спокійним. — Гарної вам дороги. І пам’ятайте: гучність не дорівнює щастю. Арсен вийшов із купе, забравши порожню пляшку. За кілька хвилин поїзд зупинився. Вадим провів поглядом постать, що зникала у темряві на пероні. Цей колишній ідол, цей король стадіонів, тепер був просто людиною, що несла стару гітарну сумку і йшла до тихого життя. Вадим зрозумів, що іноді найбільша перемога — це вміння вчасно вийти з гри.

Срібного призера Олімпійських ігор затримали в Сербії. Дружина заявляє, що це прямий наказ президента Вучича 🤯 Колишнього гравця збірної Сербії Владіміра Штімаца було затримано на протестах у Белграді 🚫 Після зіткнень між прихильниками уряду та його опонентами перед будівлею сербського парламенту поліція затримала протестувальників за порушення громадського порядку та спричинення інцидентів під час незареєстрованого публічного зібрання, як це описує Міністерство внутрішніх справ Республіки Сербія 🇷🇸 Вчора, 2 листопада, загалом було затримано 37 осіб, включаючи Штімаца. 38-річний ексбаскетболіст зібрався з людьми для демонстрацій на честь роковин трагедії у Нові-Саді 📢 #world_sport #спорт @sports #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#технології Створюємо топові відео в Sora 2 з першої спроби — знайшли ідеальний генератор промптів для відеонейронки. Він реально економить нерви та час. - Понад 60 преміум-пресетів — від ракурсів і світла до операторських прийомів. - Шість форматів роликів: від мемів до реклам і кліпів. - Є фіча Scene-by-scene — можна зібрати повноцінний ролик кадр за кадром. Тестимо красу тут: https://studioprompt.ca/

#архів Ліна Костенко серед протестувальників «Революції на граніті», 1990 рік.

Соціальна мережа Bluesky досягла 40 мільйонів користувачів та запускає бета-тест функції «дизлайків». «Дизлайки» будуть використовуватися для навчання системи, щоб краще персоналізувати стрічку та ранжувати відповіді. https://channeltech.space/social/bluesky-has-reached-40-million-users/

#технології SnapDeck — топові презентації за секунди. Штучний інтелект, що збирає презентації буквально за пару кліків. Просто введіть тему або тези — і він сам створює структуру, розставляє акценти, додає ілюстрації та підбирає стиль. Працює прямо в браузері, без потреби думати над шаблонами або вручну вирівнювати блоки. Мастхев для студентів, дизайнерів і всіх, хто має справу з презентаціями. Ключова перевага Snapdeck — автоматизація дизайну і вміння швидко адаптувати презентації під будь-яку тему. Можна редагувати тексти, змінювати візуал і зберігати готовий проект. Є безкоштовний план! Там є обмеження на теми, але без проблем можна протестувати взагалі все. Платні підписки від $5 на місяць. https://www.snapdeck.app/

#архів Протестанти-господарники "І на Січі мудрий німець Картопельку садить..." Ця цитата Т. Шевченка має цікаве історичне тло: Наприкінці XVIII ст. громади менонітів (ті самі протестанти, які досі носять одяг тих же століть) були переселені на терени України. Осіли вони на Херсонщині та Запоріжжі, що відображено в цитованому вірші: А ви її купуєте, Їсте на здоров’я Та славите Запорожжя Податки не платили, в армії не служили, але їх радо прийняли з однієї причини: на місцях вони розбудовували млини, винокурні, суконні, тощо. У степах з'являлися дерева, болота осушувались. Можемо багато говорити про протестантів, але одне заперечити важко: їх працьовитість дійсно зразкова і у свій час служила добрим прикладом нашим співвітчизникам.

#події Підписання Балфурської декларації: Ключовий момент у історії Близького Сходу (1917). Балфурська декларація є одним з найважливіших документів XX століття, який суттєво вплинув на геополітику Близького Сходу. Цей публічний заява, видана британським урядом під час Першої світової війни, висловила підтримку створенню "національного дому" для єврейського народу в Палестині. Підписана 2 листопада 1917 року, вона стала каталізатором для сіоністського руху та заклала основу для майбутнього конфлікту в регіоні. Історичний фон Перша світова війна (1914–1918) була періодом глобальних змін, коли Османська імперія, яка контролювала Палестину протягом століть, опинилася на межі розпаду. Британія, як одна з провідних держав Антанти, шукала способи послабити Османську імперію та забезпечити свої стратегічні інтереси в регіоні, включаючи контроль над Суецьким каналом і нафтовими шляхами. У цей час сіоністський рух, очолюваний такими фігурами, як Теодор Герцль, активно лобіював ідею створення єврейської держави для подолання антисемітизму в Європі. Британський уряд бачив у сіоністах потенційних союзників. З одного боку, підтримка єврейської спільноти могла забезпечити лояльність впливових єврейських груп у США та Росії, які були важливими для воєнних зусиль. З іншого боку, це відповідало імперським амбіціям Британії щодо поділу османських територій. Водночас, Британія вже мала суперечливі обіцянки: у 1915–1916 роках через Хусейн-МакМахонську кореспонденцію вона обіцяла арабським лідерам незалежність в обмін на повстання проти османів, а у 1916 році уклала угоду Сайкса-Піко з Францією про поділ Близького Сходу. Процес створення та підписання декларації Ідея декларації виникла в колах британського кабінету, зокрема завдяки зусиллям сіоністських лідерів, таких як Хаїм Вейцман, який був впливовим хіміком і мав зв'язки в уряді. Вейцман переконував британських політиків, що підтримка сіонізму допоможе у війні. Документ був підготовлений у Міністерстві закордонних справ Великої Британії під керівництвом Артура Джеймса Балфура, який обіймав посаду міністра закордонних справ у кабінеті Девіда Ллойд Джорджа. Декларація була оформлена як лист від Балфура до лорда Лайонела Волтера Ротшильда, видатного члена британської єврейської спільноти та банкіра. Ротшильд був обраний як адресат, оскільки він був представником сіоністського руху в Британії. Лист був підписаний 2 листопада 1917 року і опублікований у пресі 9 листопада. Цей крок був частиною ширшої дипломатичної стратегії, але він не був формальним договором, а радше заявою намірів. #Зміст декларації Текст декларації був стислим, але доленосним. У листі Балфур писав: "Його Величності уряд з прихильністю ставиться до встановлення в Палестині національного дому для єврейського народу і докладатиме всіх зусиль для сприяння досягненню цієї мети, причому ясно розуміється, що нічого не повинно бути зроблено, що могло б завдати шкоди громадянським і релігійним правам неєврейських громад, які існують в Палестині, або правам і політичному статусу євреїв у будь-якій іншій країні." Ця формулювання була компромісним: вона підтримувала сіоністські прагнення, але з застереженнями щодо прав арабського населення Палестини, яке становило переважну більшість. Реакції на декларацію Декларація викликала неоднозначні реакції. У сіоністських колах вона була сприйнята як історична перемога – "хартія" для майбутньої держави. Хаїм Вейцман назвав її "Магна Картою єврейського народу". Однак не всі євреї підтримували її: деякі антисіоністи, як Едвін Монтєфьоре, вважали, що це загрожує асиміляції євреїв у Європі. Арабський світ відреагував негативно, вважаючи це зрадою британських обіцянок незалежності. Османська імперія та арабські лідери, такі як емір Фейсал, висловлювали протест, але під час війни їхній голос був обмеженим. Франція та США схвалили декларацію, що посилило її міжнародну вагу. Наслідки та спадщина Балфурська декларація стала основою для британського мандату на Палестину, наданого Лігою Націй у 1922 році. Вона стимулювала єврейську імміграцію до Палестини, що призвело до зростання напруженості між євреями та арабами. У 1930-х роках це вилилося в арабське повстання, а згодом – у створення держави Ізраїль у 1948 році та арабо-ізраїльський конфлікт. Сьогодні декларація залишається суперечливою: для ізраїльтян – символом визнання їхнього права на державу, для палестинців – початком колоніалізму та витіснення. У 2017 році, до 100-річчя, британський уряд відмовився вибачатися за документ, але визнав його неоднозначність. Балфурська декларація ілюструє, як імперська дипломатія може формувати долі народів на десятиліття вперед, підкреслюючи важливість історичного контексту в розумінні сучасних конфліктів.

Санкції Трампа проти "Лукойла" можуть вплинути на владу в Болгарії, - Politico Politico повідомляє, що в Болгарії розташований великий нафтопереробний завод у Бургасі, що належить "Лукойлу" та забезпечує 80% потреб країни в паливі, маючи значний економічний вплив. За даними джерел, болгарські власті ведуть переговори з Білим домом, щоб відтермінувати початок дії санкцій, аби не зупинити роботу НПЗ. У матеріалі зазначається, що вихід "Лукойла" з Болгарії може призвести до масштабного дефіциту пального, що своєю чергою здатне викликати протести і прискорити падіння уряду. Водночас експерти вважають, що заяви про падіння болгарської влади можуть бути тактикою залякування з боку самого уряду. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

⚡️Тестуйте фінансові знання – вигравайте подарунки! Перевірте себе під час Всеукраїнського тестування з фінансової грамотності від Національний банк України, який стартує, сьогодні, 31 жовтня 2025 року. Поділіться результатами у соціальних мережах та отримайте шанс виграти подарунковий бокс. Як взяти участь у розіграші подарунків? ✅ Пройдіть Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності на сайті “Гаразд” за посиланням: https://harazd.bank.gov.ua/tests/test/general-test. ✅Поділіться результатами тестування в соціальних мережах (зробіть скріншот або світлину). ✅Створіть публікацію в період із 31 жовтня до 07 листопада у ваших соціальних мережах, додавши хештег #NBU_fincheck та відмітивши сторінку сайту "Гаразд" у соціальних мережах. Хай фінансова грамотність з’явиться у трендах! ✅Заповніть коротку Google-форму, у якій додайте посилання на вашу публікацію: https://cutt.ly/Yr1O6chW ✅Беріть участь у розіграші подарунків від Національного банку України. Важливо! Переконайтеся, що ваша сторінка в соціальних мережах буде відкритою на час проведення розіграшу. Більше про розіграш дізнавайтеся за посиланням: https://cutt.ly/hr1k2doR Серед учасників, які виконають усі умови, розіграють 20 подарункових боксів. Оголошення переможців відбудеться 15 листопада. Не зволікайте – зробіть свій крок до фінансової грамотності! #NBU_fincheck https://t.me/Ukraineaboveallelse