День працівників статистики в Україні

Що це за день?
У відповідальні моменти життя ми всі потребуємо достовірної, чіткої та доступної інформації, яка є незалежною від емоцій чи інтересів інших осіб. Саме тоді на допомогу приходить статистика. Маючи змогу проаналізувати об’єктивні, «сухі» числа, ми отримуємо більше можливостей, а суспільство в цілому — більш ефективну економіку, політику та дієві соціальні програми. Для того, щоб офіційна статистика в нашій країні відповідала світовим стандартам, працівники цієї сфери прикладають багато зусиль. Саме їх праці присвячено професійне свято — День працівників статистики в Україні, який відзначають щорічно 5 грудня.

Як виникла ідея відзначати День працівників статистики в Україні?
Початкові форми статистики з’явилися в дуже давні часи. З виникненням перших державних утворень у їх правителів виникла потреба знати, скільки вони мають земель, майна та підданих. Тому збір статистичних даних можна вважати одним з головних факторів розвитку будь-якої держави.


Способи підрахунків у давнину відрізнялися від сучасних. Цікавим способом дізнавався про кількісний склад свого війська Дарій, цар Персії — кожен воїн клав по одному каменю у визначеному місці. Скільки збиралося каменів — стільки людей налічувало військо.

В Русі збір статистичних даних був однією з важливих функцій держави. В давніх хроніках, що дійшли до нас з того часу, згадується про підрахунки кількості церков, монастирів та інших споруд у містах.

Також давньоруські князі вели облік населення з метою оподаткування. Коли Русь була під владою татаро-монголів, перепис населення проводився досить регулярно — монгольські хани заздалегідь планували кількість данини, яку могли зібрати.

В 1649 році Богдан Хмельницький провів перепис населення, який можна вважати найпершим на державному рівні — так званий перепис козацького стану.

Пізніше в Російській імперії, куди входила й Україна, створили спеціальні губернські та земські статистичні бюро.

Результати, що отримували українські статистики, не завжди співпадали з офіційною думкою царської влади. Так, Павло Чубинський, більше відомий як автор слів українського гімну, проводив значущі та правдиві статистичні дослідження, за що був відправлений на заслання до Архангельську.

В XIX столітті в університетах Харкова та Києва з’явилися кафедри статистики. Українським статистиком Дмитром Журавським було розроблено теоретичну основу та систему статистичних показників.

В часи Радянського Союзу статистичні органи в Україні працювали дуже активно. Часто проводилися переписи населення та досліджувалися різноманітні показники народного господарства.

Але тоталітарна система не могла допустити оприлюднення об’єктивних даних, якщо вони не відповідали проголошеним досягненням. Працівники статистики, які намагалися протидіяти фальсифікаціям, піддавалися репресіям.

Деяке піднесення статистика відчула після Другої світової війни, коли для відновлення країни керівництву потрібні були правдиві дані. Але вже у 70-х роках з гальмуванням економіки влада почала замовчувати або надавати неповні статистичні відомості. Це викликало викривлення інформації щодо України не тільки всередині держави, але і в міжнародному середовищі.

Після здобуття незалежності Україна почала будувати свою систему офіційної статистики відповідно до європейських та світових вимог.

День працівників статистики в Україні в історії
1992
В незалежній Україні прийнято Закон «Про державну статистику».
2000
Прийнято Закон України «Про Всеукраїнський перепис населення».
2002
Президент Леоніда Кучма своїм указом встановив День працівників статистики в Україні — 5 грудня.
2004
Видано указ Президента України про Державний комітет статистики, де закріплено статус комітету як центрального органу виконавчої влади.
2010
Державний комітет статистики реорганізовано в Державну службу статистики України.
Часті Питання та відповіді про День працівників статистики в Україні
Як термін «статистика» увійшов у користування?
Замість «державоведення» цей термін вперше застосував німецький вчений Готфрід Ахенваль у 1746 році.

З якими іншими науками пов’язана статистика?
Статистична наука має найтісніший зв’язок з математикою та економічною теорією. Водночас більшість природних та суспільних наук спираються в своїх висновках на статистичні дослідження.

Коли в Україні востаннє проходив перепис населення?
У 2001 році. Це був перший і поки що останній Всеукраїнський перепис населення.

Як часто має проводитись перепис населення?
Нормативні документи ООН вказують, що країни повинні проводити перепис один раз на десять років.

Як відзначати День працівників статистики в Україні?
Перш за все, це професійне свято всіх працівників статистичної сфери України. Тож, цього дня вони приймають вітання від очільників держави та керівників місцевого рівня. Державні органи проводять інформаційну кампанію в засобах масової інформації для ознайомлення населення з завданнями та досягненнями вітчизняної статистики.

У святковий день не дуже хочеться читати серйозні відомості офіційної статистики, але нас можуть здивувати та розважити цікаві статистичні дані. Наприклад, що українці найчастіше шукають в інтернеті або на що витрачають найбільше грошей.

А можна прочитати книжку «Статистика. Короткий курс у коміксах» Ларрі Гоніка, яка в гумористичній та доступній формі знайомить з усіма основними поняттями сучасної статистики.

У кіно теж можна знайти приклади застосування цієї науки в повсякденному житті. Наприклад, подивитися фільм «Людина, яка змінила все» — щоб зрозуміти, як часом можна досягти успіху, спираючись на статистичні показники.

Також неодмінно маємо привітати всіх своїх знайомих статистиків та подякувати їм за важливу та непросту роботу.

Чому важливий цей день?
Державна статистика є дуже важливою для кожної країни, тому що вона має вплив на все суспільство — на соціальну сферу, владні органи, міжнародні організації та бізнесові структури.
Українська статистика зараз відчуває необхідність реформування та осучаснення. На сьогодні бракує якісної статистичної інформації для правильних рішень на державному рівні.
Давно існує потреба сучасного перепису населення, якого не було вже майже двадцять років. Неможливо ефективно керувати країною, не маючи уявлення навіть про кількісний та якісний склад населення.
Пересічному громадянину не завжди легко знайти потрібну статистичну інформацію, так як у нас досі не створена єдина система даних.
День працівників української статистики покликаний не лише проінформувати про плани й досягнення, але й привернути увагу громадськості та держави до недоліків та проблем статистичного відомства в нашій країні.

#історія #події
📊 5 грудня 2001 року в Україні розпочався перший і дотепер єдиний Всеукраїнський перепис населення, проведений за часи незалежності. Ця масштабна подія тривала до 14 грудня і мала вирішальне значення для отримання достовірних та комплексних даних про демографічну, етнічну, соціально-економічну та освітню структуру держави.

Необхідність та Завдання

До 2001 року останні дані про населення України базувалися на Всесоюзному переписі 1989 року. За десять років незалежності країна зазнала колосальних трансформацій: економічні кризи, міграція, значні зміни у народжуваності та смертності.
Головною метою перепису було не просто підрахувати кількість громадян, а створити актуальну інформаційну базу для:
Розробки державних програм та соціальної політики.
Ефективного розподілу бюджетних коштів між регіонами.
Наукових досліджень у галузі демографії та етнографії.
Визначення реальної мовно-культурної картини суспільства.
Перепис проводився шляхом безпосереднього опитування населення переписувачами за спеціально розробленими анкетами, що охоплювали 22 питання.

Ключові Висновки Перепису

Результати, оприлюднені Державним комітетом статистики, стали важливим джерелом знань про нову Україну. Серед найбільш значущих даних:
Загальна чисельність: Станом на 5 грудня 2001 року населення України становило 48 мільйонів 457 тисяч осіб. Це підтвердило тенденцію до зменшення населення, що розпочалася після розпаду СРСР.
Національний склад: Етнічні українці становили 77,8% населення, росіяни — 17,3%. Це засвідчило високу ступінь консолідації титульної нації.
Мовна картина: 67,5% населення назвали українську мову рідною (порівняно з 64,7% у 1989 р.), а російську мову — 29,6%. Це показало зростання національної самосвідомості та часткове відновлення позицій української мови.
Освіта: Були зафіксовані високі показники рівня освіти громадян.
Міське vs Сільське населення: Було зафіксовано подальше збільшення частки міського населення.

Значення та Подальша Доля

Дані перепису 2001 року десятиліттями залишалися основою для всіх державних планувань та міжнародних розрахунків. Вони слугували "точкою відліку" для оцінки всіх наступних демографічних змін.
На жаль, попри законодавчі вимоги проводити перепис кожні 10 років, другий Всеукраїнський перепис населення (запланований спочатку на 2011 рік, а потім неодноразово перенесений) так і не відбувся через економічні труднощі та політичну нестабільність. Таким чином, перепис 2001 року досі залишається єдиним повним і офіційним демографічним "знімком" незалежної України.

#історія #події
Ілюзія Гарантій: Будапештський меморандум.
5 грудня 1994 року в столиці Угорщини, Будапешті, було підписано документ, що увійшов в історію як Будапештський меморандум. Ця угода стала кульмінацією тривалого міжнародного процесу, в результаті якого Україна, володіючи третім у світі ядерним арсеналом, добровільно відмовилася від нього в обмін на обіцянки безпеки та суверенітету від провідних світових держав.

Історичне тло та ядерний спадок

Після розпаду Радянського Союзу у 1991 році Україна стала однією з трьох держав, які успадкували стратегічну ядерну зброю СРСР. На її території знаходилося близько 176 міжконтинентальних балістичних ракет та приблизно 1800 ядерних боєголовок. Світова спільнота, особливо США та Росія, чинила значний політичний та економічний тиск, вимагаючи передачі арсеналу до Москви, побоюючись поширення ядерної зброї.
Для молодої незалежної України утримання та модернізація цього арсеналу були непосильним економічним тягарем. Керівництво держави пішло на компроміс, виходячи з того, що найефективнішим захистом є міжнародне право та гарантії великих держав.

Суть та зобов'язання

Будапештський меморандум — це не договір, а політичний документ, що містить меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як неядерної держави.
Підписантами виступили лідери трьох ядерних держав:
Президент України Леонід Кучма.
Президент США Білл Клінтон.
Президент Росії Борис Єльцин.
Прем'єр-міністр Великої Британії Джон Мейджор.

Меморандум передбачав шість ключових зобов'язань країн-гарантів щодо України:
Повага до незалежності, суверенітету та існуючих кордонів України.
Утримання від загрози силою чи її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України.
Утримання від економічного тиску, спрямованого на підкорення своїм власним інтересам здійснення Україною її суверенних прав.
Надання допомоги Україні у випадку акту агресії проти неї з використанням ядерної зброї.
Невикористання ядерної зброї проти України.
Проведення консультацій у разі виникнення ситуації, що порушує ці зобов'язання.

Наслідки та крах гарантій

Протягом наступних десяти років Україна повністю виконала свої зобов'язання, передавши Росії останні ядерні боєголовки.
Однак історичне значення меморандуму було кардинально переосмислене у 2014 році, коли одна з країн-гарантів, Російська Федерація, порушила практично всі пункти угоди, здійснивши анексію Криму та розпочавши війну на сході України. Згодом, повномасштабне вторгнення у 2022 році остаточно дискредитувало Будапештський меморандум як ефективний інструмент забезпечення безпеки.

Сьогодні меморандум часто розглядається як трагічний приклад невиконаних міжнародних гарантій, який послужив уроком для інших країн, що розглядають можливість відмови від ядерної зброї.

Міжнародний день гепарда
Міжнародний день гепарда (International Cheetah Day) відзначається щорічно 4 грудня.
Фонд збереження гепардів.

Задля привернення уваги широкого загалу і світового суспільства до проблеми можливого зникнення виду Фонд збереження гепардів (Cheetah Conservation Fund) запровадив святкування цього дня. Він закликає збирати та розповсюджувати інформацію про охорону дикої природи та брати участь в благодійних проєктах, що допомагають збирати кошти для збереження вразливих видів диких кішок.

Ризики зникнення популяції гепардів
Раніше ареалом проживання гепардів була практично вся територія африканського континенту і значна частина Азії. В результаті сільськогосподарської та промислової діяльності людини популяція цих тварин суттєво скоротилася, а місцями була повністю винищена. Таким чином постало питання про надання гепардам статусу виду, що зникає, та забезпечення збереження виду.

Популяція гепардів збереглася в достатній кількості тільки в центральній частині Ірану.

1-2 грудня, в броварському СК «Світлотехнік», відбувся XVIIІ чемпіонат України з ушу (саньда), організований Українською федерацією ушу, Міністерством молоді та спорту України, Спортивним комітетом України за підтримки Броварської міської влади та відділу фізичної культури та спорту Броварської міської ради.

Понад 236 спортсменів з 10 регіонів України боролися за перемоги в цьому контактному виді ушу. Броварську громаду представляли 29 вихованців броварського ДЮСШ управління освіти і науки Броварської міської ради ЗТУ, тренери ЗТУ Денис Вольський, тренер Сергій Вольський та тренер клубу Владислав Микитась
В результаті запеклої та безкомпромісної боротьби переможцями і призерами стали:

Бугайов Тимофій – 1 місце 🥇
Лініченко Анастасія – 1 місце 🥇
Львівський Максим – 1 місце 🥇
Назаренко Міра – 1 місце 🥇
Гудзь Владислав – 1 місце 🥇
Ворона Кирило – 1 місце 🥇
Фролов Єгор – 1 місце 🥇
Шпиг Іван – 2 місце 🥈
Найман Устим – 2 місце 🥈
Пономаренко Тимур – 2 місце 🥈
Шахін Халіль – 2 місце 🥈
Пʼяткін Матвій – 2 місце 🥈
Панченко Матвій – 2 місце 🥈
Ушата Софія – 2 місце 🥈
Каменський Ярослав – 2 місце 🥈
Хмелюк Софія – 2 місце 🥈
Берегуля Марія – 2 місце 🥈
Булах Владислав – 2 місце 🥈
Непевная Кароліна – 2 місце 🥈
Яковенко Діана – 2 місце 🥈
Рогова Єва – 2 місце 🥈
Юхта Євгеній – 2 місце 🥈
Кованьов Максим – 3 місце 🥉
Миколенко Олександр – 3 місце 🥉
Лящук Максим – 3 місце 🥉
Івакін Олександр 3 місце 🥉
Лєбєдь Стас – 3 місце 🥉
Шульга Кирило – 3 місце 🥉
Шинкаренко Кіра – 3 місце 🥉
Вітаємо переможців, призерів та їх наставників і бажаємо майбутніх перемог!
#Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport

Українська тенісистка 🇺🇦Вероніка Подрез (№301 WTA) зазнала поразки від 🇭🇷Антонії Ружич (№78 WTA) у другому колі турніру WTA 125 в Анже - 1:6, 1:6.

Українська тенісистка зіграла третій матч проти суперниці з топ-100 рейтингу і втретє програла.

Також для Подрез це був другий виступ в основі змагань серії 125. Раніше її кращим результатом було перше коло.
#tennis #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#історія #події
Браття по свободі: Як Латвія та Литва підтримали незалежність.
України 4 грудня 1991 року
Грудень 1991 року став вирішальним місяцем не лише для України, а й для всієї геополітичної карти світу. Після Всеукраїнського референдуму 1 грудня, де понад 90% громадян сказали «так» незалежності, розпочався так званий «парад визнань».

Хоча першими офіційними державами, що визнали Україну 2 грудня, стали Польща та Канада, подія 4 грудня 1991 року мала особливе символічне значення. Цього дня незалежність України визнали її найближчі соратники у боротьбі проти радянського тоталітаризму — Латвія та Литва.
Спільний шлях з імперії
Для балтійських країн та України 1991 рік був кульмінацією боротьби, що тривала десятиліттями. Литва, Латвія та Естонія першими кинули відкритий виклик Москві, проголосивши відновлення своєї незалежності ще у 1990 році. Вони пройшли через економічну блокаду та криваві події у Вільнюсі та Ризі в січні 1991-го.
Україна ж стала тим «останнім цвяхом у домовину СРСР». Без України існування Радянського Союзу втрачало будь-який економічний та політичний сенс. Тому визнання з боку Вільнюса та Риги було не просто дипломатичним актом, а жестом солідарності: «Ми вирвалися, і тепер ми подаємо руку вам».

Хроніка подій 4 грудня

На третій день після оголошення результатів референдуму парламенти Латвійської Республіки та Литовської Республіки офіційно ухвалили рішення про визнання державної незалежності України.
Литва під керівництвом Вітаутаса Ландсберґіса діяла рішуче. Між Литвою та Україною на той час вже існували тісні контакти на рівні народних рухів (Саюдіс та Народний Рух України).
Латвія, Верховну Раду якої очолював Анатолійс Ґорбуновс, також не зволікала, розуміючи, що безпека Балтії напряму залежить від того, чи встоїть незалежна Україна.
Цей крок був сміливим, адже юридично СРСР ще існував. До підписання Біловезьких угод, які остаточно ліквідували Радянський Союз, залишалося ще чотири дні (це станеться 8 грудня). Фактично, балтійські республіки та Україна створили нову політичну реальність в Європі, ігноруючи центр у Москві.

Початок дипломатичних відносин

Визнання 4 грудня стало фундаментом для встановлення повноцінних дипломатичних відносин:
З Литвою дипломатичні відносини були встановлені вже 12 грудня 1991 року.
З Латвією — 12 лютого 1992 року.
Але фактична співпраця почалася миттєво. Це заклало основу для того безпрецедентного рівня підтримки, який Україна відчуває від країн Балтії сьогодні, у часи повномасштабної війни.

Історичне значення

Визнання 4 грудня 1991 року продемонструвало світу, що розпад імперії незворотній. Це був сигнал для інших країн (зокрема США та держав Західної Європи), які все ще вагалися, побоюючись реакції Кремля. Балтійсько-українська солідарність, загартована в 1991 році, стала прообразом сучасної європейської архітектури безпеки, де Вільнюс, Рига та Київ виступають єдиним фронтом.

Найтепліші вітання з Днем ракетних військ і артилерії! У всі часи, чи то у великих масштабних бойових діях, чи у локальних конфліктах, артилерія відігравала одну з ключових ролей, визначаючи найчастіше результат бою. Нехай ваш бойовий вишкіл, самовідданість і пильність і надалі сприяють зміцненню оборонної могутності нашої країни. Бажаю вам, наші рідні, мирного неба, міцного здоров'я, щастя і добробуту.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

🏆Результати чоловічої індивідуальної гонки на першому етапі Кубка світу з біатлону

1. Йохан-Олав Ботн 🇳🇴 (0+0+0+0) 46:49.4
2. Мартін Ульдаль 🇳🇴 (0+0+0+0) +57.7
3. С. Самуельсон 🇸🇪 (0+0+1+0) +1:00.0

Наша збірна:
44. Б. Борковський 🇺🇦 (2+0+1+0) +5:30.2
47. Богдан Цимбал 🇺🇦 (0+0+0+1) +5:42.1
68. Артем Тищенко 🇺🇦 (0+0+1+0) +6:29.3
75. Віталій Мандзин 🇺🇦 (0+0+5+0) +7:22.7
81. Антон Дудченко 🇺🇦 (1+3+0+0) +8:22.8
#спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

В Иерусалиме официально открыт первый в Израиле памятник жертвам Голодомора: Украина и Израиль укрепляют историческую связь

3 декабря 2025 года в парке Wohl Rose Garden состоялась церемония открытия первого в Израиле мемориала, посвящённого миллионам украинцев, погибших от Голодомора 1932–1933 годов. Монумент, созданный художниками Людмилой Темертей и Дэвидом Робинсоном, символизирует трагедию и память о преступлениях советского режима, когда даже несколько зёрен могли стоить человеку жизни.

На церемонии присутствовала украинская правительственная делегация во главе с вице-премьер-министром Тарасом Качкой. Вместе с ним участие приняли заместитель руководителя Офиса Президента Украины Ирина Мудра, посол Украины в Государстве Израиль Евгений Корнийчук и сотрудники украинского посольства. Из израильской стороны были представители мерии Иерусалима, МИД Израиля, депутаты Кнессета, иностранные дипломаты, общественные организации и украинская община Израиля. Среди гостей присутствовали Йоэль Эдельштейн и Натан Щаранский.

Про памятник стало известно ещё в апреле 2025 года. Тогда сообщалось, что открытие может быть приурочено к визиту высокопоставленного украинского лица, включая возможный приезд Президента Украины Владимира Зеленского. Визит не состоялся, и открытие прошло в составе правительственной делегации.

Инициатива была реализована по поручению Президента Украины Владимира Зеленского в сотрудничестве с Фондом Джеймса Темертея, мерией Иерусалима, Посольством Украины в Израиле, Научно-образовательным консорциумом изучения Голодомора и Всемирным Конгрессом Украинцев. Художники выбрали символику разбитого жернова и поднятой руки с пятью стеблями зерна — напоминание о том, что за хранение нескольких колосков в 1932 году могли приговорить к смерти.

Главный раввин Украины Моше Реувен Асман сказал:
«Для меня честь участвовать в открытии памятника жертвам Голодомора в самом центре святого города Иерусалима. Мы увековечили память миллионов невинно убитых украинцев, заморённых голодом преступной советской властью. Я поблагодарил народ Израиля за солидарность и понимание боли украинцев и вознёс молитву за души погибших и за справедливый мир».

Организация Israeli Friends of Ukraine добавила:
«Это действительно важный день для признания украинской истории в Израиле. Поддержка в сердце Иерусалима!»

Открытие памятника стало значимым шагом для укрепления исторического диалога между Украиной и Израилем и подчёркивает общую ответственность в сохранении памяти о трагедиях XX века.

Что такое Голодомор?
Голодомор — искусственный голод, устроенный советским режимом в 1932–1933 годах. По данным историков, погибли от 3 до 4,5 миллионов человек, некоторые исследования называют цифру до 7 миллионов. Голод стал результатом конфискации урожая, запрета на выезд из голодающих регионов и введения «закона о пяти колосках», который предусматривал 10 лет лагерей или расстрел за хранение нескольких зёрен.

👉 Полная статья: https://news.nikk.co.il/v-ierusalime-otkryt/

Вопрос к аудитории:
Как вы считаете, должны ли подобные памятники появляться и в других странах, чтобы мир лучше понимал трагедии Украины и последствия тоталитарных режимов?

#НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #Голодомор #Jerusalem #History #HolodomorMemory