🇺🇦🫡🎿Представники збірної команди України зі стрибків на лижах з трампліна Євген Марусяк та Віталій Калініченко разом із тренерами підтримали ініціативу Владислава Гераскевича з вшанування загиблих українських спортсменів. 💪🏻Після виступу у «Суперкоманді» — дебютній дисципліні Олімпійських ігор — українські атлети стали на коліно та здійняли шоломи догори — на знак памʼяті про загиблих українських спортсменів і солідарності зі скелетоністом Владиславом Гераскевичем. 🔹У першому раунді українці посіли 14-те місце та не вийшли до фіналу. Але цього дня результат був більшим за цифри. Пам’ятаємо кожного. Боремося за кожного. І виступаємо — заради України 🇺🇦 📸 Соцмережі спортсменів ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт

Ексведучий NPR Девід Грін подав позов проти Google, стверджуючи, що голос ШІ в NotebookLM копіює його унікальну манеру мовлення. Позивач зазначає, що алгоритм відтворює його каденцію та навіть мовленнєві звички (використання слів-паразитів), що підтверджує експертиза із результатом збігу 53–60%. https://channeltech.space/news/google-notebooklm-david-greene-voice-lawsuit/

Бюро економічної безпеки запроваджує новий механізм для податкових порушень Якщо підприємство визнає свою помилку: 📍доплачує податки 📍сплачує штраф 📍вносить кошти на підтримку ЗСУ 👉 Кримінальне провадження припиняється. «Мене цікавить не статистика справ, а реальний фінансовий результат для країни», — Олександр Цивінський. Це не амністія, а відповідальність з компенсацією державі. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

У базі GeekBench з’явилися результати ймовірного iPhone 17e з ідентифікатором «iPhone99,11». Пристрій набрав 2 560 (Single-Core) та 8 553 (Multi-Core) балів, працюючи на базі iOS 26.1. https://channeltech.space/smartphones/iphone-17e-geekbench-leak-10gb-ram/

💪🏼 Герої за лаштунками: у WSJ показали як українські енергетики 24/7 відновлюють ТЕС після повторних ракетних ударів Працівники ДТЕК кажуть, найважче – бачити, як одним ударом нищать результати багатомісячної роботи. Тоді доводиться починати все спочатку. Вони працюють по 12 годин, під загрозами повторних атак, щоб українці мали світло і тепло в оселях. ⚡️🇺🇦 У The Wall Street Journal назвали їх “героями за лаштунками”, а світова спільнота вражена їхньою мужністю.

#історія #речі Друкарська стрічка: Невидимий двигун паперової бюрократії ⌨️⬛ Якщо друкарська машинка була «тілом» офісної революції, то друкарська стрічка стала її «кров'ю». Цей довгий вузький шматок тканини, просочений чорнилом, десятиліттями був єдиним способом перетворити удар металевого важеля на чітку літеру на папері. Перші друкарські стрічки виготовляли зі справжнього шовку. Це була тонка, але надзвичайно міцна тканина, яка могла витримати тисячі ударів, не розриваючись. Проте шовк був дорогим, тому з часом його замінили на бавовну спеціального щільного плетіння. Сама стрічка намотувалася на дві котушки: під час друку вона поступово перекочувалася з однієї на іншу, підставляючи під кожен новий удар свіжу ділянку з чорнилом. 🧵📠 Головною інновацією стала двоколірна стрічка — чорно-червона. Це дозволило бухгалтерам та юристам виділяти важливі цифри або заголовки без потреби змінювати весь рулон. Спеціальний перемикач на машинці просто піднімав або опускав тримач стрічки, підставляючи під літеру потрібну кольорову смугу. 🔴⚫ Цікавий факт: друкарська стрічка була одним із перших «одноразових» витратних матеріалів, що створили цілу індустрію. Коли чорнило висихало або тканина зношувалася, стрічку викидали. Проте в епоху дефіциту винахідливі друкарки навчилися «оживляти» стрічки, збризкуючи їх кількома краплями гасу або машинної оливи, щоб розрідити залишки сухої фарби та продовжити термін служби ще на кілька десятків сторінок. 🧴⏳ У 1960-х роках на зміну тканинним прийшли поліетиленові стрічки з вугільним напиленням (карбонові). Вони давали ідеально чіткий, глибокий чорний відбиток, але мали суттєвий недолік — були абсолютно одноразовими, оскільки фарба повністю переходила на папір після першого ж удару. Саме це зробило друкарські машинки вразливими для шпигунства: прочитавши використану карбонову стрічку, можна було легко відновити весь текст надрукованого секретного документа. 🕵️‍♂️📂 Сьогодні друкарська стрічка майже зникла, поступившись місцем картриджам для лазерних та струменевих принтерів. Проте її спадок живе: навіть у сучасних текстових редакторах ми все ще бачимо іконки та терміни, що походять з часів, коли кожен символ на сторінці був результатом фізичного контакту металу, тканини та чорнила. 🖱️📄

#дати #події #історія Балканський прецедент: Косово та ілюзія «останнього пазла» Європи. 17 лютого 2008 року парламент у Приштині наважився на крок, який змусив геополітичних важковаговиків згадати уроки географії та міжнародного права. Проголошення незалежності Республіки Косово стало не просто актом самовизначення, а справжнім стрес-тестом для світового порядку, результати якого ми розхльобуємо й досі. 🇽🇰 Історія косовського суверенітету — це класичний приклад того, як довготривале ігнорування етнічного конфлікту призводить до хірургічного втручання ззовні. Після розпаду Югославії та кривавих етнічних чисток кінця 90-х, регіон роками перебував під управлінням ООН. Проте «заморожений» статус не міг тривати вічно. Коли план Марті Ахтісаарі щодо «контрольованої незалежності» зайшов у глухий кут через дипломатичний саботаж москви, Косово вирішило діяти соло. 🏛️ Звісно, сербська сторона сприйняла це як ампутацію без наркозу, а росія негайно почала розмахувати прапором «небезпечного прецеденту». Іронія ситуації полягала в тому, що Кремль, який найголосніше кричав про порушення територіальної цілісності Сербії, уже за кілька місяців використав «косовський сценарій» як виправдання для агресії проти Грузії, а згодом — і для спроб анексії українських територій. Щоправда, світова спільнота чітко розмежувала унікальний випадок Косова (sui generis), де геноцид був доведеним фактом, від імперських фантазій рф. 📉 На сьогодні Косово визнали понад 100 держав-членів ООН. Проте шлях до ЄС та НАТО для молодої республіки залишається тернистим через позицію так званої «п’ятірки відмовників» всередині Євросоюзу (Іспанія, Греція, Кіпр, Словаччина та Румунія), які бояться стимулювати власні сепаратистські рухи. Це створює парадоксальну ситуацію: держава має всі атрибути суверенітету — від власної валюти (євро, хоч і без офіційної згоди ЄЦБ) до армії, але юридично зависла в передпокої великої політики. 🇪🇺 Для України питання Косова завжди було делікатним балансуванням. З одного боку — принципове дотримання територіальної цілісності, з іншого — реальність, де Косово демонструє солідарність із нами у протистоянні російській агресії набагато активніше, ніж деякі «старі» демократії. Історія 17 лютого вчить нас головному: кордони на мапах малюються тушшю, але їхні контури часто визначаються волею людей, готових за цю волю боротися. 🕊️

#історія #постаті Титан духу за «залізною завісою»: Йосиф Слігий та його невидима держава. ​17 лютого 1892 року на Тернопільщині народилася людина, чиє життя стало живим спростуванням сталінської фрази: «А скільки дивізій у Папи Римського?». Йосиф Сліпий — Верховний архієпископ, кардинал і багаторічний в’язень ГУЛАГу — довів, що одна людина з непохитною волею варта цілої армії, навіть якщо її зброя — лише молитва та інтелект. 🇻🇦 ​Його шлях до очолення Української греко-католицької церкви був логічним завершенням академічної кар’єри: блискуча освіта в Інсбруку, ректорство у Львівській богословській академії. Проте історія приготувала йому роль не кабінетного вченого, а лідера Церкви в катакомбах. Після арешту всього єпископату УГКЦ у 1945 році «совіти» запропонували Сліпому «справедливий» обмін: перехід у православ’я під омофор москви в обмін на волю та високі посади. Відповідь була короткою і коштувала йому 18 років сибірських таборів. ❄️ ​Перебування Сліпого в ГУЛАГу — це окремий розділ світової історії стійкості. Навіть у найтяжчих умовах він залишався інтелектуалом: писав багатотомну історію Вселенської Церкви на клаптиках паперу, які дивом передавали на волю. Його звільнення у 1963 році стало результатом особистого втручання Папи Івана XXIII та президента США Джона Кеннеді. Радянська влада, висилаючи 71-річного кардинала до Риму, сподівалася, що він тихо доживатиме віку як «музейний експонат». Вони жорстоко помилилися. 🏛️ ​Опинившись на волі, Сліпий розгорнув таку діяльність, якій позаздрили б сучасні стартапи. Він збудував у Римі собор Святої Софії, заснував Український католицький університет і здійснив десятки подорожей світом, зшиваючи українську діаспору в єдине ціле. Його візитівка — титул Патріарха, якого він вимагав для УГКЦ, попри дипломатичні реверанси Ватикану в бік срср. Він був незручним для всіх: для москви — як живий свідок злочинів, для Риму — як надто прямолінійний і безкомпромісний лідер. 🤝 ​Йосиф Сліпий помер у 1984 році, не доживши до легалізації своєї Церкви та незалежності України лише кілька років. Проте його заповіт «Великого бажайте!» став маніфестом для поколінь українців. Він навчив нас, що справжня свобода починається не з підпису на папері, а з відмови йти на компроміс із власною совістю. Сьогодні його постать — це нагадування про те, що імперії розпадаються, а дух, загартований вірою, залишається вічним. ✨

🇺🇦❄️Результати збірної України 16 лютого на XXV зимових Олімпійських іграх 🎿Гірськолижний спорт Чоловіки. Слалом. Дмитро Шеп’юк — 32 місце. ⛸Шорт-трек Чоловіки. 500 м. Кваліфікація. Олег Гандей — 2 місце у забігу 7, відібрався до чвертьфіналу. 🎿Стрибки на лижах з трампліна Суперкоманда. 1 раунд. Євген Марусяк та Віталій Калініченко — 14 місце. 🎿Фристайл Жінки. Бігейр. Фінал. Катерина Коцар — 10 місце. 📹Пряма трансляція: телеканали Перший, Суспільне Спорт, місцеві телеканали Суспільного та YouTube-канал Суспільне Спорт. #wintogether #олімпійськийспорт #МіланКортіна2026 #Olympics #MilanoCortina2026 #WinterOlympics #збірнаУкраїни #ukrainianolympicteam

❗️ Фристайл. Українка Коцар посіла 10-те місце у фіналі у біг-ейрі на ОІ-2026 🏆 Ввечері 16 лютого на зимових Олімпійських іграх 2026 відбувся фінал з фристайлу в дисципліні біг-ейр серед жінок. Україну у вирішальних змаганнях представила Катерина Коцар, і вона завершила виступ на 10-й позиції. 🥇 Олімпійською чемпіонкою стала канадка Меган Олдхем із сумою 180,75 бали. Срібну нагороду здобула Айлін Гу з Китаю (179,00), а бронзу виборола італійка Флора Табанеллі (178,25). ⛷ Катерина Коцар у фіналі виконала три спроби, набравши 82,00 бала за перший заїзд, 72,00 – за другий та 74,00 – за третій. За сумою двох найкращих результатів українка отримала 156,00 бала й посіла 10-те місце. 🏆 Олімпійські ігри 2026 Лівіньо (Італія), 16 лютого 2026 🔹 Фристайл. Біг-ейр. Жінки. Фінал 1. 🇨🇦 Меган Олдхем (Канада) – 180,75 2. 🇨🇳 Айлін Гу (Китай) – 179,00 3. 🇮🇹 Флора Табанеллі (Італія) – 178,25 10. 🇺🇦 Катерина Коцар (Україна) – 156,00 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт