• Чьё всё-таки Александровское подворье в Иерусалиме? и сможет ли Нетаньяху "соблюсти интересы государства Израиль" в этом кейсе?

    Сможет ли Биньямин Нетаньяху в итоге соблюсти интересы государства Израиль, устояв перед настойчивыми требованиями путина, — и подтвердит ли страна приверженность историко-правовым фактам, закону и демократическим процедурам? Какой принцип окажется решающим: «политическая целесообразность» или «верховенство права»?

    Александровское подворье — это не просто исторический комплекс в Старом городе Иерусалима, а археологический и культовый ансамбль площадью около 1 300–1 500 м², расположенный в непосредственной близости от Храма Гроба Господня.

    Сразу скажем: в Израиле активно набирает ход петиция / открытое обращение граждан Израиля к правительству с требованием «остановить передачу Александровского подворья России и связанным с ней структурам ИППО». Авторы обращения считают, что такая передача «угрожает безопасности Израиля» и создаёт «риски, связанные с внешним влиянием и политическими интересами Москвы и связанных организаций».

    Так звучит название этой петиции:

    «להגן על ישראל מהאיום הרוסי: לעצור את העברת חצר אלכסנדר לתומכי חמאס«
    «Защитить Израиль от российской угрозы: остановить передачу Александровского подворья сторонникам ХАМАС»

    Идёт разбирательство о передаче Александровского подворья — от Императорского Православного Палестинского Общества (ИППО) — кому — Императорскому Православному Палестинскому Обществу (ИППО).
    Нет, это не опечатка.

    Почему «ИППО ≠ ИППО», если между ними существовала структура OPS — в международно-юридическом смысле и с учётом её роли?

    На практике речь идёт не о двух, а о трёх разных субъектах. Два из них носят одно и то же название — Императорское православное палестинское общество, а третий — Orthodox Palestine Society (OPS) — занял промежуточное место после 1917 года и десятилетиями фактически управлял объектом.

    Коротко об истории — по сути, с чётким путём владения.

    В древнем еврейском Иерусалиме это был обычный городской участок, задолго до появления христианских святынь в их нынешнем виде. В римский и византийский периоды территория вошла в христианское городское пространство. После арабского завоевания VII века и в течение исламского периода христианские владения в этом районе не были конфискованы: участок находился в законной собственности коптской христианской общины.

    В османскую эпоху копты были признаны законными владельцами как религиозная община и оформили владение по османскому праву. Именно поэтому в 1859–1860 годах они законно продали участок Русской духовной миссии — не государству, а религиозной общественной организации, поскольку иностранные государства в Османской империи не могли напрямую приобретать недвижимость.

    Позднее, в рамках внутренней структуры русских церковно-общественных организаций на Святой земле, имущественные права и управление участком были переданы от Русской духовной миссии дореволюционному Императорскому православному палестинскому обществу (ИППО) — также частному общественному объединению, а не государственному органу.

    В 1882–1917 годах подворье находилось в собственности этого дореволюционного ИППО, не являясь ни государственной, ни династической собственностью. После 1917 года Российская империя и имперский правопорядок прекратили существование, а само ИППО утратило правосубъектность и фактически перестало существовать как юридическое лицо.

    Важно уточнить: СССР отказался не от собственности ИППО — она ему и не принадлежала, — а от правопорядка Российской империи, в рамках которого это общество существовало. С исчезновением этого правового режима исчез и сам юридический субъект. В результате права дореволюционного ИППО не могли автоматически перейти ни к СССР, ни к каким-либо созданным позднее российским структурам.

    В условиях правового вакуума с 1920-х годов фактическое владение и управление подворьем осуществляла OPS — сначала в период Британского мандата, затем в иорданский период.

    После 1967 года, когда Старый город Иерусалима вернулся под израильский суверенитет, объект был включён в израильское правовое поле и впервые зарегистрирован в Земельном реестре Израиля — טאבו (Tabu), לשכת רישום מקרקעין — за OPS как фактическим держателем и управляющей структурой.

    О современном российском ИППО — в правильном временном контексте.

    Уже в 1990-е годы, после распада СССР, в России было создано и зарегистрировано новое юридическое лицо под названием «Императорское православное палестинское общество» (ИППО). Это общество не тождественно дореволюционному ИППО и не связано с ним прямой юридической непрерывностью. Тем не менее оно заявляет себя «правопреемником» исторического общества, опираясь на совпадение названия и историческую риторику, и именно на этом основании выдвигает претензии на Александровское подворье.

    В международно-юридической логике автоматическое правопреемство возможно только при наличии непрерывности одного и того же юридического лица либо международно признанного акта передачи прав. В случае ИППО таких условий не было, а дополнительным фактором разрыва стала многолетняя роль OPS как самостоятельного фактического держателя имущества.

    Что решил суд и почему точка ещё не поставлена.

    Окружной суд Иерусалима постановил сохранить режим статус-кво до принятия политико-административного решения. Согласно судебному определению, Александровское подворье временно остаётся в управлении OPS до тех пор, пока специальная межведомственная комиссия правительства Израиля не вынесет окончательное решение по вопросу собственности. Суд не признал ни одну из сторон окончательным собственником, указав на ограниченность своей юрисдикции.

    На текущий момент правовой статус подворья остаётся неопределённым. Процесс не завершён; дальнейшие шаги зависят от выводов межведомственной комиссии и возможных новых судебных действий. Правительство Израиля продолжает откладывать финальное решение, стремясь минимизировать правовые и политические последствия.

    В итоге ключевое решение остаётся за правительством Израиля, а не за судом. Суды лишь зафиксировали статус-кво и прямо указали, что окончательный ответ должен быть выработан исполнительной властью.

    Таким образом, вопрос Александровского подворья давно вышел за рамки частного имущественного спора и превратился в тест на способность правительства Израиля выдержать внешнее давление, не разрушив внутреннюю логику правового государства.

    Подробный разбор 👇
    В материале по ссылке —
    • действующая петиция с требованием остановить передачу Александровского подворья;
    • подробная информация и видео о современном российском ИППО и его претензиях;
    • полная историко-правовая хронология места — от древнего Иерусалима до израильского кадастра;
    • разбор судебных решений, позиции OPS и роли межведомственной комиссии правительства Израиля.

    👉 https://news.nikk.co.il/che-vse-taki/

    Вопрос к аудитории:
    как вы считаете, должен ли Израиль в подобных ситуациях строго следовать закону и историко-правовым фактам — даже под внешним политическим давлением, или допустимы отступления ради «политической целесообразности»?

    НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱

    Важно❓ Поделитесь ❗️
    и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы
    https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    Чьё всё-таки Александровское подворье в Иерусалиме? и сможет ли Нетаньяху "соблюсти интересы государства Израиль" в этом кейсе? Сможет ли Биньямин Нетаньяху в итоге соблюсти интересы государства Израиль, устояв перед настойчивыми требованиями путина, — и подтвердит ли страна приверженность историко-правовым фактам, закону и демократическим процедурам? Какой принцип окажется решающим: «политическая целесообразность» или «верховенство права»? Александровское подворье — это не просто исторический комплекс в Старом городе Иерусалима, а археологический и культовый ансамбль площадью около 1 300–1 500 м², расположенный в непосредственной близости от Храма Гроба Господня. Сразу скажем: в Израиле активно набирает ход петиция / открытое обращение граждан Израиля к правительству с требованием «остановить передачу Александровского подворья России и связанным с ней структурам ИППО». Авторы обращения считают, что такая передача «угрожает безопасности Израиля» и создаёт «риски, связанные с внешним влиянием и политическими интересами Москвы и связанных организаций». Так звучит название этой петиции: «להגן על ישראל מהאיום הרוסי: לעצור את העברת חצר אלכסנדר לתומכי חמאס« «Защитить Израиль от российской угрозы: остановить передачу Александровского подворья сторонникам ХАМАС» Идёт разбирательство о передаче Александровского подворья — от Императорского Православного Палестинского Общества (ИППО) — кому — Императорскому Православному Палестинскому Обществу (ИППО). Нет, это не опечатка. Почему «ИППО ≠ ИППО», если между ними существовала структура OPS — в международно-юридическом смысле и с учётом её роли? На практике речь идёт не о двух, а о трёх разных субъектах. Два из них носят одно и то же название — Императорское православное палестинское общество, а третий — Orthodox Palestine Society (OPS) — занял промежуточное место после 1917 года и десятилетиями фактически управлял объектом. Коротко об истории — по сути, с чётким путём владения. В древнем еврейском Иерусалиме это был обычный городской участок, задолго до появления христианских святынь в их нынешнем виде. В римский и византийский периоды территория вошла в христианское городское пространство. После арабского завоевания VII века и в течение исламского периода христианские владения в этом районе не были конфискованы: участок находился в законной собственности коптской христианской общины. В османскую эпоху копты были признаны законными владельцами как религиозная община и оформили владение по османскому праву. Именно поэтому в 1859–1860 годах они законно продали участок Русской духовной миссии — не государству, а религиозной общественной организации, поскольку иностранные государства в Османской империи не могли напрямую приобретать недвижимость. Позднее, в рамках внутренней структуры русских церковно-общественных организаций на Святой земле, имущественные права и управление участком были переданы от Русской духовной миссии дореволюционному Императорскому православному палестинскому обществу (ИППО) — также частному общественному объединению, а не государственному органу. В 1882–1917 годах подворье находилось в собственности этого дореволюционного ИППО, не являясь ни государственной, ни династической собственностью. После 1917 года Российская империя и имперский правопорядок прекратили существование, а само ИППО утратило правосубъектность и фактически перестало существовать как юридическое лицо. Важно уточнить: СССР отказался не от собственности ИППО — она ему и не принадлежала, — а от правопорядка Российской империи, в рамках которого это общество существовало. С исчезновением этого правового режима исчез и сам юридический субъект. В результате права дореволюционного ИППО не могли автоматически перейти ни к СССР, ни к каким-либо созданным позднее российским структурам. В условиях правового вакуума с 1920-х годов фактическое владение и управление подворьем осуществляла OPS — сначала в период Британского мандата, затем в иорданский период. После 1967 года, когда Старый город Иерусалима вернулся под израильский суверенитет, объект был включён в израильское правовое поле и впервые зарегистрирован в Земельном реестре Израиля — טאבו (Tabu), לשכת רישום מקרקעין — за OPS как фактическим держателем и управляющей структурой. О современном российском ИППО — в правильном временном контексте. Уже в 1990-е годы, после распада СССР, в России было создано и зарегистрировано новое юридическое лицо под названием «Императорское православное палестинское общество» (ИППО). Это общество не тождественно дореволюционному ИППО и не связано с ним прямой юридической непрерывностью. Тем не менее оно заявляет себя «правопреемником» исторического общества, опираясь на совпадение названия и историческую риторику, и именно на этом основании выдвигает претензии на Александровское подворье. В международно-юридической логике автоматическое правопреемство возможно только при наличии непрерывности одного и того же юридического лица либо международно признанного акта передачи прав. В случае ИППО таких условий не было, а дополнительным фактором разрыва стала многолетняя роль OPS как самостоятельного фактического держателя имущества. Что решил суд и почему точка ещё не поставлена. Окружной суд Иерусалима постановил сохранить режим статус-кво до принятия политико-административного решения. Согласно судебному определению, Александровское подворье временно остаётся в управлении OPS до тех пор, пока специальная межведомственная комиссия правительства Израиля не вынесет окончательное решение по вопросу собственности. Суд не признал ни одну из сторон окончательным собственником, указав на ограниченность своей юрисдикции. На текущий момент правовой статус подворья остаётся неопределённым. Процесс не завершён; дальнейшие шаги зависят от выводов межведомственной комиссии и возможных новых судебных действий. Правительство Израиля продолжает откладывать финальное решение, стремясь минимизировать правовые и политические последствия. В итоге ключевое решение остаётся за правительством Израиля, а не за судом. Суды лишь зафиксировали статус-кво и прямо указали, что окончательный ответ должен быть выработан исполнительной властью. Таким образом, вопрос Александровского подворья давно вышел за рамки частного имущественного спора и превратился в тест на способность правительства Израиля выдержать внешнее давление, не разрушив внутреннюю логику правового государства. Подробный разбор 👇 В материале по ссылке — • действующая петиция с требованием остановить передачу Александровского подворья; • подробная информация и видео о современном российском ИППО и его претензиях; • полная историко-правовая хронология места — от древнего Иерусалима до израильского кадастра; • разбор судебных решений, позиции OPS и роли межведомственной комиссии правительства Израиля. 👉 https://news.nikk.co.il/che-vse-taki/ Вопрос к аудитории: как вы считаете, должен ли Израиль в подобных ситуациях строго следовать закону и историко-правовым фактам — даже под внешним политическим давлением, или допустимы отступления ради «политической целесообразности»? НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    NEWS.NIKK.CO.IL
    Чьё всё-таки Александровское подворье в Иерусалиме? и сможет ли Нетаньяху "соблюсти интересы государства Израиль" в этом кейсе? - НАновости - новости Израиля
    «Подождите, а разве вся земля в Израиле не принадлежит государству? Как тогда её кому-то передают?» Это самый частый и абсолютно логичный вопрос. И - НАновости - новости Израиля - Вторник, 30 декабря, 2025, 19:48
    72views
  • Цей рік став роком рекордних обмінів полоненими: від маленьких груп на початку року до історичного формату «1000 на 1000».
    ➡️ У блозі для 24 каналу я відверто поділився своєю думкою: які справжні результати стамбульських перемовин, що розповідають повернуті із полону, як триває моя комунікація з російською уповноваженою з прав людини.
    Окреслив і основні цифри:
    🔘Україна повернула 6266 громадян із полону, з яких 403 цивільні.
    🔘Серед цієї великої кількості: 266 жінок та 6000 чоловіків.
    🔘У 2025 році — понад 2000 наших людей на Батьківщині.
    Та попри всі ці повернення, робота не завершена. Бо вдома досі чекають — матері, дружини, діти, батьки...
    https://24tv.ua/obmin-polonenimi-2025-rotsi-skilki-lyudey-povernuli-y...
    Тому ми працюємо, щоб кожен і кожна повернулися додому.
    🇺🇦 Facebook | Instagram | Х

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Цей рік став роком рекордних обмінів полоненими: від маленьких груп на початку року до історичного формату «1000 на 1000». ➡️ У блозі для 24 каналу я відверто поділився своєю думкою: які справжні результати стамбульських перемовин, що розповідають повернуті із полону, як триває моя комунікація з російською уповноваженою з прав людини. Окреслив і основні цифри: 🔘Україна повернула 6266 громадян із полону, з яких 403 цивільні. 🔘Серед цієї великої кількості: 266 жінок та 6000 чоловіків. 🔘У 2025 році — понад 2000 наших людей на Батьківщині. Та попри всі ці повернення, робота не завершена. Бо вдома досі чекають — матері, дружини, діти, батьки... https://24tv.ua/obmin-polonenimi-2025-rotsi-skilki-lyudey-povernuli-yak-vse-vidbuvalosya_n2975302 Тому ми працюємо, щоб кожен і кожна повернулися додому. 🇺🇦 Facebook | Instagram | Х https://t.me/Ukraineaboveallelse
    24TV.UA
    Рекордні числа: як у 2025 році Україна повернула тисячі своїх громадян із полону
    У 2025 році тема обмінів постійно трималася між двома полюсами – проривами й затяжним очікуванням. З одного боку, нам вдалося зрушити процес з мертвої точки і повернути додому найбільшу кількість українців від початку повномасштабного вторгнення. З іншого – Росія й далі вела свою гру на людських долях, де обміни стали не гуманітарним жестом, а холодним політичним інструментом.
    36views
  • 30 грудня 1975 року легендарний бомбардир київського «Динамо» Олег Блохін за результатами опитування французького тижневика France Football виграв «Золотий м'яч» — найпрестижніший індивідуальний трофей європейського футболу.
    Він став першим гравцем київського "Динамо", який здобув цей почесний приз.
    Блохін набрав рекордну на той момент кількість балів – 122. На 80 очок він випередив Франца Беккенбауера та майже на сто Йохана Кройфа:
    1. Олег Блохін («Динамо» Київ) – 122
    2. Франц Беккенбауер («Баварія») – 42
    3. Йохан Кройф («Барселона») – 27
    #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    30 грудня 1975 року легендарний бомбардир київського «Динамо» Олег Блохін за результатами опитування французького тижневика France Football виграв «Золотий м'яч» — найпрестижніший індивідуальний трофей європейського футболу. Він став першим гравцем київського "Динамо", який здобув цей почесний приз. Блохін набрав рекордну на той момент кількість балів – 122. На 80 очок він випередив Франца Беккенбауера та майже на сто Йохана Кройфа: 1. Олег Блохін («Динамо» Київ) – 122 2. Франц Беккенбауер («Баварія») – 42 3. Йохан Кройф («Барселона») – 27 #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    50views
  • Ми відновили усі 110 пошкоджених дахів житлових будинків у Солом’янському районі, які постраждали внаслідок ворожих обстрілів.
    Для нас це було принципове питання — безпека людей і можливість залишатися у власних домівках навіть у найскладніших умовах.

    Особлива подяка керуючій компанії та командам із інших районів, які з перших хвилин були поруч і працювали самовіддано. Завдяки спільним зусиллями ми змогли завершити цю важливу роботу.

    Дякую мешканцям району за терпіння, розуміння та підтримку. У такі складні часи важливо бути об’єднаними, усвідомлювати масштаби роботи, терміни та постійні обстріли, з якими доводиться стикатися.

    Ми впоралися, виконали взяті на себе зобов’язання. Це результат нашої спільної праці і єдності.
    Рухаємося далі.
    Ми відновили усі 110 пошкоджених дахів житлових будинків у Солом’янському районі, які постраждали внаслідок ворожих обстрілів. Для нас це було принципове питання — безпека людей і можливість залишатися у власних домівках навіть у найскладніших умовах. Особлива подяка керуючій компанії та командам із інших районів, які з перших хвилин були поруч і працювали самовіддано. Завдяки спільним зусиллями ми змогли завершити цю важливу роботу. Дякую мешканцям району за терпіння, розуміння та підтримку. У такі складні часи важливо бути об’єднаними, усвідомлювати масштаби роботи, терміни та постійні обстріли, з якими доводиться стикатися. Ми впоралися, виконали взяті на себе зобов’язання. Це результат нашої спільної праці і єдності. Рухаємося далі.
    71views 1Plays
  • ⛷Фристайліст Олександр Окіпнюк та 🥊боксерка Василина Оласюк — найкращі спортсмени грудня за версією НОК України⚡️

    🔹Експертна комісія Національного олімпійського комітету України на черговому засіданні визначила лауреатів традиційного конкурсу «Найкращий спортсмен місяця».

    🙌Комісія розглянула досягнення українських атлетів на міжнародних змаганнях в олімпійських видах спорту в заключний місяць року та обрала кращих.

    ⭐️Найкращим спортсменом грудня 2025 року став Олександр Окіпнюк — чемпіон етапу Кубка світу з фристайлу (лижна акробатика), що відбувся у фінському місті Рука. Олександр вийшов до суперфіналу з шостим результатом і у вирішальній спробі виконав найскладніший стрибок — Back Double Full-Double Full-Full зі складністю 5.100, який судді оцінили у 130,56 бала. Цей виступ приніс українцю впевнену перемогу з перевагою понад 20 балів та став першим подіумом у його кар’єрі — одразу золотим.

    👥Найкращим тренером грудня Комісія визнала Енвера Аблаєва — особистого наставника Олександра Окіпнюка.

    ⭐️Найкращою юною спортсменкою грудня-2025 стала Василина Оласюк, яка у німецькому Кінбаумі здобула золоту медаль чемпіонату Європи з боксу серед юніорів до 17 років у ваговій категорії до 75 кг.

    👥Найкращим тренером юної спортсменки грудня 2025 року визначено Андрія Ляшука — особистого наставника Василини.

    🤝За підготовку найкращого спортсмена грудня 2025 року також буде відзначено Федерацію лижного спорту України та Центральний спортивний клуб Збройних Сил України.

    🏆Лауреати спортивного місяця отримають грошові премії, ексклюзивні статуетки та пам’ятні плакетки від Національного олімпійського комітету України під час урочистої церемонії нагородження.

    Команда НОК України щиро вітає лауреатів грудня та їхніх наставників. Ці перемоги — яскраве свідчення майстерності, наполегливої праці та сили українського спорту на міжнародній арені💙💛
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    ⛷Фристайліст Олександр Окіпнюк та 🥊боксерка Василина Оласюк — найкращі спортсмени грудня за версією НОК України⚡️ 🔹Експертна комісія Національного олімпійського комітету України на черговому засіданні визначила лауреатів традиційного конкурсу «Найкращий спортсмен місяця». 🙌Комісія розглянула досягнення українських атлетів на міжнародних змаганнях в олімпійських видах спорту в заключний місяць року та обрала кращих. ⭐️Найкращим спортсменом грудня 2025 року став Олександр Окіпнюк — чемпіон етапу Кубка світу з фристайлу (лижна акробатика), що відбувся у фінському місті Рука. Олександр вийшов до суперфіналу з шостим результатом і у вирішальній спробі виконав найскладніший стрибок — Back Double Full-Double Full-Full зі складністю 5.100, який судді оцінили у 130,56 бала. Цей виступ приніс українцю впевнену перемогу з перевагою понад 20 балів та став першим подіумом у його кар’єрі — одразу золотим. 👥Найкращим тренером грудня Комісія визнала Енвера Аблаєва — особистого наставника Олександра Окіпнюка. ⭐️Найкращою юною спортсменкою грудня-2025 стала Василина Оласюк, яка у німецькому Кінбаумі здобула золоту медаль чемпіонату Європи з боксу серед юніорів до 17 років у ваговій категорії до 75 кг. 👥Найкращим тренером юної спортсменки грудня 2025 року визначено Андрія Ляшука — особистого наставника Василини. 🤝За підготовку найкращого спортсмена грудня 2025 року також буде відзначено Федерацію лижного спорту України та Центральний спортивний клуб Збройних Сил України. 🏆Лауреати спортивного місяця отримають грошові премії, ексклюзивні статуетки та пам’ятні плакетки від Національного олімпійського комітету України під час урочистої церемонії нагородження. Команда НОК України щиро вітає лауреатів грудня та їхніх наставників. Ці перемоги — яскраве свідчення майстерності, наполегливої праці та сили українського спорту на міжнародній арені💙💛 #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    66views
  • Трамп розповів про ниття путіна про буцімто атаку БпЛА на його резиденцію:
    Репортер: Ви боїтеся, що удар по резиденції путіна може зірвати мир?
    😒 Так, мені це не подобається. Це погано. Я дізнався про це сьогодні вранці.
    Знаєте, хто мені про це розповів? путін сам. Рано вранці він сказав, що на нього напали.
    Це не годиться. Не забувайте про томагавки. Я зупинив томагавки. Я цього не хотів.
    Бо ми говоримо про делікатний період. Зараз не той час.
    Одна справа – бути в нападі, бо вони нападають. Інша – атакувати його будинок. Зараз не час для цього, і так не можна. (а знищувати з лиця землі цілі міста напевно можна).
    Сьогодні я дізнався про це від президента путіна. Я був дуже розлючений.
    Репортер: Ви справді в це вірите? Хіба у вас немає розвідслужб США, які стежать за цим регіоном?
    😒 Ну, ми з'ясуємо. Можливо, нападу й не було. Але путін сказав мені це сьогодні вранці.
    Найсмішніше в цій розповіді: "Мені путін розповів, що його будинок атакували вранці". Тобто мр@зь, яка розпочала цю війну, напевно не очікувала, що може отримати у відповідь, а тепер плачеться про атаки на свою "берлогу" (хоча всі ми знаємо, що це все повний п*зд€ж для зриву перемовного процесу)
    Прем’єр Ізраїлю Нетаньяху ледве стримував сміх.
    Але старий рудий досі вірить пуйлу і навіть на уточнення журналістів, що все ж варто дочекатися результатів від спецслужб, говорить впевнено: "Але ж мені путін розповів одне".
    Бля, Америко, кого ти обрала…🤦

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Трамп розповів про ниття путіна про буцімто атаку БпЛА на його резиденцію: Репортер: Ви боїтеся, що удар по резиденції путіна може зірвати мир? 😒 Так, мені це не подобається. Це погано. Я дізнався про це сьогодні вранці. Знаєте, хто мені про це розповів? путін сам. Рано вранці він сказав, що на нього напали. Це не годиться. Не забувайте про томагавки. Я зупинив томагавки. Я цього не хотів. Бо ми говоримо про делікатний період. Зараз не той час. Одна справа – бути в нападі, бо вони нападають. Інша – атакувати його будинок. Зараз не час для цього, і так не можна. (а знищувати з лиця землі цілі міста напевно можна). Сьогодні я дізнався про це від президента путіна. Я був дуже розлючений. Репортер: Ви справді в це вірите? Хіба у вас немає розвідслужб США, які стежать за цим регіоном? 😒 Ну, ми з'ясуємо. Можливо, нападу й не було. Але путін сказав мені це сьогодні вранці. Найсмішніше в цій розповіді: "Мені путін розповів, що його будинок атакували вранці". Тобто мр@зь, яка розпочала цю війну, напевно не очікувала, що може отримати у відповідь, а тепер плачеться про атаки на свою "берлогу" (хоча всі ми знаємо, що це все повний п*зд€ж для зриву перемовного процесу) Прем’єр Ізраїлю Нетаньяху ледве стримував сміх. Але старий рудий досі вірить пуйлу і навіть на уточнення журналістів, що все ж варто дочекатися результатів від спецслужб, говорить впевнено: "Але ж мені путін розповів одне". Бля, Америко, кого ти обрала…🤦 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    4comments 120views 20Plays
  • 🧠 Їй було лише 3 роки, коли батько зрозумів: його донька вміє те, чого не повинна вміти жодна людина.

    Бангалор, Індія. 1932 рік.

    Маленька Шакунтала Деві грала з батьком у карти. Звичайна гра — нічого особливого.
    Окрім одного: вона не дивилася на карти.

    Одного погляду на руку батька їй вистачало, щоб назвати всі карти по пам’яті. Він вирішив, що це випадковість. Перетасував колоду — вона знала порядок.
    Попросив додати числа — вона відповіла ще до того, як він договорив.
    Дав приклади на множення — вона розв’язала їх швидше, ніж він встиг записати.

    Шакунталі було три роки.
    І вона рахувала, як машина.

    Тільки комп’ютерів тоді ще не існувало.

    У п’ять років вона розв’язувала складні математичні задачі, які ставили дорослих у глухий кут. Її батько, цирковий артист, почав брати доньку на виступи. Глядачі завмирали: як дитина може таке робити?

    Сама Шакунтала не вважала це чимось надзвичайним. Для неї числа не були задачами — це була мова, якою вона вільно говорила.

    Дослідник інтелекту з Каліфорнійського університету в Берклі Артур Дженсен після вивчення її здібностей сказав:

    «Для неї маніпуляція числами — це рідна мова. Для більшості з нас арифметика — як іноземна, яку ми ледве вивчили у школі».

    Поки ми напружуємося, рахуючи чайові в ресторані, Шакунтала могла в голові множити 13-значні числа швидше, ніж їх встигають прочитати вголос.

    І вона це доводила.

    У 1977 році в університеті в Далласі їй дали завдання, яке звучало абсурдно:
    знайти 23-й корінь із числа з 201 цифри.

    Для перевірки підготували комп’ютер UNIVAC — величезну машину, яка займала цілу кімнату.
    Запустили секундомір.

    Шакунтала подивилася на число. Її губи ледь рухалися.
    Через 50 секунд вона назвала відповідь.

    Комп’ютер ще рахував.

    Коли машина завершила обчислення —
    Шакунтала була права.

    Вона перемогла комп’ютер.
    У голові.
    За 50 секунд.

    Але це було не все.

    У 1980 році в Імперському коледжі Лондона їй дали новий виклик:
    помножити два 13-значні числа.

    Більшість людей не встигла б їх навіть прочитати.

    Шакунтала закрила очі.
    Минуло 28 секунд.

    Вона відкрила очі й безпомилково продиктувала результат — 26-значне число.
    Ці 28 секунд включали навіть час, за який вона його вимовила вголос.

    Книга рекордів Гіннеса занесла її до свого видання 1982 року. Світ назвав її «людським комп’ютером».

    Але її історія значно глибша за рекорди.

    Шакунтала Деві була не просто математичним феноменом. Вона була жінкою з Індії середини ХХ століття, яка подорожувала світом, виступала в найпрестижніших університетах і змушувала західних учених переглянути уявлення про можливості людського мозку.

    Вона писала книги, які робили математику доступною й цікавою.
    Виступала за права ЛГБТІК+ в Індії задовго до того, як це стало прийнятним.
    Балотувалася до парламенту.
    Жила так, як хотіла — всупереч усім очікуванням, нав’язаним жінкам її покоління.

    Її часто питали: як це працює?
    Вона ніколи не давала «наукової» відповіді. Бо для неї це не було чимось особливим.

    Вона просто так мислила.

    🗨️ «Числа мають життя», — казала вона. — «Це не просто символи на папері».

    Шакунтала Деві померла у 2013 році, у 83 роки, в тому самому місті, де народилася і вперше зрозуміла, що її розум працює інакше.

    На той час комп’ютери стали неймовірно потужними.
    Вони рахують у мільярди разів швидше за людину.

    Але навіть вони не можуть зробити те, що робила Шакунтала.

    Бо комп’ютери йдуть за алгоритмами.
    А вона бачила числа живими.

    У 1977 році вона перемогла машину в обчисленнях.
    Але справжня перемога була іншою.

    Вона нагадала світу:
    людський геній не зводиться до обчислювальної потужності.

    Їй було три роки, коли батько зрозумів, що вона інша.
    Наступні 80 років вона показувала світові, наскільки дивовижною може бути інакшість.

    Наступного разу, коли хтось скаже, що люди не можуть змагатися з комп’ютерами —
    згадайте Шакунталу Деві.

    Жінку, яка знайшла 23-й корінь із 201-значного числа… в голові.

    ✨ І нагадала нам: деякі форми геніальності — унікальні, незбагненні й прекрасно людські
    🧠 Їй було лише 3 роки, коли батько зрозумів: його донька вміє те, чого не повинна вміти жодна людина. Бангалор, Індія. 1932 рік. Маленька Шакунтала Деві грала з батьком у карти. Звичайна гра — нічого особливого. Окрім одного: вона не дивилася на карти. Одного погляду на руку батька їй вистачало, щоб назвати всі карти по пам’яті. Він вирішив, що це випадковість. Перетасував колоду — вона знала порядок. Попросив додати числа — вона відповіла ще до того, як він договорив. Дав приклади на множення — вона розв’язала їх швидше, ніж він встиг записати. Шакунталі було три роки. І вона рахувала, як машина. Тільки комп’ютерів тоді ще не існувало. У п’ять років вона розв’язувала складні математичні задачі, які ставили дорослих у глухий кут. Її батько, цирковий артист, почав брати доньку на виступи. Глядачі завмирали: як дитина може таке робити? Сама Шакунтала не вважала це чимось надзвичайним. Для неї числа не були задачами — це була мова, якою вона вільно говорила. Дослідник інтелекту з Каліфорнійського університету в Берклі Артур Дженсен після вивчення її здібностей сказав: «Для неї маніпуляція числами — це рідна мова. Для більшості з нас арифметика — як іноземна, яку ми ледве вивчили у школі». Поки ми напружуємося, рахуючи чайові в ресторані, Шакунтала могла в голові множити 13-значні числа швидше, ніж їх встигають прочитати вголос. І вона це доводила. У 1977 році в університеті в Далласі їй дали завдання, яке звучало абсурдно: знайти 23-й корінь із числа з 201 цифри. Для перевірки підготували комп’ютер UNIVAC — величезну машину, яка займала цілу кімнату. Запустили секундомір. Шакунтала подивилася на число. Її губи ледь рухалися. Через 50 секунд вона назвала відповідь. Комп’ютер ще рахував. Коли машина завершила обчислення — Шакунтала була права. Вона перемогла комп’ютер. У голові. За 50 секунд. Але це було не все. У 1980 році в Імперському коледжі Лондона їй дали новий виклик: помножити два 13-значні числа. Більшість людей не встигла б їх навіть прочитати. Шакунтала закрила очі. Минуло 28 секунд. Вона відкрила очі й безпомилково продиктувала результат — 26-значне число. Ці 28 секунд включали навіть час, за який вона його вимовила вголос. Книга рекордів Гіннеса занесла її до свого видання 1982 року. Світ назвав її «людським комп’ютером». Але її історія значно глибша за рекорди. Шакунтала Деві була не просто математичним феноменом. Вона була жінкою з Індії середини ХХ століття, яка подорожувала світом, виступала в найпрестижніших університетах і змушувала західних учених переглянути уявлення про можливості людського мозку. Вона писала книги, які робили математику доступною й цікавою. Виступала за права ЛГБТІК+ в Індії задовго до того, як це стало прийнятним. Балотувалася до парламенту. Жила так, як хотіла — всупереч усім очікуванням, нав’язаним жінкам її покоління. Її часто питали: як це працює? Вона ніколи не давала «наукової» відповіді. Бо для неї це не було чимось особливим. Вона просто так мислила. 🗨️ «Числа мають життя», — казала вона. — «Це не просто символи на папері». Шакунтала Деві померла у 2013 році, у 83 роки, в тому самому місті, де народилася і вперше зрозуміла, що її розум працює інакше. На той час комп’ютери стали неймовірно потужними. Вони рахують у мільярди разів швидше за людину. Але навіть вони не можуть зробити те, що робила Шакунтала. Бо комп’ютери йдуть за алгоритмами. А вона бачила числа живими. У 1977 році вона перемогла машину в обчисленнях. Але справжня перемога була іншою. Вона нагадала світу: людський геній не зводиться до обчислювальної потужності. Їй було три роки, коли батько зрозумів, що вона інша. Наступні 80 років вона показувала світові, наскільки дивовижною може бути інакшість. Наступного разу, коли хтось скаже, що люди не можуть змагатися з комп’ютерами — згадайте Шакунталу Деві. Жінку, яка знайшла 23-й корінь із 201-значного числа… в голові. ✨ І нагадала нам: деякі форми геніальності — унікальні, незбагненні й прекрасно людські
    118views
  • #дати #свята
    Стратегія майбутнього: День глобального планування як точка відліку 📋
    ​30 грудня світ відзначає День глобального планування — свято, яке не має офіційного статусу в календарях ООН, але має величезне практичне значення для мільйонів людей. Це день, коли гамір передноворічних закупівель варто на мить зупинити, щоб перетворити хаотичні мрії на чіткі цілі та стратегії на наступні 365 днів ✍️

    ​Філософія цього дня полягає в тому, що успіх не є справою випадку, а є результатом підготовки. Психологи та бізнес-коучі стверджують: людина, яка записує свої цілі на папері, має на 42% більше шансів їх досягти. День глобального планування закликає нас дивитися ширше — не просто планувати відпустку чи покупки, а замислитися над особистим розвитком, професійними здобутками та внеском у суспільство 🌍

    ​Однією з головних традицій цього дня є створення «Списку обіцянок» (New Year's Resolutions). Проте, на відміну від звичайних побажань, глобальне планування вимагає конкретики: використання методології SMART (конкретність, вимірюваність, досяжність, реалістичність та часові рамки). Це час для аналізу помилок минулого року та трансформації їх у досвід, що стане паливом для майбутніх перемог 🚀

    ​Крім індивідуального рівня, цей день нагадує про глобальні виклики людства — екологію, сталий розвиток та технологічний прогрес. Це чудовий момент, щоб запланувати корисні звички, які допоможуть планеті: відмова від зайвого пластику, перехід на відновлювані джерела енергії чи участь у волонтерських проєктах. Кожен великий крок людства завжди починався з маленького пункту в чиємусь плані 🏛️

    ​День глобального планування — це маніфест нашої здатності керувати власною долею. Поки старий рік добігає кінця, чистий аркуш паперу чекає на ваші найсміливіші задуми. Пам’ятайте: найкращий спосіб передбачити майбутнє — це створити його самому ⏳
    #дати #свята Стратегія майбутнього: День глобального планування як точка відліку 📋 ​30 грудня світ відзначає День глобального планування — свято, яке не має офіційного статусу в календарях ООН, але має величезне практичне значення для мільйонів людей. Це день, коли гамір передноворічних закупівель варто на мить зупинити, щоб перетворити хаотичні мрії на чіткі цілі та стратегії на наступні 365 днів ✍️ ​Філософія цього дня полягає в тому, що успіх не є справою випадку, а є результатом підготовки. Психологи та бізнес-коучі стверджують: людина, яка записує свої цілі на папері, має на 42% більше шансів їх досягти. День глобального планування закликає нас дивитися ширше — не просто планувати відпустку чи покупки, а замислитися над особистим розвитком, професійними здобутками та внеском у суспільство 🌍 ​Однією з головних традицій цього дня є створення «Списку обіцянок» (New Year's Resolutions). Проте, на відміну від звичайних побажань, глобальне планування вимагає конкретики: використання методології SMART (конкретність, вимірюваність, досяжність, реалістичність та часові рамки). Це час для аналізу помилок минулого року та трансформації їх у досвід, що стане паливом для майбутніх перемог 🚀 ​Крім індивідуального рівня, цей день нагадує про глобальні виклики людства — екологію, сталий розвиток та технологічний прогрес. Це чудовий момент, щоб запланувати корисні звички, які допоможуть планеті: відмова від зайвого пластику, перехід на відновлювані джерела енергії чи участь у волонтерських проєктах. Кожен великий крок людства завжди починався з маленького пункту в чиємусь плані 🏛️ ​День глобального планування — це маніфест нашої здатності керувати власною долею. Поки старий рік добігає кінця, чистий аркуш паперу чекає на ваші найсміливіші задуми. Пам’ятайте: найкращий спосіб передбачити майбутнє — це створити його самому ⏳
    Like
    1
    102views
  • Помічник пуйла Ушаков розповів про розмову Трампа з путіним:
    ▪️ путін у розмові з Трампом звернув увагу на «атаку Києва БПЛА» на свою резиденцію в Новгородській області.
    ▪️ заявив, що «терористичні дії» щодо держрезиденції не залишаться без відповіді.
    ▪️ стверджує, що Трамп був «шокований і обурений» атакою.
    ▪️ путін «дуже чітко» заявив про перегляд позиції рф через «гостероризм Києва».
    ▪️ «атака» нібито сталася фактично одразу після переговорів США та України в Мар-а-Лаго.
    ▪️ Трамп, за словами Ушакова, заявив, що не міг уявити «таких божевільних дій».
    ▪️ окремо наголошено, що США «слава богу» не надавали Україні «Томагавки»
    ▪️ і що ця «атака» нібито вплине на американські підходи у роботі з Зеленським.
    Без доказів. Без підтверджень. Зате з повним набором кремлівських страшилок і спробою нав’язати США потрібну москві картинку.
    Та хтось міг бути здивований, що русня й надалі намагатиметься зривати досягнення результатів дипломатичного процесу!?
    Просто казкові ідіоти.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Помічник пуйла Ушаков розповів про розмову Трампа з путіним: ▪️ путін у розмові з Трампом звернув увагу на «атаку Києва БПЛА» на свою резиденцію в Новгородській області. ▪️ заявив, що «терористичні дії» щодо держрезиденції не залишаться без відповіді. ▪️ стверджує, що Трамп був «шокований і обурений» атакою. ▪️ путін «дуже чітко» заявив про перегляд позиції рф через «гостероризм Києва». ▪️ «атака» нібито сталася фактично одразу після переговорів США та України в Мар-а-Лаго. ▪️ Трамп, за словами Ушакова, заявив, що не міг уявити «таких божевільних дій». ▪️ окремо наголошено, що США «слава богу» не надавали Україні «Томагавки» ▪️ і що ця «атака» нібито вплине на американські підходи у роботі з Зеленським. Без доказів. Без підтверджень. Зате з повним набором кремлівських страшилок і спробою нав’язати США потрібну москві картинку. Та хтось міг бути здивований, що русня й надалі намагатиметься зривати досягнення результатів дипломатичного процесу!? Просто казкові ідіоти. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    124views 4Plays
  • #історія #постаті
    Король баскетболу: Шлях до величі Леброна Джеймса 🏀
    30 грудня 1984 року в місті Акрон, штат Огайо, народився Леброн Джеймс — людина, чиє ім'я стало синонімом атлетизму, витривалості та домінування на баскетбольному майданчику. Хлопчик із незаможної родини, який виховувався самотньою матір'ю, зумів перетворитися на глобальну ікону спорту та одного з найвпливовіших атлетів сучасності 👑

    Леброн увірвався до НБА у 2003 році прямо зі шкільної лави під прізвиськом «The Chosen One» (Обраний). Попри колосальний тиск очікувань, він не просто виправдав їх, а перевершив. Сьогодні на його рахунку чотири чемпіонські титули з трьома різними командами — «Маямі Гіт», «Клівленд Кавальєрс» та «Лос-Анджелес Лейкерс», що підкреслює його унікальну здатність робити будь-який колектив чемпіонським 🏆

    Головним історичним досягненням Джеймса стало здобуття титулу найкращого бомбардира в історії НБА — він побив рекорд Каріма Абдул-Джаббара, який тримався майже 40 років. Але Леброн — це не лише про очки. Він єдиний гравець в історії, який набрав понад 30 000 очок, зробив 10 000 підбирань та 10 000 результативних передач, що робить його чи не найбільш універсальним гравцем, який коли-небудь торкався м’яча 🏀

    Поза межами паркету Леброн Джеймс побудував справжню бізнес-імперію та став першим чинним гравцем НБА зі статками понад мільярд доларів. Проте він активно займається філантропією: його фонд відкрив школу «I PROMISE» для дітей із груп ризику в рідному Акроні, надаючи їм безкоштовну освіту та підтримку. Він став голосом свого покоління, не боючись висловлюватися на гострі соціальні та політичні теми 🌍

    Сьогодні Леброн продовжує виступати на найвищому рівні, дивуючи світ своєю спортивною довговічністю. Він став прикладом того, як талант, помножений на неймовірну дисципліну та інтелект, дозволяє залишатися на вершині десятиліттями. Для мільйонів фанатів він — не просто гравець, а «Король», який довів, що велич вимірюється не лише кількістю перснів, а й внеском у розвиток суспільства 🏛️
    #історія #постаті Король баскетболу: Шлях до величі Леброна Джеймса 🏀 30 грудня 1984 року в місті Акрон, штат Огайо, народився Леброн Джеймс — людина, чиє ім'я стало синонімом атлетизму, витривалості та домінування на баскетбольному майданчику. Хлопчик із незаможної родини, який виховувався самотньою матір'ю, зумів перетворитися на глобальну ікону спорту та одного з найвпливовіших атлетів сучасності 👑 Леброн увірвався до НБА у 2003 році прямо зі шкільної лави під прізвиськом «The Chosen One» (Обраний). Попри колосальний тиск очікувань, він не просто виправдав їх, а перевершив. Сьогодні на його рахунку чотири чемпіонські титули з трьома різними командами — «Маямі Гіт», «Клівленд Кавальєрс» та «Лос-Анджелес Лейкерс», що підкреслює його унікальну здатність робити будь-який колектив чемпіонським 🏆 Головним історичним досягненням Джеймса стало здобуття титулу найкращого бомбардира в історії НБА — він побив рекорд Каріма Абдул-Джаббара, який тримався майже 40 років. Але Леброн — це не лише про очки. Він єдиний гравець в історії, який набрав понад 30 000 очок, зробив 10 000 підбирань та 10 000 результативних передач, що робить його чи не найбільш універсальним гравцем, який коли-небудь торкався м’яча 🏀 Поза межами паркету Леброн Джеймс побудував справжню бізнес-імперію та став першим чинним гравцем НБА зі статками понад мільярд доларів. Проте він активно займається філантропією: його фонд відкрив школу «I PROMISE» для дітей із груп ризику в рідному Акроні, надаючи їм безкоштовну освіту та підтримку. Він став голосом свого покоління, не боючись висловлюватися на гострі соціальні та політичні теми 🌍 Сьогодні Леброн продовжує виступати на найвищому рівні, дивуючи світ своєю спортивною довговічністю. Він став прикладом того, як талант, помножений на неймовірну дисципліну та інтелект, дозволяє залишатися на вершині десятиліттями. Для мільйонів фанатів він — не просто гравець, а «Король», який довів, що велич вимірюється не лише кількістю перснів, а й внеском у розвиток суспільства 🏛️
    Like
    1
    1comments 80views
More Results