МОЇ ПРОЧИТАНІ КНИГИ (2025)
---------------------------
ПАПЕРОВІ КНИГИ:
ВІОЛЕТА КРАВЧЕНКО
СЕРІЯ: "ВІРШІ, ОБПАЛЕНІ ВІЙНОЮ"
1). Вірші, обпалені війною.
2). Вірші, обпалені війною (2).
3). Ми навіть після смерті приростем.
----------------------------------
ОЛЬГА КИЦЯ
4). Нескорені:
Шляхами поколінь.
------------------
ГАСЬКА ШИЯН
5). За спиною.
-------------
ЛЮЇЗ МІЛЛЕР
6). Кондитерка-Втікача.
----------------------
СВІТЛАНА ТАЛАН
7). На зустріч сонцю.
-------------------
РАЙМОНД МОУДІ
8). Життя після життя.
--------------------
ВАСИЛЬ КРАС
9). Потреба під Конотопом.
------------------------
САША ВОЙЦЕХІВСЬКА
10). Коли я вирощу крила.
-----------------------
ПЕТРО КРАЛЮК
11). Почаївська Лавра:
Історія, про яку
не розповідають.
-----------------
РОМАН КИРНАСОВ
СЕРІЯ: "ЛЮДИНА З НІЗВІДКИ"
12). Аніка.
13). Новий поворот.
-----------------
ВАЛЕНТИН ТЕРЛЕЦЬКИЙ
ЯРОСЛАВА ДЕГТЯРЕНКО
СЕРІЯ: "ГЕТЬМАНИ УКРАЇНИ"
14). Гетьмани України:
Петро Конашевич-
Сагайдачний,
Іван Сулима.
15). Гетьмани України:
Павло Тетеря,
Іван Брюховецький.
-------------------
ВАСИЛЬ ДОБРЯНСЬКИЙ
16). Лілі.
--------
СВІТЛАНА ТАЛАН
17). Я тебе намріяла.
-------------------
ОЛЕКСІЙ ФІЛЮК
18). 365 християнських пісень
на кожен Божий день. (Ще читаю).
---------------------
ОКСАНА ЗАБУЖКО
19). І знов я влізаю в танк... (Ще читаю).
--------------------------
КОСТЯНТИН СИМОНЕНКО
20). 200,000 кілометрів до мрії. (Ще читаю).
----------------------------
----------------------------

ЕЛЕКТРОННІ КНИГИ:
ДІАНА ВІССОН
1). 365 притч на щодень.
----------------------
БРУНО ФЕРРЕРО
2). 365 коротких історій для душі.
-----------------------------
ҐІЛБЕРТ КІЙТ ЧЕСТЕРТОН
3). Небесна стріла.
4). Дзеркало судді.
5). Все рассказы отца Брауна.
--------------------------
ВАСИЛЬ ДОБРЯНСЬКИЙ
6). Пані Валевська:
Фатальна жінка Наполеона.
--------------------------
ОЛЕНА ЧЕРНІНЬКА
7). Лемберґ:
Мамцю, ну не плач.
------------------
ВИДАВНИЦТВО "СВІЧАДО"
8. Щирі розповіді Прочанина
своєму духовному отцеві.
------------------------
ОЛЕНА МАКАРЧУК
9). Листи до Фроди.
------------------
МОХАММЕД АРІФ ЗАКАУЛЛА
10). Релігія і політика в Америці:
Підйом християнських
євангелістів та їх плив.
----------------------
КАТЕРИНА ЩОТКІНА
11). Любомир Гузар:
Хочу бути людиною.
--------------------
ПІДПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ТА ЛЕГАЛІЗАЦІЯ
ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
12). До Світла Воскресіння
скрізь терні катакомб.
---------------------
ОЛЕГ БЕГЕН
ВАСИЛЬ СТЕФАНІВ
ОЛЕКСАНДР ЗАЙЦЕВ
13). Націоналізм і релігія:
Греко-Католицька Церква та
український національний рух
у Галичині. (1920-1930-ті роки). (Ще читаю).
-----------------------------
В. М. МЕЛЬНИК
14). Свята божественна
літургія у розумінні мирянина. (Ще читаю).
---------------------------
СОФІЯ АНДРУХОВИЧ
15). Амадока. (Ще читаю).
------------
ОКСАНА ЗАБУЖКО
16). Музей покинутих секретів. (Ще читаю).
---------------------------

#історія #цікаве
Від руки до друку: як різдвяна листівка врятувала нас від святкової рутини.
Уявіть собі: наближається Різдво, а у вас на столі — десятки листів, які треба написати власноруч. Кожному родичу, кожному другові, кожному діловому партнеру — довгі, розлогі привітання з усіма побажаннями та щирими емоціями. Жахлива перспектива, чи не так? Саме такою була реальність до середини XIX століття. Письмові привітання були обов’язковими, але займали стільки часу, що саме свято відходило на другий план. Доки в 1843 році один дуже зайнятий джентльмен на ім'я сер Генрі Коул не сказав: «Досить!» 📜.

Сер Генрі Коул, видатний державний службовець, винахідник і просто людина, яка не любила марнувати час, був завалений цією «листівковою рутиною». Замість того, щоб страждати, він вирішив знайти більш ефективний спосіб привітати своїх численних знайомих. Коул звернувся до художника Джона Калкотта Хорслі з проханням створити ілюстрацію, яку можна було б надрукувати. Хорслі намалював сцену сімейного святкування з трьома поколіннями, що п'ють вино, і написом: «Веселого Різдва і щасливого Нового року вам!» Так народилася перша в світі різдвяна листівка 🎄.

Цікаво, що перша листівка викликала невеликий скандал. Деякі пуритани були обурені зображенням дітей, що п'ють вино, вважаючи це пропагандою пияцтва. Проте, незважаючи на критику, ідея прийшлася до смаку. Коул надрукував тисячу таких листівок і розіслав їх, а решту продав. Його винахід став справжнім каталізатором «поштової лихоманки». У той час поштові послуги в Англії стали набагато доступнішими завдяки «Пенні Блек» (першій поштовій марці), що зробило розсилку листівок ще простішою та дешевшою ✉️.
Спочатку різдвяні листівки були переважно британською традицією, але дуже швидко вона поширилася по всьому світу. До кінця XIX століття листівки стали невід'ємною частиною різдвяних свят у Європі та Америці. З’явилися мільйони різноманітних дизайнів: від сентиментальних і релігійних до кумедних і навіть дещо дивних (наприклад, із зображенням мертвих птахів, що вважалися символом удачі). Індустрія листівок процвітала, даруючи роботу художникам, друкарям і листоношам 🎨.

Сьогодні, в епоху месенджерів та електронних привітань, традиція відправляти паперові листівки здається дещо старомодною. Проте, саме різдвяна листівка нагадує нам про цінність особистого привітання, яке не губиться в потоці цифрової інформації. Це маленьке послання, що подорожує крізь час і простір, зберігаючи тепло наших побажань. Тож, наступного разу, відправляючи або отримуючи листівку, згадайте про Генрі Коула, який дав нам можливість святкувати Різдво, не потопаючи в паперовій роботі, а насолоджуючись магією самого свята ✨.

Російські атаки на цивільні судна
Нагадаємо, раніше, 13 листопада, Росія атакувала дроном турецький суховантаж VIVA. Дрон поцілив у борт, коли корабель рухався зерновим коридором. На борту перебувало 11 громадян Туреччини, ніхто з них не постраждав.

Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан засудив акт агресії і додав, що цей випадок демонструє обґрунтованість попередніх заяв Анкари щодо небезпеки для морської навігації через поширення війни на акваторію Чорного моря.

Як повідомляв OBOZ.UA, внаслідок російського удару дронами-камікадзе по Ізмаїлу в ніч на 17 листопада біля кордону з Румунією стався серйозний інцидент. Через загрозу вибуху турецького газовоза в селі Плауру повіту Тулча почалася евакуація мешканців.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!

Командувач угруповання «Запад» Сергей Кузовлєв доповів Путіну, що українське угруповання під Куп’янськом буде знищена у січні–лютому 🤡.
Він  раніше вже звітував про «звільнення» Куп’янська і отримав за це звання Героя Росії 🏅.
Куп’янськ «звільняють» не вперше.У  листопаді повідомляли, що місто взято ✅ У грудні Путін повторював, що Куп’янськ під контролем РФ і називав відео Зеленського з міста фейком 🎥❌.
Воєнкори пишуть про покинутих у місті російських бійців — без постачання і без шансів на вихід 🚫📦.
Наші джерела у Кремлі🏰
кажуть, що після наради Путін дав твердий наказ виконати обіцянку ✍️
Бо нагороди за «звільнення Куп’янська» у нього вже закінчуються 🏅📉
Ще одне «звільнення» — і сейф із нагородами буде порожній 🗄️➡️∅ «Чим я буду нагороджувати, якщо його знову звільнять?» — спитав Путін 🤷‍♂️.
Генерал відповів, що ручається честю офіцера 🎖️
«Чим?» — перепитав Путін 🤨
«Честю офіцера», — повторив командувач.
Путін довго чухав потилицю, намагаючись згадати, що це таке 🤔

https://t.me/Ukraineaboveallelse

👮‍♂️В Одесі затримали чоловіка, який поранив ножем представника ТЦК

В Одеському обласному ТЦК та СП розповіли, що інцидент стався 28 грудня у Пересипському районі під час заходів з оповіщення населення. Підозрюваний ще з листопада переховувався від правоохоронців.

При затриманні він чинив опір, але поліції вдалося затримати чоловіка, додають в терцентрі.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал

🕮 Древние связи Украины и еврейского народа — вспоминаем про «Киевское письмо» X века

29 декабря ежегодно отмечается Международный день еврейской книги. И это подходящий момент вспомнить один из самых сильных и недооценённых документов нашей общей истории — «Киевское письмо» X века.

Этот документ написан на древнееврейском языке и содержит первое известное упоминание Киева — в форме Qiyyōb (др.-евр. קייב). Письмо было обнаружено среди древнееврейских рукописей Каирской Генизы в синагоге Бен-Эзра.

Важно и то, что в СССР факт существования «Киевского письма» был известен, но не афишировался. Между тем документ был создан еврейской общиной Киева, находившейся под влиянием Хазарского каганата, и является ключевым свидетельством жизни еврейской общины в Древней Руси.

📜 О чём говорится в письме?
Это обращение к еврейским общинам других городов с просьбой собрать средства для выкупа Якова бен Хануки, оказавшегося в долговом рабстве после того, как он поручился за своего брата. История простая, человеческая и жёсткая — о долге, ответственности и взаимопомощи.

🔍 Интересные факты:
— документ состоит из 30 строк, написанных коричневыми чернилами;
— Киев упоминается как Qiyyōb (קייב);
— последнее слово написано тюркскими рунами и, вероятно, является единственным сохранившимся письменным свидетельством хазарского языка.

Сегодня «Киевское письмо» — это не музейная редкость, а напоминание о том, как рано и глубоко переплелись истории Украины и еврейского народа, и какую роль книга играла в выживании общин.

❓ А как вы считаете: должны ли такие документы быть частью школьных программ и общественного разговора об истории региона — или они так и останутся известны лишь узкому кругу специалистов?

👉 Наша статья:
https://news.nikk.co.il/kievskoe-pismo/

Важно❓ Поделитесь ❗️
и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы:
https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

#НАновости #NAnews #История #Украина #ЕврейскаяКнига #КиевскоеПисьмо #Israel #Ukraine

🕯 Пам'яті командира екіпажу безпілотних авіаційних комплексів Вадима Марчака

Вадим народився 10 січня 1995 року в Голованівську на Кіровоградщині. З дитинства займався спортом, був майстром спорту, трикратним чемпіоном світу серед студентів, рекордсменом світу, багаторазовим чемпіоном і призером чемпіонатів України, Європи та світу. Здобув освіту в Уманському державному педагогічному університеті.

З перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України. Служив командиром екіпажу безпілотних авіаційних комплексів. Був наполегливим, відповідальним і відданим Україні, мріяв про мир і майбутнє своєї держави.

Вадим загинув 24 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Новопавлівки на Дніпропетровщині внаслідок артилерійського обстрілу.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

Зірковий італійський біатлоніст зворушливо попрощався з померлим Баккеном 😔

Зірка італійського біатлону Томмазо Джакомель написав зворушливого листа пам'яті померлого Сіверта Баккена 🕯️

Любий Сіверт, я, щиро кажучи, розбитий. Ми планували відзначати Новий рік разом, але тебе вже немає поруч. Життя у тебе було настільки важким, наскільки воно може бути таким – це дуже несправедливо.
Ти завжди матимеш особливе місце у моєму серці. Я завжди буду носити тебе у собі – не тільки під час гонок, а на тренуваннях та повсякденному житті. Змагання без тебе будуть важкими, але я зроблю все, щоб ти мною пишався.

Останню гонку Сіверт провів 21 грудня, коли посів 20-те місце в масстарті Кубка світу в Ансі. Він посідав 13-те місце в загальному заліку Кубка світу цього сезону 🔚
#world_sport #спорт @sports #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Будьмо!
Є в Україні таке ємке слово. Його радо й завзято повторюють іноземці за столом: Bud’mo!
Хоч і не розуміють ніхрена.
Воно не перекладається!
Це навіть не «паляниця». Це хромосома з ДНК.
Будьмо!
Будьмо - це про те, що ми є, були й будемо.
Це про те, що нас не вбити.
Про те, що ми не скоримося ніколи й нікому.
А радше загинемо, але не здамося.
Будьмо - це воля, це Січ.
Це вічний гул Дикого Степу!
Будьмо! - це Україна.
Це вишиванки, й хрущі над вишнею.
Це наші старі кладовища і давні могили.
Це Голодомор і колективізація.
Це Червона рута і Стус, і Григір Тютюнник.
Тарас, Леся, Франко.
Жадан і Іздрик, Козак-Систем.
Драч, Павличко і Вінграновський.
Червона калина.
Це - Мазепа і Мотря.
Богдан і Петлюра.
Це - тіні забутих предків.
Це Василь Симоненко і Ліна Костенко.
Василь Стефаник і Нечуй-Левицький.
Будьмо - це мис Тарханкут і Карпати.
Це острів Зміїний,
Харків і Суми, Чернігів і Полтава, Херсон.
І Коктебель!
Лузанівка і Пересипський міст…
Будьмо, це коли - ой, на горі, та й женці жнуть! І десь там Галя несе воду.
І хлопці розпрягають коней.
І сорочку мати вишила мені. Червоними та чорними нитками…
Під копитом камінь тріснув…
Будьмо - це донати та безпілотники.
Будьмо - це окопні свічки та камуфляжні сітки.
Будьмо - це тюльпани й хризантеми на останній дорозі Воїна.
Будьмо - це українські прапори над гробками.
Будьмо - це наші нерви й наші діти й собаки в «двох стінах» під час повітряних тривог, це - наші сльози, наша гідність, честь і гонор.
Будьмо - це лелеки навесні, що повертаються до свого гнізда, до свого дому. І F-16 з лелеками…
Будьмо - це вранці лугом, босими ногами…
І зелені лини в ятері, що переливаються проти сонця, і мед, що зі щільників тече по ліктях… і дідова коса, що дзвенить від мантачки на світанку, ще до роси…
Будьмо, це бабині вареники з капустою й сиром…
Будьмо, це - знов зозулі голос чути в лісі…
І білий сніг на зеленому листі…
Будьмо - це Ми! Ми - будьмо!
Будьмо! Будьмо навіки, брати й сестри!

Віталій Чепінога

Будьмо!
Є в Україні таке ємке слово. Його радо й завзято повторюють іноземці за столом: Bud’mo!
Хоч і не розуміють ніхрена.
Воно не перекладається!
Це навіть не «паляниця». Це хромосома з ДНК.
Будьмо!
Будьмо - це про те, що ми є, були й будемо.
Це про те, що нас не вбити.
Про те, що ми не скоримося ніколи й нікому.
А радше загинемо, але не здамося.
Будьмо - це воля, це Січ.
Це вічний гул Дикого Степу!
Будьмо! - це Україна.
Це вишиванки, й хрущі над вишнею.
Це наші старі кладовища і давні могили.
Це Голодомор і колективізація.
Це Червона рута і Стус, і Григір Тютюнник.
Тарас, Леся, Франко.
Жадан і Іздрик, Козак-Систем.
Драч, Павличко і Вінграновський.
Червона калина.
Це - Мазепа і Мотря.
Богдан і Петлюра.
Це - тіні забутих предків.
Це Василь Симоненко і Ліна Костенко.
Василь Стефаник і Нечуй-Левицький.
Будьмо - це мис Тарханкут і Карпати.
Це острів Зміїний,
Харків і Суми, Чернігів і Полтава, Херсон.
І Коктебель!
Лузанівка і Пересипський міст…
Будьмо, це коли - ой, на горі, та й женці жнуть! І десь там Галя несе воду.
І хлопці розпрягають коней.
І сорочку мати вишила мені. Червоними та чорними нитками…
Під копитом камінь тріснув…
Будьмо - це донати та безпілотники.
Будьмо - це окопні свічки та камуфляжні сітки.
Будьмо - це тюльпани й хризантеми на останній дорозі Воїна.
Будьмо - це українські прапори над гробками.
Будьмо - це наші нерви й наші діти й собаки в «двох стінах» під час повітряних тривог, це - наші сльози, наша гідність, честь і гонор.
Будьмо - це лелеки навесні, що повертаються до свого гнізда, до свого дому. І F-16 з лелеками…
Будьмо - це вранці лугом, босими ногами…
І зелені лини в ятері, що переливаються проти сонця, і мед, що зі щільників тече по ліктях… і дідова коса, що дзвенить від мантачки на світанку, ще до роси…
Будьмо, це бабині вареники з капустою й сиром…
Будьмо, це - знов зозулі голос чути в лісі…
І білий сніг на зеленому листі…
Будьмо - це Ми! Ми - будьмо!
Будьмо! Будьмо навіки, брати й сестри!

Віталій Чепінога