#історія #музика
Якщо ви вважаєте, що сучасна індустрія розваг вимагає від артистів занадто великих жертв, то ви просто не знайомі з маркетинговим планом Ватикану та оперних театрів XVII–XVIII століть. Історія співаків-кастратів — це розповідь про те, як людська фізіологія була принесена в жертву заради недосяжного, «потойбічного» звуку, що змушував аристократію непритомніти від захвату. 🎻
Все почалося з теологічного курйозу: жінкам заборонялося співати в церквах, а високі голоси хлопчиків були занадто слабкими для масштабних соборів. Вихід знайшли радикальний. Хірургічне втручання до настання статевого дозрівання зупиняло мутацію голосу, але при цьому грудна клітка продовжувала рости, перетворюючи співака на потужний біологічний підсилювач. Це була перша в історії спроба «зламати» людську природу заради ідеального аудіоефекту.
Найвідоміший із них, Фарінеллі, став справжньою рок-зіркою свого часу. Його діапазон і здатність тримати ноту протягом хвилини здавалися сучасникам магією. Кастрати були найбільш оплачуваними людьми епохи: вони володіли палацами, диктували моду і мали такий вплив на політику, про який сучасні інфлюенсери можуть лише мріяти. Це був тріумф технічної майстерності над етикою. 🎻
Поки в москві того часу лише намагалися зрозуміти, з якого боку підійти до партесного співу, Європа вже насолоджувалася витонченою андрогінністю кастратів. Це був період, коли гендерні кордони в мистецтві були набагато розмитішими, ніж ми звикли думати. Співак міг виконувати роль героя-коханця, маючи голос, що нагадував кришталевий синтезатор.
Кінець цій жорстокій моді поклав не лише гуманізм, а й зміна музичної парадигми. На зміну бароковим надмірностям прийшов романтизм, який вимагав «природності». Остання «зірка» цього дивного жанру, Алессандро Морескі, навіть встиг записати свій голос на фонограф на початку XX століття — ці записи досі звучать як привид із минулого, нагадуючи нам, що шлях до ідеального звуку іноді пролягає через справжній жах. 🎻
https://youtu.be/y3fzhMnGs5E?si=5RfGNkOaNVvzzGPd
#історія #музика
Якщо ви вважаєте, що сучасна індустрія розваг вимагає від артистів занадто великих жертв, то ви просто не знайомі з маркетинговим планом Ватикану та оперних театрів XVII–XVIII століть. Історія співаків-кастратів — це розповідь про те, як людська фізіологія була принесена в жертву заради недосяжного, «потойбічного» звуку, що змушував аристократію непритомніти від захвату. 🎻
Все почалося з теологічного курйозу: жінкам заборонялося співати в церквах, а високі голоси хлопчиків були занадто слабкими для масштабних соборів. Вихід знайшли радикальний. Хірургічне втручання до настання статевого дозрівання зупиняло мутацію голосу, але при цьому грудна клітка продовжувала рости, перетворюючи співака на потужний біологічний підсилювач. Це була перша в історії спроба «зламати» людську природу заради ідеального аудіоефекту.
Найвідоміший із них, Фарінеллі, став справжньою рок-зіркою свого часу. Його діапазон і здатність тримати ноту протягом хвилини здавалися сучасникам магією. Кастрати були найбільш оплачуваними людьми епохи: вони володіли палацами, диктували моду і мали такий вплив на політику, про який сучасні інфлюенсери можуть лише мріяти. Це був тріумф технічної майстерності над етикою. 🎻
Поки в москві того часу лише намагалися зрозуміти, з якого боку підійти до партесного співу, Європа вже насолоджувалася витонченою андрогінністю кастратів. Це був період, коли гендерні кордони в мистецтві були набагато розмитішими, ніж ми звикли думати. Співак міг виконувати роль героя-коханця, маючи голос, що нагадував кришталевий синтезатор.
Кінець цій жорстокій моді поклав не лише гуманізм, а й зміна музичної парадигми. На зміну бароковим надмірностям прийшов романтизм, який вимагав «природності». Остання «зірка» цього дивного жанру, Алессандро Морескі, навіть встиг записати свій голос на фонограф на початку XX століття — ці записи досі звучать як привид із минулого, нагадуючи нам, що шлях до ідеального звуку іноді пролягає через справжній жах. 🎻
https://youtu.be/y3fzhMnGs5E?si=5RfGNkOaNVvzzGPd