• 🇺🇦🔫Шмигаль після 32-го засідання формату «Рамштайн» повідомив про нові зобовʼязання партнерів щодо довгострокової підтримки України

    ▪️ Німеччина — €11,5 млрд на оборону України у 2026 році;
    ▪️ Данія — новий внесок у PURL та 29-й пакет допомоги на €250 млн;
    ▪️ Норвегія — близько $7 млрд військової допомоги у 2026 році;
    ▪️ Литва — понад €220 млн на підтримку України;
    ▪️ Естонія — не менше 0,25% ВВП (€142 млн) + €9 млн в IT-коаліцію;
    ▪️ Латвія — не менше 0,25% ВВП (€110 млн) з фокусом на БпЛА та РЕБ;
    ▪️ Люксембург — €100 млн у 2026 році + €15 млн на PURL;
    ▪️ Польща — постачання 155-мм снарядів та спільні проєкти SAFE;
    ▪️ Португалія — €10 млн на БпЛА та внесок у «Чеську ініціативу»;
    ▪️ Чехія — профінансовано постачання 760 тис. артилерійських снарядів у 2026 році.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    🇺🇦🔫Шмигаль після 32-го засідання формату «Рамштайн» повідомив про нові зобовʼязання партнерів щодо довгострокової підтримки України ▪️ Німеччина — €11,5 млрд на оборону України у 2026 році; ▪️ Данія — новий внесок у PURL та 29-й пакет допомоги на €250 млн; ▪️ Норвегія — близько $7 млрд військової допомоги у 2026 році; ▪️ Литва — понад €220 млн на підтримку України; ▪️ Естонія — не менше 0,25% ВВП (€142 млн) + €9 млн в IT-коаліцію; ▪️ Латвія — не менше 0,25% ВВП (€110 млн) з фокусом на БпЛА та РЕБ; ▪️ Люксембург — €100 млн у 2026 році + €15 млн на PURL; ▪️ Польща — постачання 155-мм снарядів та спільні проєкти SAFE; ▪️ Португалія — €10 млн на БпЛА та внесок у «Чеську ініціативу»; ▪️ Чехія — профінансовано постачання 760 тис. артилерійських снарядів у 2026 році. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    3переглядів
  • Шмигаль за підсумками 32-го засідання формату "Рамштайн" оголосив про зобов’язання від партнерів щодо довгострокової підтримки України.
    🇩🇪 Німеччина виділить 11,5 млрд євро у 2026 році на підтримку оборони України. Фокус – ППО, БпЛА, артилерійські постріли. Крім того, Україні вже передані нові системи Patriot та IRIS-T;
    🇬🇧 Британія посилить спроможності ППО України на суму 600 млн фунтів стерлінгів за рахунок заморожених активів РФ, коштів партнерів та власного бюджету загалом у 2025 році;
    🇳🇱 Нідерланди надають 700 млн євро на БпЛА, зокрема 400 млн євро на вироби українського виробництва;
    🇲🇪 Чорногорія готує внесок у PURL та фонд NSATU на підтримку України;
    🇩🇰 Данія зробить новий внесок у PURL з фокусом на авіацію, також передає 29 пакет підтримки на 250 млн євро (дрони, ППО та авіація);
    🇪🇪 Естонія продовжить підтримку України на рівні не менш ніж 0,25% ВВП (142 млн євро), а також зробить внесок в IT-коаліцію розміром в 9 млн євро;
    🇱🇻 Латвія продовжить підтримку України на рівні не менш ніж 0,25% ВВП (110 млн євро) – фокус на БпЛА, РЕБ, PURL;
    🇱🇹 Литва виділить понад 220 млн євро у 2026 році на військову підтримку України на рівні не менш ніж 0,25% ВВП, зокрема внески на PURL, програму Patriot для України, "Чеську ініціативу" та Коаліцію розмінування;
    🇱🇺 Люксембург обіцяє 100 млн євро у 2026 на підтримку України та другий внесок розміром у 15 млн євро на PURL;
    🇳🇴 Норвегія виділить близько 7 млрд доларів загальної військової допомоги Україні у 2026 році, зробить внески на підтримку американських систем ППО та "Чеську ініціативу";
    🇵🇱 Польща здійснює поставки 155-мм снарядів, готує реалізацію спільних з Україною проєктів у межах SAFE;
    🇵🇹 Португалія робить внесок у "Чеську ініціативу" та виділяє 10 млн євро на БпЛА;
    🇨🇿 Чехія оголосила, що у межах "Чеської ініціативи" на 2026 рік вже профінансовано постачання 760 тис. артилерійських снарядів.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Шмигаль за підсумками 32-го засідання формату "Рамштайн" оголосив про зобов’язання від партнерів щодо довгострокової підтримки України. 🇩🇪 Німеччина виділить 11,5 млрд євро у 2026 році на підтримку оборони України. Фокус – ППО, БпЛА, артилерійські постріли. Крім того, Україні вже передані нові системи Patriot та IRIS-T; 🇬🇧 Британія посилить спроможності ППО України на суму 600 млн фунтів стерлінгів за рахунок заморожених активів РФ, коштів партнерів та власного бюджету загалом у 2025 році; 🇳🇱 Нідерланди надають 700 млн євро на БпЛА, зокрема 400 млн євро на вироби українського виробництва; 🇲🇪 Чорногорія готує внесок у PURL та фонд NSATU на підтримку України; 🇩🇰 Данія зробить новий внесок у PURL з фокусом на авіацію, також передає 29 пакет підтримки на 250 млн євро (дрони, ППО та авіація); 🇪🇪 Естонія продовжить підтримку України на рівні не менш ніж 0,25% ВВП (142 млн євро), а також зробить внесок в IT-коаліцію розміром в 9 млн євро; 🇱🇻 Латвія продовжить підтримку України на рівні не менш ніж 0,25% ВВП (110 млн євро) – фокус на БпЛА, РЕБ, PURL; 🇱🇹 Литва виділить понад 220 млн євро у 2026 році на військову підтримку України на рівні не менш ніж 0,25% ВВП, зокрема внески на PURL, програму Patriot для України, "Чеську ініціативу" та Коаліцію розмінування; 🇱🇺 Люксембург обіцяє 100 млн євро у 2026 на підтримку України та другий внесок розміром у 15 млн євро на PURL; 🇳🇴 Норвегія виділить близько 7 млрд доларів загальної військової допомоги Україні у 2026 році, зробить внески на підтримку американських систем ППО та "Чеську ініціативу"; 🇵🇱 Польща здійснює поставки 155-мм снарядів, готує реалізацію спільних з Україною проєктів у межах SAFE; 🇵🇹 Португалія робить внесок у "Чеську ініціативу" та виділяє 10 млн євро на БпЛА; 🇨🇿 Чехія оголосила, що у межах "Чеської ініціативи" на 2026 рік вже профінансовано постачання 760 тис. артилерійських снарядів. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    57переглядів
  • ❗️Польща скасує спецдопомогу для українців

    Уряд Польщі готує законопроєкт, який фактично прирівняє українських біженців до усіх інших.

    Згідно з документом, нові правила набудуть чинності 4 березня 2026 року, і передбачають поступове скорочення виплат: українці зможуть отримувати лише невідкладну медичну допомогу, а доступ до інших виплат, наприклад програми 800+, залежатиме від працевлаштування та внесків.

    ➡️ Важливо! Президент Польщі підписав закон CUKR, який дає українцям ще 3 роки проживання шляхом переходу з режиму тимчасового захисту, яким користуються українські біженці війни, на трирічний дозвіл на тимчасове проживання.

    Подати заявку можна через портал MOS, обов’язкові платежі — 340 злотих (гербовий збір) і 100 злотих за картку.

    Право на карту мають українці та їхні сім’ї за умов тимчасового захисту та повних даних у PESEL UKR.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    ❗️Польща скасує спецдопомогу для українців Уряд Польщі готує законопроєкт, який фактично прирівняє українських біженців до усіх інших. Згідно з документом, нові правила набудуть чинності 4 березня 2026 року, і передбачають поступове скорочення виплат: українці зможуть отримувати лише невідкладну медичну допомогу, а доступ до інших виплат, наприклад програми 800+, залежатиме від працевлаштування та внесків. ➡️ Важливо! Президент Польщі підписав закон CUKR, який дає українцям ще 3 роки проживання шляхом переходу з режиму тимчасового захисту, яким користуються українські біженці війни, на трирічний дозвіл на тимчасове проживання. Подати заявку можна через портал MOS, обов’язкові платежі — 340 злотих (гербовий збір) і 100 злотих за картку. Право на карту мають українці та їхні сім’ї за умов тимчасового захисту та повних даних у PESEL UKR. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    61переглядів
  • #історія #події
    🇹🇷 🇺🇦 Туреччина визнала незалежність України: Історичний крок у Чорноморському регіоні.
    16 грудня 1991 року — це важлива дата в історії становлення незалежної України та розвитку її зовнішньої політики. Саме цього дня Турецька Республіка офіційно визнала державну незалежність України, ставши однією з перших країн світу, яка пішла на цей крок після Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року.
    Цей акт мав глибоке історичне та стратегічне значення для обох держав.

    Передумови та стратегічна важливість

    Туреччина, як і Україна, є ключовою державою Чорноморського басейну. Упродовж багатьох століть відносини між Києвом (козаками) і Османською імперією були складними — від жорстких військових конфліктів до періодів вимушеного співробітництва.
    Після розпаду СРСР, Туреччина швидко усвідомила стратегічну важливість незалежної України як:
    Буфера проти Росії: Наявність сильної незалежної держави на північному березі Чорного моря зменшувала б прямий вплив Москви на регіон.
    Торговельного партнера: Відкривалися нові шляхи для торгівлі та економічної співпраці.
    Безпекового гравця: Спільні інтереси в забезпеченні безпеки та вільного судноплавства у Чорному морі.

    🗓️ Хронологія визнання

    1 грудня 1991: Всеукраїнський референдум, на якому більшість громадян підтвердили прагнення до незалежності.
    2 грудня 1991: Перші країни (Польща, Канада) визнають Україну.
    16 грудня 1991: Турецька Республіка офіційно визнає Україну.
    3 лютого 1992: В Анкарі був підписаний Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Туреччиною та Україною.
    Цей швидкий крок з боку Анкари був особливо важливим, оскільки Туреччина є членом НАТО і мала потужний міжнародний вплив.

    🤝 Значення визнання

    Визнання незалежності Туреччиною заклало основу для плідного двостороннього співробітництва, яке розвивається у кількох ключових сферах:
    1. Економіка та торгівля
    Туреччина швидко стала одним із найбільших торговельних партнерів України, зокрема в сфері будівництва, аграрного сектору та металургії. Було створено двосторонню структуру для координації економічної співпраці.
    2. Безпека та оборонний комплекс
    Співпраця в оборонній промисловості є наріжним каменем відносин. Найбільш відомим її прикладом є постачання турецьких ударних безпілотних літальних апаратів Bayraktar TB2 та спільні проєкти в кораблебудуванні. Обидві країни зацікавлені у збереженні регіонального балансу сил.
    3. Гуманітарна та культурна сфера
    Туреччина послідовно підтримує інтереси кримськотатарського народу, який є корінним народом Криму та має тісні етнічні та релігійні зв'язки з Туреччиною. Ця підтримка була особливо важливою після російської анексії Криму у 2014 році.

    🌐 Сучасна роль

    Сьогодні Туреччина, незважаючи на збереження економічних зв'язків з Росією, є важливим посередником у російсько-українській війні (наприклад, у питанні Чорноморської зернової ініціативи) та послідовно не визнає анексію Криму.
    Визнання України 16 грудня 1991 року стало початком стратегічного партнерства, що згодом трансформувалося в один із найважливіших союзів у регіоні, життєво необхідний для забезпечення безпеки та економічного розвитку обох держав.
    #історія #події 🇹🇷 🇺🇦 Туреччина визнала незалежність України: Історичний крок у Чорноморському регіоні. 16 грудня 1991 року — це важлива дата в історії становлення незалежної України та розвитку її зовнішньої політики. Саме цього дня Турецька Республіка офіційно визнала державну незалежність України, ставши однією з перших країн світу, яка пішла на цей крок після Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року. Цей акт мав глибоке історичне та стратегічне значення для обох держав. Передумови та стратегічна важливість Туреччина, як і Україна, є ключовою державою Чорноморського басейну. Упродовж багатьох століть відносини між Києвом (козаками) і Османською імперією були складними — від жорстких військових конфліктів до періодів вимушеного співробітництва. Після розпаду СРСР, Туреччина швидко усвідомила стратегічну важливість незалежної України як: Буфера проти Росії: Наявність сильної незалежної держави на північному березі Чорного моря зменшувала б прямий вплив Москви на регіон. Торговельного партнера: Відкривалися нові шляхи для торгівлі та економічної співпраці. Безпекового гравця: Спільні інтереси в забезпеченні безпеки та вільного судноплавства у Чорному морі. 🗓️ Хронологія визнання 1 грудня 1991: Всеукраїнський референдум, на якому більшість громадян підтвердили прагнення до незалежності. 2 грудня 1991: Перші країни (Польща, Канада) визнають Україну. 16 грудня 1991: Турецька Республіка офіційно визнає Україну. 3 лютого 1992: В Анкарі був підписаний Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Туреччиною та Україною. Цей швидкий крок з боку Анкари був особливо важливим, оскільки Туреччина є членом НАТО і мала потужний міжнародний вплив. 🤝 Значення визнання Визнання незалежності Туреччиною заклало основу для плідного двостороннього співробітництва, яке розвивається у кількох ключових сферах: 1. Економіка та торгівля Туреччина швидко стала одним із найбільших торговельних партнерів України, зокрема в сфері будівництва, аграрного сектору та металургії. Було створено двосторонню структуру для координації економічної співпраці. 2. Безпека та оборонний комплекс Співпраця в оборонній промисловості є наріжним каменем відносин. Найбільш відомим її прикладом є постачання турецьких ударних безпілотних літальних апаратів Bayraktar TB2 та спільні проєкти в кораблебудуванні. Обидві країни зацікавлені у збереженні регіонального балансу сил. 3. Гуманітарна та культурна сфера Туреччина послідовно підтримує інтереси кримськотатарського народу, який є корінним народом Криму та має тісні етнічні та релігійні зв'язки з Туреччиною. Ця підтримка була особливо важливою після російської анексії Криму у 2014 році. 🌐 Сучасна роль Сьогодні Туреччина, незважаючи на збереження економічних зв'язків з Росією, є важливим посередником у російсько-українській війні (наприклад, у питанні Чорноморської зернової ініціативи) та послідовно не визнає анексію Криму. Визнання України 16 грудня 1991 року стало початком стратегічного партнерства, що згодом трансформувалося в один із найважливіших союзів у регіоні, життєво необхідний для забезпечення безпеки та економічного розвитку обох держав.
    Like
    1
    164переглядів
  • 🔥 Узбекистан і Казахстан лідирують у підсумковому рейтингу World Boxing за 2025 рік🥊

    Обидві країни мають по 6 боксерів, які посідають перше місце у світі.

    Узбекистан домінує в чоловічих категоріях, де має боксерів №1 у вазі 60 кг, 65 кг, 75 кг, 80 кг, 85 кг і 90 кг. Казахстанці очолюють чотири інші чоловічі вагові категорії - M50 кг, M55 кг, M70 кг та M90 кг+, а також дві жіночі ваги - W70 кг і W65 кг, де Аїда Абікєєва ділить першу позицію з бронзовою призеркою Олімпійських ігор із Китайського Тайбею Чень Нін-Чень.
    Інші країни, чиї спортсменки очолюють жіночі категорії: Польща (W57 кг та W80 кг+), Індія (W48 кг), Туреччина (W51 кг), Китайський Тайбей (W54 кг), Бразилія (W60 кг), Ірландія (W75 кг) і Австралія (W80 кг).

    🇺🇦 Найвище місце серед українців - четверте - посідає бронзовий призер чемпіонату світу-2025 Данило Жасан. Павло Іллюша - 5-й, Ельвін Алієв 10-й.

    Також троє українок у топ-10: Ганна Охота – 5-та, Марія Ловчинська - 9-та, Анастасія Черноколенко - 10-та.
    Джерело - https://t.me/tanksport/
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    🔥 Узбекистан і Казахстан лідирують у підсумковому рейтингу World Boxing за 2025 рік🥊 Обидві країни мають по 6 боксерів, які посідають перше місце у світі. Узбекистан домінує в чоловічих категоріях, де має боксерів №1 у вазі 60 кг, 65 кг, 75 кг, 80 кг, 85 кг і 90 кг. Казахстанці очолюють чотири інші чоловічі вагові категорії - M50 кг, M55 кг, M70 кг та M90 кг+, а також дві жіночі ваги - W70 кг і W65 кг, де Аїда Абікєєва ділить першу позицію з бронзовою призеркою Олімпійських ігор із Китайського Тайбею Чень Нін-Чень. Інші країни, чиї спортсменки очолюють жіночі категорії: Польща (W57 кг та W80 кг+), Індія (W48 кг), Туреччина (W51 кг), Китайський Тайбей (W54 кг), Бразилія (W60 кг), Ірландія (W75 кг) і Австралія (W80 кг). 🇺🇦 Найвище місце серед українців - четверте - посідає бронзовий призер чемпіонату світу-2025 Данило Жасан. Павло Іллюша - 5-й, Ельвін Алієв 10-й. Також троє українок у топ-10: Ганна Охота – 5-та, Марія Ловчинська - 9-та, Анастасія Черноколенко - 10-та. Джерело - https://t.me/tanksport/ ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    321переглядів
  • 🏇🥈🇺🇦Український вершник Олександр Продан успішно завершив змагальний сезон 2025 року, ставши другим під час етапу Кубка світу в Познані (Польща).

    ✅У межах престижного турніру Олександр виступав у категорії CSI3*-W.

    За підсумками змагань український вершник піднявся на другу сходинку п'єдесталу пошани!
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🏇🥈🇺🇦Український вершник Олександр Продан успішно завершив змагальний сезон 2025 року, ставши другим під час етапу Кубка світу в Познані (Польща). ✅У межах престижного турніру Олександр виступав у категорії CSI3*-W. За підсумками змагань український вершник піднявся на другу сходинку п'єдесталу пошани! #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    116переглядів
  • 🏇🇺🇦⚡️Український вершник Олександр Продан успішно завершив змагальний сезон 2025 року, ставши другим під час етапу Кубка світу в Познані (Польща).

    😊Змагання CSI3*-W, CSI1*, CSIYH1*, CSIAm-A відбувалися упродовж 3–7 грудня та зібрали 110 спортсменів із 22 країн світу. У межах престижного турніру Олександр виступав у категорії CSI3*-W.

    За підсумками змагань український вершник піднявся на другу сходинку п'єдесталу пошани!

    Щирі вітання з успіхом! Пишаємося💙💛
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🏇🇺🇦⚡️Український вершник Олександр Продан успішно завершив змагальний сезон 2025 року, ставши другим під час етапу Кубка світу в Познані (Польща). 😊Змагання CSI3*-W, CSI1*, CSIYH1*, CSIAm-A відбувалися упродовж 3–7 грудня та зібрали 110 спортсменів із 22 країн світу. У межах престижного турніру Олександр виступав у категорії CSI3*-W. За підсумками змагань український вершник піднявся на другу сходинку п'єдесталу пошани! Щирі вітання з успіхом! Пишаємося💙💛 #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    89переглядів
  • #Постаті

    ТВОРЕЦЬ ХОРОВОГО СТИЛЮ ГАЛИЧИНИ

    7 грудня 1870 року у віці 55 років помер Михайло Вербицький - композитор, диригент, священник, автор мелодії Державного Гімну «Ще не вмерла Україна».

    Народився Михайло Вербицький 4 березня 1815-го в селі Явірник Руський поблизу Перемишля (нині - Польща). Грунтовну музичну освіту він здобув у провідних композиторів. Навчався у Львівській духовній семінарії.

    Написав музику до понад 20 театральних вистав. Автор музики до твору Івана Гушалевича «Мир вам, браття, всі приносим», який став гімном Галичини. Створив хорову композицію до «Заповіту» Тараса Шевченка. Фанатично любив Шевченка і мріяв написати музику до всіх його віршів.

    Займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Віртуозно грав на гітарі.

    Вважається, що музику до Державного Гімну «Ще не вмерла Україна» він написав у 1863-му. Вперше виконаний на зібранні громади Перемишльської семінарії того ж року. Хоча як самостійний твір «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучала 10 березня 1865-го.

    У 1917-1920 роках твір став одним із гімнів ЗУНР та УНР, у 1939-му - гімном Карпатської України, а з 1992-го - Державним Гімном незалежної України.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 8 грудня.
    -------------
    #Постаті ТВОРЕЦЬ ХОРОВОГО СТИЛЮ ГАЛИЧИНИ 7 грудня 1870 року у віці 55 років помер Михайло Вербицький - композитор, диригент, священник, автор мелодії Державного Гімну «Ще не вмерла Україна». Народився Михайло Вербицький 4 березня 1815-го в селі Явірник Руський поблизу Перемишля (нині - Польща). Грунтовну музичну освіту він здобув у провідних композиторів. Навчався у Львівській духовній семінарії. Написав музику до понад 20 театральних вистав. Автор музики до твору Івана Гушалевича «Мир вам, браття, всі приносим», який став гімном Галичини. Створив хорову композицію до «Заповіту» Тараса Шевченка. Фанатично любив Шевченка і мріяв написати музику до всіх його віршів. Займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Віртуозно грав на гітарі. Вважається, що музику до Державного Гімну «Ще не вмерла Україна» він написав у 1863-му. Вперше виконаний на зібранні громади Перемишльської семінарії того ж року. Хоча як самостійний твір «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучала 10 березня 1865-го. У 1917-1920 роках твір став одним із гімнів ЗУНР та УНР, у 1939-му - гімном Карпатської України, а з 1992-го - Державним Гімном незалежної України. З відривного календаря "Український народний календар" за 8 грудня. -------------
    318переглядів
  • #Постаті

    ТВОРЕЦЬ ХОРОВОГО СТИЛЮ ГАЛИЧИНИ

    7 грудня 1870 року у віці 55 років помер Михайло Вербицький - композитор, диригент, священник, автор мелодії Державного Гімну «Ще не вмерла Україна».

    Народився Михайло Вербицький 4 березня 1815-го в селі Явірник Руський поблизу Перемишля (нині - Польща). Грунтовну музичну освіту він здобув у провідних композиторів. Навчався у Львівській духовній семінарії.

    Написав музику до понад 20 театральних вистав. Автор музики до твору Івана Гушалевича «Мир вам, браття, всі приносим», який став гімном Галичини. Створив хорову композицію до «Заповіту» Тараса Шевченка. Фанатично любив Шевченка і мріяв написати музику до всіх його віршів.

    Займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Віртуозно грав на гітарі.

    Вважається, що музику до Державного Гімну «Ще не вмерла Україна» він написав у 1863-му. Вперше виконаний на зібранні громади Перемишльської семінарії того ж року. Хоча як самостійний твір «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучала 10 березня 1865-го.

    У 1917-1920 роках твір став одним із гімнів ЗУНР та УНР, у 1939-му - гімном Карпатської України, а з 1992-го - Державним Гімном незалежної України.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 8 грудня.
    --------
    #Постаті ТВОРЕЦЬ ХОРОВОГО СТИЛЮ ГАЛИЧИНИ 7 грудня 1870 року у віці 55 років помер Михайло Вербицький - композитор, диригент, священник, автор мелодії Державного Гімну «Ще не вмерла Україна». Народився Михайло Вербицький 4 березня 1815-го в селі Явірник Руський поблизу Перемишля (нині - Польща). Грунтовну музичну освіту він здобув у провідних композиторів. Навчався у Львівській духовній семінарії. Написав музику до понад 20 театральних вистав. Автор музики до твору Івана Гушалевича «Мир вам, браття, всі приносим», який став гімном Галичини. Створив хорову композицію до «Заповіту» Тараса Шевченка. Фанатично любив Шевченка і мріяв написати музику до всіх його віршів. Займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Віртуозно грав на гітарі. Вважається, що музику до Державного Гімну «Ще не вмерла Україна» він написав у 1863-му. Вперше виконаний на зібранні громади Перемишльської семінарії того ж року. Хоча як самостійний твір «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучала 10 березня 1865-го. У 1917-1920 роках твір став одним із гімнів ЗУНР та УНР, у 1939-му - гімном Карпатської України, а з 1992-го - Державним Гімном незалежної України. З відривного календаря "Український народний календар" за 8 грудня. --------
    300переглядів
  • #історія #події
    🗺️ Лінія Керзона: Прикордонна історія, що сформувала Східну Європу.
    8 грудня 1919 року стало датою, коли світ вперше почув про концепцію «Лінії Керзона» — демаркаційної лінії, яку пропонувалося використати як східний кордон новоутвореної незалежної Польщі. Хоча на той час лінія мала лише рекомендаційний характер, вона стала надзвичайно важливим, і часто трагічним, маркером для визначення кордонів між Польщею та Україною впродовж усього XX століття. 😔

    Історичний контекст та авторство

    Після завершення Першої світової війни та краху імперій, у Східній Європі постали нові незалежні держави, зокрема Польща та Українська Народна Республіка (УНР). Це призвело до гострих територіальних суперечок, особливо за Галичину (де йшла Польсько-українська війна) та Волинь.
    Лінія була запропонована на Паризькій мирній конференції як тимчасова східна межа польської території, визнана Антантою. Свою назву вона отримала за ім'ям британського міністра закордонних справ Джорджа Керзона, який 8 грудня 1919 року надіслав відповідну ноту керівництву Польщі.

    Суть демаркації

    Лінія Керзона фактично відображала етнічний склад населення:
    На захід від неї, в основному, мали залишитися землі з польською більшістю.
    На схід — території з переважно українським та білоруським населенням.
    Лінія пролягала приблизно від Гродно на півночі, далі йшла вздовж річок Буг та Сян, і не включала до складу Польщі таких українських етнічних територій як Львівщина та частина Галичини.

    Наслідки та використання

    Польський уряд, який прагнув відновити кордони Речі Посполитої 1772 року, відкинув пропозицію Керзона. У 1920 році, під час радянсько-польської війни, лінія знову спливла, а за Ризьким мирним договором 1921 року Польща отримала значно більші території на схід.
    Проте, справді фатальне значення Лінія Керзона набула у 1945 році:
    Друга світова війна: Після поділу Польщі між СРСР та Німеччиною у 1939 році, СРСР визначив свій кордон із Німеччиною, який майже точно збігався з Лінією Керзона.
    Повоєнний кордон: Після завершення Другої світової війни, саме Лінія Керзона (з незначними коригуваннями) була остаточно прийнята як державний кордон між Польською Народною Республікою та Радянським Союзом (тобто між Польщею та УРСР/БРСР).

    Таким чином, пропозиція, висловлена у 1919 році, через десятиліття стала основою для сучасних кордонів між Україною та Польщею. Це був приклад того, як рішення великих держав, прийняте на чужих територіях, визначало долю мільйонів людей. 🌍
    #історія #події 🗺️ Лінія Керзона: Прикордонна історія, що сформувала Східну Європу. 8 грудня 1919 року стало датою, коли світ вперше почув про концепцію «Лінії Керзона» — демаркаційної лінії, яку пропонувалося використати як східний кордон новоутвореної незалежної Польщі. Хоча на той час лінія мала лише рекомендаційний характер, вона стала надзвичайно важливим, і часто трагічним, маркером для визначення кордонів між Польщею та Україною впродовж усього XX століття. 😔 Історичний контекст та авторство Після завершення Першої світової війни та краху імперій, у Східній Європі постали нові незалежні держави, зокрема Польща та Українська Народна Республіка (УНР). Це призвело до гострих територіальних суперечок, особливо за Галичину (де йшла Польсько-українська війна) та Волинь. Лінія була запропонована на Паризькій мирній конференції як тимчасова східна межа польської території, визнана Антантою. Свою назву вона отримала за ім'ям британського міністра закордонних справ Джорджа Керзона, який 8 грудня 1919 року надіслав відповідну ноту керівництву Польщі. Суть демаркації Лінія Керзона фактично відображала етнічний склад населення: На захід від неї, в основному, мали залишитися землі з польською більшістю. На схід — території з переважно українським та білоруським населенням. Лінія пролягала приблизно від Гродно на півночі, далі йшла вздовж річок Буг та Сян, і не включала до складу Польщі таких українських етнічних територій як Львівщина та частина Галичини. Наслідки та використання Польський уряд, який прагнув відновити кордони Речі Посполитої 1772 року, відкинув пропозицію Керзона. У 1920 році, під час радянсько-польської війни, лінія знову спливла, а за Ризьким мирним договором 1921 року Польща отримала значно більші території на схід. Проте, справді фатальне значення Лінія Керзона набула у 1945 році: Друга світова війна: Після поділу Польщі між СРСР та Німеччиною у 1939 році, СРСР визначив свій кордон із Німеччиною, який майже точно збігався з Лінією Керзона. Повоєнний кордон: Після завершення Другої світової війни, саме Лінія Керзона (з незначними коригуваннями) була остаточно прийнята як державний кордон між Польською Народною Республікою та Радянським Союзом (тобто між Польщею та УРСР/БРСР). Таким чином, пропозиція, висловлена у 1919 році, через десятиліття стала основою для сучасних кордонів між Україною та Польщею. Це був приклад того, як рішення великих держав, прийняте на чужих територіях, визначало долю мільйонів людей. 🌍
    Like
    1
    335переглядів
Більше результатів