#історія #події 10 лютого 1947 року: Паризькі мирні договори — останній акорд великої бійні. Після того, як гармати Другої світової нарешті замовкли, настав час великого дипломатичного «прибирання». 10 лютого 1947 року в Парижі представники держав-переможців та колишніх союзників Гітлера (Італії, Румунії, Угорщини, Болгарії та Фінляндії) поставили свої підписи під документами, що на десятиліття зафіксували архітектуру повоєнної Європи 🖋️. Це не було «миром справедливості», це був мир реальної політики. Карта континенту перекроювалася так, щоб задовольнити апетити переможців та максимально обмежити потенціал тих, хто програв. Головні наслідки для світу та України: Узаконення кордонів: Саме ці договори офіційно підтвердили радянські територіальні надбання. Для України це означало міжнародне визнання кордонів, за якими Закарпаття, Північна Буковина та частина Бессарабії залишалися у складі УРСР. Сталін майстерно використав дипломатію, щоб зацементувати те, що було захоплено силою 🗺️. Репарації та обмеження: Країни-союзниці Рейху були обкладені величезними штрафами та суттєво обмежені у праві мати збройні сили. Наприклад, Італія втратила всі свої колонії в Африці та значні території на користь Югославії та Франції 🏛️. Залізний занавіс: Хоча договори мали на меті стабілізацію, вони фактично зафіксували розділ Європи на зони впливу. Румунія, Болгарія та Угорщина остаточно потрапили в «орбіту» москви, що стало початком багаторічного комуністичного диктату в Центральній та Східній Європі 🧱. Цікавим нюансом було те, що Україна (як УРСР) була формальною стороною підписання цих договорів. Це була частина сталінської гри: створювати ілюзію суб’єктності союзних республік у міжнародній політиці (включаючи членство в ООН), аби мати більше голосів на світовій арені під контролем кремля. Паризькі договори 1947 року стали спробою запобігти новій глобальній війні через жорстку фіксацію кордонів. Проте вони також залишили мільйони людей за «залізною завісою», ставши фундаментом для Холодної війни. Як показує історія, паперові договори тримаються лише доти, доки агресор не відчує в собі достатньо сили, щоб їх розірвати 🏚️.

ВЕСІЛЛЯ ЯК ТАЇНСТВО ДОЛІ: ГАРБУЗИ, КОРОНИ ТА МАГІЯ РУШНИКІВ Якщо ви думаєте, що сучасні весілля — це складно, то ви просто не бачили, як це робили наші предки у XIX столітті. Це було не просто свято, а головна подія життя, справжня драма і ритуал, який міг тривати тиждень. Весілля було моментом, коли людина «помирала» в статусі дитини й «народжувалася» господарем чи господинею свого роду. Як створювали родини в різних куточках України: ● Поділля та Волинь: Мистецтво відмови. Саме тут «гарбуз» став легендою. Якщо хлопець не подобався, дівчина виносила йому цей соковитий плід. Це був чесний, але дуже публічний спосіб сказати «ні». А от якщо дівчина пов'язувала сватам рушники — це означало згоду і початок великої підготовки. ● Гуцульщина та Буковина: Княжа пара на конях. У Карпатах весілля нагадувало виїзд королівської свити. Наречених називали «князем і княгинею». Вони їхали до церкви на конях, прикрашених дзвониками та стрічками. На голову молодої одягали розкішний вінок із пір’я, вовни та позолоти, що нагадував корону. Тут вірили: чим гучніше дзвенить збруя, тим менше шансів у злих сил завадити щастю нової сім’ї. ● Галичина: Сакральне покриття. Обряд переходу дівчини у статус заміжньої жінки тут був особливо урочистим. Після розплітання коси молоду «завивали» у хустку або намітку. Це робили настільки майстерно, що головний убір перетворювався на справжній витвір мистецтва. На Галичині казали, що з цього моменту жінка набуває особливої сили та мудрості, але водночас її краса стає належною лише родині. ● Наддніпрянщина та Слобожанщина: Магія короваю. Головним символом тут був хліб. Коровайниці — жінки, які обов’язково мали бути щасливими у шлюбі — випікали величезний коровай, прикрашаючи його пташками з тіста та барвінком. Його не просто їли — це був символ добробуту, який ділили між усіма гостями до останньої крихти, щоб кожен забрав частинку благословення з собою. Рушник, на який ставали молоді, називали «дорогою життя». Його вишивали місяцями, закладаючи в орнаменти побажання на долю та захист від зурочень. Наші предки знали: весілля — це не про гучне застілля, а про створення міцного союзу, де кожен обряд був обіцянкою вірності та поваги до свого коріння. #fblifestyle #fblifestylechallenge

«Врятувати скарби від загибелі»: єврейські пам’ятки України переводять у “цифру”, поки їх не знищила війна Поки Україна живе під сиренами й ударами, поруч іде інша, тиха битва — за пам’ять. Йдеться про рідкісні настінні розписи та будівлі буковинських синагог, створені ще до Голокосту й такі, що сьогодні буквально зникають на очах. На платформі «Українсько-єврейська зустріч» (UJE — Ukrainian Jewish Encounter) вийшов матеріал ізраїльського журналіста Шимона Бримана про проєкт, який звучить майже як вирок і водночас як план порятунку — «Врятувати скарби від загибелі». Це не чергова “культурна новина” і не історія про одну виставку. Суть — у фіксації того, що можна втратити назавжди: стін, фрагментів розписів, орнаментів, деталей молитовних залів. Там, де реставрація зараз неможлива, використовують 3D-сканування, цифрові моделі та архівування візуальних шарів — щоб після війни було до чого повернутися й що відновлювати. Технічну частину оцифрування виконала українська компанія Skeiron: зафіксовано три об’єкти Буковини — дві синагоги в Чернівцях і одну в Новоселиці. Використовували лазерне 3D-сканування та детальну фіксацію архітектурних і художніх елементів. Йдеться, зокрема, про чернівецьку синагогу «Гройсе Шул» (будувалася у 1799–1854 роках), про «Дім молитви Беньяміна» (збудований у 1923-му, розписи оновлювалися приблизно у 1938-му) та про Новоселицьку синагогу (1919), де настінні розписи виявили реставратори у 2009 році. Це не “просто будівлі”. Це шматок життя єврейської Буковини — з локальними образами, які художники переносили в біблійні сюжети: аж до того, що мури Єрихону зображали як Хотинську фортецю, а музичні сцени нагадували реальний клезмерський побут регіону. Це важливо і для України, і для Ізраїлю. Єврейська історія регіону — частина спільної пам’яті, яку російська війна намагається стерти фізично: ударом, пожежею, мародерством, забуттям. Питання до вас: як ви вважаєте, що сьогодні ефективніше для захисту спадщини — “цифра” й архіви чи реальна охорона та консервація на місці, навіть під ризиком обстрілів? Або, можливо, все ж варто допомогти Україні інакше — дати хоча б ізраїльське ППО, щоб захищати не лише людей, а й культурну спадщину, яка є частиною історії багатьох сучасних ізраїльтян? Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтесь, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 НАновини‼️ https://nikk.agency/uk/vryatuvati-skarbi-vid-zagibeli-ievrejski/ #НАновини #NAnews #Ukraine #Israel #IsraelUkraine #ЄврейськаСпадщина #Буковина #Чернівці #Новоселиця

🏆⚽️ Дата та час жеребкування 1/4 фіналу Кубка України з футболу Усі чвертьфінальні пари будуть визначать 28 листопада. Початок жеребкування у Будинку футболу – о 13:00 (за Києвом). 📺 Пряму трансляцію жеребкування покажуть на ютуб-каналі УАФ. 🇺🇦 Нагадаємо, що в 1/4 фіналу Кубка України пробились: "Чернігів", "Буковина", "Локомотив", "ЛНЗ", "Інгулець", "Металіст 1925", "Динамо" та "Фенікс-Маріуполь". #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

⚽️ На Кубку України з футболу встановили рекорд за представництвом команд з нижчих ліг в 1/4 фіналу До 1/8 фіналу Кубка України з футболу вийшло 16 колективів, з яких лише п'ять клубів УПЛ, тоді як решта представляли Першу та Другу ліги, а «Агротех» став першим в історії представником аматорського чемпіонату України на цій стадії турніру. А до наступної стадії турніру вийшли лише три клуби УПЛ. Водночас команди, які представляють нижчі дивізіони, встановили новий рекорд за представництвом в 1/4 фіналу Кубка України — п'ять клубів. Це представник Другої ліги «Локомотив», а також «Чернігів», «Буковина», «Інгулець» та «Фенікс-Маріуполь» з Першої ліги. Досі максимум чотири представники нижчих ліг пробивались до стадії чвертьфіналів, причому це відбулось лише двічі в історії. У сезоні 2016/17 до цієї стадії вийшли чотири команди Першої ліги: «Іллічівець», «Миколаїв», «Нафтовик-Укрнафта» і «Полтава». А у сезоні 2013/14 дві команди представляли Першу лігу («Десна», «Нива») та ще дві — Другу («Тернопіль», «Славутич») #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Результати усіх матчів 1/8 фіналу розіграшу Кубку України 🏆 До чвертьфіналу вийшли наступні вісім команди: Чернігів, Локомотив (Київ), Буковина (Чернівці), Інгулець (Петрове), ЛНЗ (Черкаси), Динамо (Київ), Фенікс-Маріуполь (Маріуполь) та Металіст 1925 (Харків).

😀🔥Визначилися перші учасники 1/4 фіналу VBET Кубку України! Три колективи пробилися до наступного раунду турніру💪 😀«Чернігів» став першим чвертьфіналістом після драматичного матчу з «Лісним». Основний час завершився внічию, а долю поєдинку вирішила серія пенальті, де чернігівці виявилися точнішими. 😀«Буковина» здолала тернопільську «Ниву» та також продовжує боротьбу за трофей. 😀А «Локомотив» вирвав перемогу над вінницькою «Нивою», попри гру в меншості з 78-ї хвилини, і на характері виборов місце у чвертьфіналі! #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Стали відомі дати та час матчів 1/8 фіналу Кубку України сезону-2025/2026 🏆 📆 28 жовтня: 12:00 Чернігів – Лісне (Київ) 14:30 Локомотив (Київ) – Нива (Вінниця) 14:30 Буковина (Чернівці) – Нива (Тернопіль) 📆 29 жовтня: 12:00 Вікторія (Суми) – Інгулець (Петрове) 14:30 ЛНЗ (Черкаси) – Рух (Львів) 18:00 Динамо (Київ) – Шахтар (Донецьк) 📆 30 жовтня: 12:00 Агротех (Тишківка, Кіровоградська обл.) – Фенікс-Маріуполь (Маріуполь) 17:00 Металіст 1925 (Харків) – Агробізнес (Волочиськ) #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

⚽️«Динамо та «Шахтар» зустрінуться в 1/8 фіналу Кубка України з футболу Відбулося жеребкування 1/8 фіналу Кубка України: «Вікторія» – «Інгулець» «Динамо» – «Шахтар» «Агротех» – «Фенікс-Маріуполь» «Буковина» – «Нива» (Тернопіль) «Лісне» – «Чернігів» ЛНЗ – «Рух» «Агробізнес» – «Металіст 1925» «Локомотив» – «Нива» (Вінниця) #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

⚽️ Виліт п'яти клубів УПЛ, сенсаційна перемога аматорів: визначилися учасники 1/8 фіналу Кубка України з футболу У цьогорічному розіграші Кубка України з футболу визначилися усі учасники третього кола турніру. За результатами чотирьох ігрових днів 16 команд вийшли у наступний раунд змагань. Боротьбу за трофей продовжать «Металіст 1925», «Локомотив», «Нива» (Вінниця), «Агротех», «Інгулець», «Агробізнес», «Лісне», «Нива» (Тернопіль), «Фенікс-Маріуполь», «Буковина», ЛНЗ, «Шахтар», «Вікторія», «Динамо», «Кривбас» і «Рух». #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport