#події Підписання Балфурської декларації: Ключовий момент у історії Близького Сходу (1917). Балфурська декларація є одним з найважливіших документів XX століття, який суттєво вплинув на геополітику Близького Сходу. Цей публічний заява, видана британським урядом під час Першої світової війни, висловила підтримку створенню "національного дому" для єврейського народу в Палестині. Підписана 2 листопада 1917 року, вона стала каталізатором для сіоністського руху та заклала основу для майбутнього конфлікту в регіоні. Історичний фон Перша світова війна (1914–1918) була періодом глобальних змін, коли Османська імперія, яка контролювала Палестину протягом століть, опинилася на межі розпаду. Британія, як одна з провідних держав Антанти, шукала способи послабити Османську імперію та забезпечити свої стратегічні інтереси в регіоні, включаючи контроль над Суецьким каналом і нафтовими шляхами. У цей час сіоністський рух, очолюваний такими фігурами, як Теодор Герцль, активно лобіював ідею створення єврейської держави для подолання антисемітизму в Європі. Британський уряд бачив у сіоністах потенційних союзників. З одного боку, підтримка єврейської спільноти могла забезпечити лояльність впливових єврейських груп у США та Росії, які були важливими для воєнних зусиль. З іншого боку, це відповідало імперським амбіціям Британії щодо поділу османських територій. Водночас, Британія вже мала суперечливі обіцянки: у 1915–1916 роках через Хусейн-МакМахонську кореспонденцію вона обіцяла арабським лідерам незалежність в обмін на повстання проти османів, а у 1916 році уклала угоду Сайкса-Піко з Францією про поділ Близького Сходу. Процес створення та підписання декларації Ідея декларації виникла в колах британського кабінету, зокрема завдяки зусиллям сіоністських лідерів, таких як Хаїм Вейцман, який був впливовим хіміком і мав зв'язки в уряді. Вейцман переконував британських політиків, що підтримка сіонізму допоможе у війні. Документ був підготовлений у Міністерстві закордонних справ Великої Британії під керівництвом Артура Джеймса Балфура, який обіймав посаду міністра закордонних справ у кабінеті Девіда Ллойд Джорджа. Декларація була оформлена як лист від Балфура до лорда Лайонела Волтера Ротшильда, видатного члена британської єврейської спільноти та банкіра. Ротшильд був обраний як адресат, оскільки він був представником сіоністського руху в Британії. Лист був підписаний 2 листопада 1917 року і опублікований у пресі 9 листопада. Цей крок був частиною ширшої дипломатичної стратегії, але він не був формальним договором, а радше заявою намірів. #Зміст декларації Текст декларації був стислим, але доленосним. У листі Балфур писав: "Його Величності уряд з прихильністю ставиться до встановлення в Палестині національного дому для єврейського народу і докладатиме всіх зусиль для сприяння досягненню цієї мети, причому ясно розуміється, що нічого не повинно бути зроблено, що могло б завдати шкоди громадянським і релігійним правам неєврейських громад, які існують в Палестині, або правам і політичному статусу євреїв у будь-якій іншій країні." Ця формулювання була компромісним: вона підтримувала сіоністські прагнення, але з застереженнями щодо прав арабського населення Палестини, яке становило переважну більшість. Реакції на декларацію Декларація викликала неоднозначні реакції. У сіоністських колах вона була сприйнята як історична перемога – "хартія" для майбутньої держави. Хаїм Вейцман назвав її "Магна Картою єврейського народу". Однак не всі євреї підтримували її: деякі антисіоністи, як Едвін Монтєфьоре, вважали, що це загрожує асиміляції євреїв у Європі. Арабський світ відреагував негативно, вважаючи це зрадою британських обіцянок незалежності. Османська імперія та арабські лідери, такі як емір Фейсал, висловлювали протест, але під час війни їхній голос був обмеженим. Франція та США схвалили декларацію, що посилило її міжнародну вагу. Наслідки та спадщина Балфурська декларація стала основою для британського мандату на Палестину, наданого Лігою Націй у 1922 році. Вона стимулювала єврейську імміграцію до Палестини, що призвело до зростання напруженості між євреями та арабами. У 1930-х роках це вилилося в арабське повстання, а згодом – у створення держави Ізраїль у 1948 році та арабо-ізраїльський конфлікт. Сьогодні декларація залишається суперечливою: для ізраїльтян – символом визнання їхнього права на державу, для палестинців – початком колоніалізму та витіснення. У 2017 році, до 100-річчя, британський уряд відмовився вибачатися за документ, але визнав його неоднозначність. Балфурська декларація ілюструє, як імперська дипломатія може формувати долі народів на десятиліття вперед, підкреслюючи важливість історичного контексту в розумінні сучасних конфліктів.

НАновини‼️: Євреї та український суверенітет: реакція єврейських громад і Ізраїлю на Декларацію про державний суверенітет України 16 липня 1990 року — як це було 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР XII скликання ухвалила Декларацію про державний суверенітет України — надзвичайно важливий документ, що проголосив верховенство і самостійність української республіки в межах її території. Документ не проголошував негайний вихід з СРСР, але закріплював пріоритет українських законів, право на власні збройні сили, банк, валюту, а також нейтральний і без’ядерний статус. Це був перший крок до незалежності України — і він викликав широкий резонанс як в країні, так і за її межами. Як це сприйняли українські євреї? Що думали про це в Ізраїлі, в єврейських громадах США та інших країнах діаспори? Яку роль відіграли євреї — депутати й активісти — у прийнятті цього історичного рішення? І чи звучала у дискусіях тема антисемітизму, рівності та культурних прав? Дізнайтесь, як одна дата об’єднала єврейську й українську історію, започаткувавши епоху довіри, партнерства та спільного майбутнього. https://nikk.ua/uk/ievrei-ta-ukrainskij/ #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #євреївУкраїні #незалежність #суверенітет #16липня1990 #єврейськаісторія

НАновини‼️: Такер Карлсон закликав позбавляти громадянства американців, які воювали за Ізраїль або Україну Карлсон неодноразово поширював фейки та російську пропаганду проти України — тепер на прицілі ще й Ізраїль? 11 липня 2025 року на конференції Turning Point USA у Флориді Такер Карлсон виступив із різкою заявою: він запропонував позбавляти американського громадянства тих, хто воював на боці Ізраїлю чи України. За його словами, "неможливо бути громадянином США та одночасно служити інтересам іншої держави". "Багато американців служили в Армії оборони Ізраїлю — їх слід позбавити громадянства. Багато американців воювали в Україні — їх також треба позбавити громадянства", — заявив він. Висловлювання Карлсона викликали хвилю обурення серед єврейської та української діаспори. Для багатьох участь у захисті Ізраїлю чи України — це не зрада, а прояв солідарності, гідності й віри в свободу. Це не перший скандал із Карлсоном: у 2024 році він узяв інтерв’ю в путіна, а також у міністра закордонних справ РФ Лаврова. Він називав Зеленського "диктатором" і звинувачував Україну у витрачанні "його грошей". Його риторика часто збігається з прокремлівськими наративами. Цього разу він звинуватив ще й Ізраїль: на конференції Карлсон заявив, що Джеффрі Епштейн нібито працював на ізраїльську розвідку, а будь-які спроби говорити про це — "придушуються під виглядом боротьби з антисемітизмом". Це не просто гучні заяви. Це — атака на солідарність, на добровольців, на саму ідею спільної боротьби за свободу. Читайте повний матеріал на сайті НАновини — Новини Ізраїлю: https://news.nikk.co.il/uk/amerikanskih-gromadyan/ #НАновини #NAnews #насео #Карлсон #Ізраїль #Україна #TuckerCarlson #ЦАХАЛ #громадянство #українськадіаспора #єврейськадіаспора #IsraelUkraine

НАновини‼️: Українська делегація взяла участь у конференції з боротьби з антисемітизмом Ambassadors of Truth у Єрусалимі 26–27 березня 2025 року. Українську делегацію очолив Борис Ложкін — президент Єврейської конфедерації України, віцепрезидент Всесвітнього, Європейського та Євразійського єврейських конгресів. Він наголосив: рівень антисемітизму в Україні — практично нульовий і розповів про становище єврейської громади на четвертому році повномасштабного вторгнення росії. Уряд Ізраїлю припустився репутаційних помилок, запросивши на форум одіозних ультраправих політиків, відомих ксенофобськими заявами та зв’язками з путінським режимом. Це спричинило бойкот з боку найбільших єврейських організацій і відмову багатьох авторитетних учасників, зокрема WJC, AJC, EJC, CER, Бернара-Анрі Леві та інших. Попри скандал, Україна взяла участь, бо критично важливо бути почутою в умовах війни та невизначеності у відносинах з Трампом. Київ не може дозволити собі втратити союзників, зокрема Ізраїль і єврейську діаспору. Поки уряд Ізраїлю допустив репутаційні помилки, Україна та її єврейська громада показали, що союз з Ізраїлем і його народом — це не політична гра, а моральний вибір. Саме це стало головним посланням української делегації в Єрусалимі. https://nikk.ua/uk/ukrainska-delegaciya/ #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine

НАновини‼️: «Ізраїль готується законодавчо заборонити Христа» — нова наклепницька кампанія проросійських «православних» медіа набирає обертів. Що насправді відбувається? Цитата: «Цього слід було очікувати. І це неодмінно станеться. Ізраїль, що закатує дітей у землю бульдозерами, аби будувати на ній свої міста, радикалізується і знищує всі моральні норми. Христос — як вічний докір за скоєні злочини — має бути усунутий. Лише сатанізм, лише очікування антихриста.» Черговий спалах антисемітської істерії в російських прокремлівських і «православних» ЗМІ почався 26 березня 2025 року після того, як два депутати від «Яхадут ха-Тора» подали законопроєкт, що посилює обмеження на місіонерську діяльність в Ізраїлі. Замість обговорення суті, російські медіа й Telegram-канали почали поширювати наративи про «полювання на Ісуса», «гоніння на християн» і «прихід антихриста». За словами кремлівських ЗМІ, депутати Моше Гафні та Яаков Ашер запропонували: «Публікація або поширення матеріалів, що містять проповіді на підтримку Ісуса — до 1 року ув’язнення. Місіонерство серед неповнолітніх — до 2 років позбавлення волі.» Закон проти активного прозелітизму діє в Ізраїлі ще з 1977 року. Нині його хочуть посилити. Однак у документі немає жодного слова про заборону імені Ісуса. Гафні й Ашер — політики, які працюють на вузький релігійний електорат. Їхня ініціатива не є офіційною позицією держави Ізраїль. І в таких чутливих питаннях їм слід було б утриматися від гучних ініціатив, які дають привід для зовнішньої пропаганди. Детальніше — у нашому матеріалі: https://nikk.agency/uk/izrail-gotuietsya/ #НАновини #NAnews #Ізраїль #Україна #IsraelUkraine #Пропаганда #Антисемітизм

НАновини‼️ Фестиваль у Молдові, а "образилося" МЗС Росії. Ізраїльським музикантам довелося вибачатися за виконання «Катюші» — «у нас ця пісня вважається ізраїльською». (відео) Ізраїльські артисти зрозуміли, що не в багатьох країнах ще «поважають» любителів і тематику «можем пАвтАрить»… 2 березня 2025 року на фестивалі «Мерцішор» у Кишиневі ізраїльський оркестр Klezmer Band Moldova виконав радянську пісню «Катюша» російською мовою. Молдавська громадськість назвала виступ російською пропагандою, а філармонія офіційно засудила виконавців. Вони пояснили, що 35 років тому «мігрували» з Молдови до Ізраїлю. «Там ця пісня вважається ізраїльською…». «Ми просимо вибачення… Без жодного умислу… ще раз приносимо свої вибачення…» — сказали музиканти, але це не врятувало їх від скандалу. МЗС Росії, як і очікувалося, роздмухало ситуацію. Захарова знову побачила «русофобію», а заодно звично спробувала привласнити єврейську трагедію. Марія Захарова та російські ЗМІ навмисно змішують поняття: протест проти російської пропаганди прирівнюється до заборони пам’яті про Голокост, «Бухенвальдський набат» і щоденник Анни Франк. Росія знову спекулює на єврейському походженні композитора Матвія Блантера, зображаючи ситуацію так, ніби тепер «Катюшу» сприймають як напад на «історичну пам’ять». Маніпулятивне порівняння із заборонами для євреїв у нацистській Німеччині – це нахабна спроба прикритися Голокостом, у той час як сама Росія підтримує антисемітську політику, розпалює пропаганду проти Ізраїлю та співпрацює з терористами. Росія може скільки завгодно обурюватися, але у вільному світі радянська символіка більше не асоціюється з боротьбою за справедливість — тепер вона лише нагадування про колоніальне минуле та імперські амбіції Москви. Російська реакція — це пропагандистська спроба видати відмову від радянської культури за «русофобію» та «перегляд історії». Москва навмисно ігнорує, що агресивна політика Росії зробила будь-яку символіку, пов’язану з СРСР, токсичною. Замість визнання помилок минулого Росія продовжує використовувати радянську музику та історію як інструмент впливу. https://nikk.agency/artisty-iz-izrailya/ #НАновини #НАновости #NAnews #Israel #Moldova #Катюша #Голокост #Антисемітизм

НАновини: путін заявив, що українська влада, яка стоїть за «гоніннями на церкву» – «вони всі – етнічні євреї» – як ізраїльська дипломатія?, відповість? https://nikk.agency/uk/putin-zayaviv-shho/ путін заявив, що «які стоять за гоніннями на церкву (український московський патріархат — ред.) – «етнічні євреї» Ну зараз ізраїльська дипломатія йому видасть! Російський диктатор путін на щорічній прес-конференції 19 грудня 2024 року знову здивував своїх слухачів, звернувшись до однієї зі своїх улюблених тем — релігії, антисемітизму та «традиційних цінностей». Цього разу об’єктом нападок вкотре стала віра президента України Володимира Зеленського та його походження. путін «прозорливо відзначив», що стоять за «ганеннями на церкву» — «адже вони – етнічні євреї«. «Але хто їх бачив у синагозі? їм нічого не дорого з того, що дорого нам», — уточнив антисеміт-глава держави-терориста. Така риторика є черговою спробою Кремля очорнити українське керівництво, граючи на історичних та соціальних стереотипах. https://nikk.agency/uk/putin-zayaviv-shho/ ♨️Більше новин на тему "🇮🇱 🇺🇦 Ізраїль/Україна" шукайте: 👉у пошукових системах за запитом "НАновини" 👉у Facebook за запитом "НАновини" або за хештегами #NAnews #НАновини