#цікаве
🤫 Сьогодні День мовчання.
10 липня у світі відзначають День мовчання — день тиші, натхненний духовним вчителем Мехер Бабою, який 10 липня 1925 року вирішив замовкнути… назавжди. З того часу він не промовив жодного слова, спілкуючись лише жестами та на письмі протягом 44 років, аж до своєї смерті.

Мехер Баба вважав, що істина не потребує слів, а мовчання — шлях до внутрішнього очищення, зосередження та духовного розвитку.

У багатьох культурах мовчання — це не відмова, а форма медитації, спостереження та самоусвідомлення.

Послідовники Мехер Баби щороку 10 липня дотримуються повного мовчання — як символ внутрішнього пошуку й поваги до тиші.

Науковці підтверджують, що короткі періоди тиші можуть знижувати рівень стресу, покращувати концентрацію й навіть стимулювати мозкову активність.

День мовчання — це не про ізоляцію, а про глибший зв’язок із собою. Бо іноді саме в тиші ми чуємо найголовніше.

Одного дня ти відчуєш…
що твої слова мають силу.
І захочеться говорити менше,
але щиро і по суті.
Не витрачати голос на порожнє.
Бо ти зрозумієш — іноді мовчання говорить глибше, ніж тисяча слів.
Ти побачиш, що думати про все підряд — це виснажує.
І почнеш наводити порядок у голові.
Викидати зайве. Зупиниш цей безкінечний хаос у голові і житті.
Почнеш залишати лише те, що дійсно важливе.
Ти більше не впускаєш у свій простір усе підряд.
Бо думки — це не випадкові гості,
а творці твого простору.

Одного дня ти усвідомиш,
яку силу має твоя присутність.
І вже не захочеться бути “аби з ким” і “аби де”.
Зрозумієш: твоя увага — це теж форма любові,
і не кожен має до неї доступ.
Бо твій час — безцінний.
Бо твоя енергія — жива, світла, і ти нею вже не поділишся з тим, хто цього не цінує.

Ти навчишся обирати себе.
Свої межі.
Своїх людей.
І це не про гордість чи зарозумілість.
Це про любов до себе.
Про повагу до себе, до інших людей.
Про внутрішню зрілість.
Ми не можемо все змінити одразу.
Але ми можемо почати — з тиші.
З усвідомлення.
З поваги до свого простору.
Бо цінність — не в кількості, а в якості:
в якості слів, людей, думок, відчуттів.

З цього дня починається справжній шлях —
не доведення, а присутності.
Не боротьби, а розкриття себе.

Бо коли ти знаєш свою цінність —
ти більше не знижуєш себе,
щоб комусь було зручно.
Цінуй себе.
Цінуй свою енергію.
Цінуй тишу, де народжується мудрість.
Бо саме з цієї тиші ти починаєш бути собою.
По-справжньому.✊
Бережи себе 🩷

@Olga_Felis.psy

Якщо тобі відгукується, постав ♥️, зроби репост, можливо саме ці слова комусь сьогдні будуть опорою і мотивацією.
Напиши мені в ПП, якщо в твоє серце затримтіло сильніше, і я з радістю допоможу тобі знайти себе , свої цінності , опори, розібратися у внутрішніх конфліктах , травмах ...
Почни жити вільно і щасливо , своє життя 🩷🌈

#психолог #сімейнівідносини #сімя #дети #семья #семейныеотношения #soul #интроверт #психологияличности #трансформація #коуч #яесмь #психологиячеловека #психологияотношений #коуч #любовь #Рефлексія #авторсвоейжизни #Самовдосконалення #психологія #самовираження #терапія #філософія #пробуждение #мотивація #запискипсихолога #консультація #думкисловадії #мислення

#книжковий_відгук #Лана_читає #хтивікниги

“Він” Саріна Бовен, Елль Кеннеді
Видавництво РМ

Ця книга на ковзанах влетіла у мої плани і спричинила нічний зачитун))

Джеймі та Веслі були друзями в хокейному таборі, куди приїздили кожного літа. Але один вечір, підкріплений дурнуватим парі, алкоголем і експериментом, призвів до того, що хлопці перестали спілкуватися. Один з них робив кар’єру воротаря та проводив час з дівчатами. Другий нагострив ковзани у НХЛ на позицію нападника і остаточно впевнився, що йому подобаються хлопці. Аж ось кілька років потому їхні команди перетинаються у матчі “Крижаної четвірки”, і у них з’являється другий шанс: на розмову, відвертість і шлях один до одного.

Це. Було. Збіса! Палко!!! “Червоний, білий та королівський синій”, що є для мене мірилом прекрасної нереалістичної квір-літератури, порівняно з нею казочка) Тут багато хтивих сцен, відвертих розмов, спокуси, експериментів. Все називається своїми іменами, за що дякую перекладачці. Щоправда, мене трошки дряпнуло їхнє парі, але все одно я щиро насолоджувалася кожною сторінкою. Бо книга гаряча шокапець!

Історія невелика, момент самоусвідомлення та прийняття в одного з персонажів відбувається швидко. Чому, напевно, сприяє максимально толерантне оточення (є пара довбнів, але то, вважай, у межах похибки) і любляча родина, якій байдуже, якої статі партнер їхнього сина, головне - аби кохали один одного і були щасливі. Ідеально! Звісно, тут буде трохи драми, щоб не все було так гладенько та ванільно, але вона теж швидко минає. Як завжди, треба просто поговорити)

Я поки не уявляю, про що авторки могли написати у продовженні. Але вже уявляю, як придбаю його і буду читати далі. Бо мені треба! Трясця, один - врівноважена і палка чарівна зірочка, а другий - татуйований пірсингований поганчик, що теж виявляється ванільною булочкою. Ніщо не може бути так далеко від реальності, але кому та реальність вопше потрібна, коли є такі Джеймі та Веслі)

Гидко якось на душі…
Гидко від усвідомлення своєї недосконалості…
Гидко від того, що замість піднесених думок та бажань преш вишукане матюччя.
Таке, що портовий вантажник нервово скиглить в кутку від заздрощів…

А як не перти?
В новини як зазирнеш, крім матюччя ніяких пристойних слів на язиці не знаходиться…

Якось важко…
Дуже…
Кожен день живеш, як останній.
Бо він й реально може виявитися останнім.

Сьогодні в Larysa Malaterre-Mishchanchuk чудове формулювання:
- Життя триває, тривай і ти.

Ото й триваю.

Дякую ЗСУ та ППО.
Сапаю буряки з морквами.
Спілкуюся з колежанками, такими ж канапними експертками, як я.
Сподіваюся на краще.
Хоча готую себе до гіршого.

Ви там як?
Цілі?

РЙ…
Харків - пологовий.
Одеса - ТЦК.
Окрім матюччя й думок ніяких…

Та й взагалі, стан - ніякий…
Як оте морозиво в липні на асфальті, що якесь дитинча впустило…
Кінцівками ворухнути ліньки…
Й залишки мозоку ледве ворушаться…
Я навіть палити у двір майже не виходила…

Лежу собі.
Канапу дупою вигріваю під вентилятором.
Розмірковую, де взяти сил, щоб ввечері хуч щось полити?
Або огірки?
Або частину квітів?

Хххххоба?
Звідкілясь грім взявся?
Злива трапилася?
Коротка, авжеж!
Але ж трапилася!!!

Від усвідомлення того факту, що полив відміняється, аж очі розплющилися!:)

Ви як там?
Цілі?

📜Війна, що триває століттями: Андрій "боголюбський" і сучасна агресія московитів.

Історія, мов невидимий хробак, що точить м'ясо пам'яті, має здатність повторюватися, а її жахливі уроки залишають гіркий присмак у серці. Серед численних фігур цього давнього, але все ще актуального переказу, постає князь Андрій "боголюбський". Його правління — це не просто уривки з минулого, це відлуння колосальної трагедії, яка й досі відчувається в сучасному світі.

Андрій "боголюбський" зневажаючи своїх близьких, знищував не лише людські життя, а й культурні, духовні надбання, залишаючи після себе спогади про вогні, в яких гинули міста, церкви та монастирі а в них і живі люди ,спалені живцем. У 1169 році Київ — серце Русі, був захоплений, зруйнований, і зґвалтованний "військом - ордою" - Андрія"боголюбського"
Це не просто факти древньої історії, а напад- геноцид, на душі мільйонів, що бачили у Києві символ своєї ідентичності. Таке ставлення копіює і сучасна агресія московитів, які знову вдаються до силових методів та жорстоких вбивств, намагаючись знищити все, що нагадує про Українську ідентичність.

Сьогодні московити, які присвоїли собі вкрадене визначення - "русские", продовжують свою криваву інтервенцію. Вони не мають нічого спільного з історією Русі; вони стали натовпом некрофагів — рабами своєї вбивчої природи, які живуть за рахунок крові та страждань інших народів. У їхній історії немає місця для цивілізаційних здобутків. Натомість, вони з гордістю несуть на своїх плечах тягар вбивств і руйнувань, символізуючи жорстокість та неприязнь до всього, що виходить за межі їхньої примітивної свідомості.

Андрій "боголюбський"прагнув знищити все, що йому не підкорялося. Цей жорстокий стиль правління, що базувався на насильстві і зневазі, продовжувався і набув нових форм — у сучасному світі ми бачимо, як московія з новою силою повторює ті ж помилки. Ця агресія стала не лише спробою поневолення України, але й геноцидом Української культури, мови та історії. В Українських землях, де кров предків була пролитою за свободу, зараз ллється нова кров, а біль та згадка про окуповані землі України залишає гіркий присмак у душі народу.

московити зневажають пам'ять про жертв власної не нажерливості, забуваючи про людяність, культуру і історію тих народів, які вони намагаються поневолити. Вони засуджують спроби вшанувати пам'ять про тих, хто загинув, захищаючи свою землю, намагаючись викорінити все, що робить Українців Українцями. Це гірка іронія, коли ті, хто ніколи не підтримував справжнього культурного розвитку, намагаються знищити його в інших.

Необхідно усвідомлювати, що ця війна триває вже понад тисячу років. Спостерігаючи за її еволюцією, стає очевидним, що недоліки московитів — це не просто історична випадковість, а результат глибоко вкоріненої в їхній культурі ненависті. Ця ненависть ставить під сумнів моральність народу, який століттями лишався на узбіччі цивілізації.

Внутрішня жорстокість укоріненна в їхній свідомості, і лише усвідомлення цього факту може допомогти зрозуміти трагедію, в якій ми живемо. Сучасна війна — це крик про допомогу, це заклик до світової спільноти про необхідність зупинити агресора, поки не стало пізно. Адже війна не відбувається лише на полі бою; вона триває в серцях тих, хто прагне зберегти свою ідентичність.

Боротьба за Українську ідентичність — це не лише боротьба за територію, це битва за пам'ять, за право на існування. Українці, як і їхні предки, знову опинилися на фронті цієї безжальної боротьби проти древнього зла, що в кожному своєму прояві намагається стерти сліди Наших Українських цінностей і історії. Ця боротьба не лише про виживання, а про те, щоб історія не стала забутою, щоб пам'ять про предків жила в нас ...📜 Вони"боголюбські" і такі як він зникнуть з історії , а бож залишаться НАВІЧНО ВБИВЦЯМИ ТА КАНІБАЛАМИ в пам'яті мільйонів....

А УКРАЇНА БУЛА.Є І БУДЕ ✊ 🇺🇦

✍️24.07.2025

🙏На Оболоні відкрили артоб’єкт «Усвідомлення» на честь воїнів тероборони

Скульптура відображає шлях кожного українця від перших шокових переживань війни до сили, рішучості та єдності.
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

🧘🏻‍♀️ Ця фітнес-рутина, перевірена тренерами, займе у вас лише кілька хвилин щодня, але допоможе переформувати фігуру за рекордний час і з тривалим ефектом.

Серед безлічі вправ з вагою власного тіла планка займає провідне місце завдяки своїй простоті та ефективності. Це ізометричне положення, в якому тіло утримується рівним (як дошка) між руками (або ліктями) та носками. Планка — це ідеальне поєднання сили, балансу й усвідомлення тіла.

🙌🏻Вправи для швидкого приведення тіла в форму

1. Від високої планки до пози "собаки мордою вниз"
🟦Почніть з високої планки: руки під плечима, тіло знаходиться у прямій лінії, прес напружений.Перейдіть у позу "собаки мордою вниз": підніміть стегна вгору, утворюючи перевернуту V. Поверніться у планку, вирівнюючи тіло.Повторюйте рух 30 секунд.
📝Користь:зміцнює корпус і плечі, покращує гнучкість, стабільність і кровообіг.

2. Планка з зігнутими колінами
🟦Почніть у планці, зігніть коліна під кутом 90°.Випряміть одну ногу назад, зберігаючи стабільність.Підтягніть коліно до грудей, потім знову випряміть. 30 секунд (по 15 на кожну ногу).
📝Користь: зміцнює сідниці, задню поверхню стегна й корпус.

3. Висока планка з обертанням
🟦З планки підтягніть коліно до грудей.Оберніть торс з боку в бік, піднімаючи стегно.Чергуйте сторони 30 секунд.
📝Користь: покращує мобільність стегон, зміцнює косі м’язи живота та стабільність корпусу.

4. Висока планка з перенесенням ваги
🟦Почніть у високій планці, зігніть коліна, відведіть тіло назад.Потім перенесіть вагу вперед, повертаючись у планку.Вправа на 30 секунд.
📝Користь: тренує плечі, прес, координацію.

5. Бічна висока планка
🟦Тримайтеся на одній руці, друга витягнута вгору.Поверніть вільну руку під тулуб, потім назад.30 секунд (по 15 секунд на бік).
📝Користь: розвиває косі м’язи та бічну стабільність.

#спорт #тренування #планка

#особистості
Літературознавець, дисидент, Герой України, другий міністр культури України, «тонкий і глибокий вчений-інтелектуал» — це все про шістдесятника Івана Дзюбу . Яким був шлях хлопця з Донеччини, батьки якого тікали від Голодомору, до усвідомлення власної ідентичності?

До дня народження Івана Дзюби про його життєвий шлях — пошуки справедливості, кохання, боротьбу за ідеали, репресії проти нього та про його спадщину: https://suspilne.media/608037-disident-akij-stav-ministrom-pro-opir-r...

#тварини #факт
Деякі мурахи Myrmecia впізнають себе в дзеркалі!
Вчені наносили на тіло пожежних мурах кольорові крапки, які вони не могли побачити без дзеркала. Помітивши «мітки» в відображенні, мурахи активно їх зчищали — це свідчить про самоусвідомлення, що вкрай рідко зустрічається серед комах 🐜.

Цей дзеркальний тест проходять лише деякі види, наприклад, дельфіни, слони та деякі птахи 🐬🐘🦜.

Дослідження провели вчені з Австралії у 2020 році, що стало проривом у вивченні інтелекту комах 🔬.