• Утримання прикордоння на прикладі Грабовського.
    Можна повідомляти про "прорив" в прикордонній зоні, переважаючою кількістю ворога. Але якщо подивитися на те, як утримувалася прикордонна ділянка в Грабовському, то "переважаюча" кількість противника тут поняття широке.
    Група, схожа на особовий склад зі зброєю, яка утримувала там позиції, абсолютно безвідповідально ставилися до виконання задач, а найдивніше, що це ніхто не перевіряв і не контролював. Зокрема, бійці надавали свою табельну зброю місцевим, безпечно поводилися під ворожими дронами та могли під тими ж дронами "накривати поляну". А тепер противник публікує кадри цих всіх подій, де ворог скористався можливістю віджати людей, взявши їх в полон, бо просто можуть легко це зробити.
    Наразі, село перебуває в сірій зоні. Чи захоче противник його утримувати вже під постійними ураженнями наших дронів - покаже час.
    🔴Але це двінок того, що необхідно провести аудит прикордонних ділянок і перевірити утримання позицій, щоб потім не довелося робити заяв про відступ через спроби противника "прорвати" кордон, "переважаючою кількістю".

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Утримання прикордоння на прикладі Грабовського. Можна повідомляти про "прорив" в прикордонній зоні, переважаючою кількістю ворога. Але якщо подивитися на те, як утримувалася прикордонна ділянка в Грабовському, то "переважаюча" кількість противника тут поняття широке. Група, схожа на особовий склад зі зброєю, яка утримувала там позиції, абсолютно безвідповідально ставилися до виконання задач, а найдивніше, що це ніхто не перевіряв і не контролював. Зокрема, бійці надавали свою табельну зброю місцевим, безпечно поводилися під ворожими дронами та могли під тими ж дронами "накривати поляну". А тепер противник публікує кадри цих всіх подій, де ворог скористався можливістю віджати людей, взявши їх в полон, бо просто можуть легко це зробити. Наразі, село перебуває в сірій зоні. Чи захоче противник його утримувати вже під постійними ураженнями наших дронів - покаже час. 🔴Але це двінок того, що необхідно провести аудит прикордонних ділянок і перевірити утримання позицій, щоб потім не довелося робити заяв про відступ через спроби противника "прорвати" кордон, "переважаючою кількістю". https://t.me/Ukraineaboveallelse
    103переглядів
  • День зимового сонцестояння

    Зимове сонцестояння для жителів Північної півкулі у 2025 році настає 21 грудня. Цієї доби маємо найменше світлих годин, а ніч є найдовшою за весь рік. В астрономічному сенсі це означає, що планетарна вісь досягла найбільшого кута нахилу від Сонця. Сонце стоїть на висоті всього 23.5° над горизонтом. День зимового сонцестояння — це астрономічний початок зими. Для астрономів це унікальний момент механіки Всесвіту.

    Для всіх живих істот на Землі тривалість світлового дня дуже важлива, а єдиним джерелом світла й тепла на нашій планеті є Сонце. З наближенням зими ми кожного дня помічаємо, що воно чимдалі пізніше сходить і раніше сідає. Навіть опівдні світило стоїть низько над горизонтом. Якщо подивитися на свою полуденну тінь, то саме в час грудневого сонцестояння вона буде найдовшою.

    Звичаї давніх народів світу
    Період зимового сонцестояння був дуже важливим в культурі давніх народів всього світу. Фактично, багато звичаїв, символів та ритуалів, пов’язаних з Різдвом, насправді походять від святкування грудневого сонцевороту в язичницькі часи.

    Рим
    У Давньому Римі свято продовжувалося сім днів, починаючи з 17 грудня. Називалися ці дні сатурналіями на честь Сатурна — римського бога землеробства та врожаю. В цей період пробачалися образи, призупинялися війни, влаштовувалися бенкети та народні гуляння. Навіть раби в ці дні мали право на відпочинок.

    Слов’яни
    У наших слов’янських пращурів був звичай з приходом найдовшої ночі в році колядувати, бо цей день вважався днем бога Коляди. Люди намагалися позбутися всього старого й зайвого, а також загадували бажання та співали пісень на честь Коляди, дякуючи йому за відродження Сонця.

    Після прийняття християнської релігії церковні служителі постаралися підлаштувати ці традиції під православні вірування. В період зимового сонцевороту стали святкувати Різдво.

    Ірландія
    Для друїдів цей день був часом смерті й відродження, коли сили природи та людські душі оновлювалися. Вони вважали, що темрява помирає, а світло народжується, при цьому даруючи нове життя душам померлих.

    В Ірландії є доісторична кам’яна споруда Ньюгрейндж. Вона збудована таким чином, що в день зимового сонцевороту сонячні промені проникають всередину споруди та яскраво освічують її протягом кількох хвилин. Деякі дослідники вважають, що й Стоунхендж в Англії має схоже призначення — щоб відстежувати рух планети відносно Сонця.

    Країни Скандинавії
    У скандинавських країнах святкували Йоль — так називали період зимового сонцестояння. Люди запалювали вогнища на честь бога Тора — вважалося, що він повертає землі сонячне світло. Традиційно спалювали ритуальне поліно, а попіл збирали. Це був оберіг від нещастя, його зберігали цілий рік.

    Китай
    Давні китайці теж відзначали зимовий сонцеворот. Традиції виходили зі східної філософії балансу й гармонії енергій «інь» та «янь». Це був час відродження позитивної енергії, коли готували пригощання та збирали родину за одним столом.

    Цікаві факти по зимове сонцестояння
    Найкоротший день та найдовша ніч припадають на 21, 22 або 23 грудня, коли нахил земної вісі у напрямку від Сонця становить найбільше значення. День зимового сонцестояння припадає на 21 чи 22 грудня у Північній півкулі та 20 чи 21 липня у Південній півкулі. Над лінією обрію Сонце знаходиться в найнижчій точці.
    З літнього сонцестояння Сонце кожен день підіймається на меншу висоту над горизонтом. Назва «сонцестояння» виникла тому, щосаме в цей день небесне світило не змінює свого положення стосовно горизонта (мається на увазі максимальная висота над горизонтом). Тривалість світового дня становить трохи понад 8 годин, після чого кожний наступний день поступово збільшується, а Сонце починає підійматися все вище і вище.
    З днем зимового сонцестояння вкрай рідко збігається місячне затемнення. З 1793 року такі співпадіння відбулися лише 10 разів, останнє сталося у 2010 році. До речі, у 2010 році повне місячне затемнення також співпало з повним місяцем. Наступного разу повний Місяць та день зимового сонцестояння співпадуть аж у 2094 році.
    Найчастіше зимове сонцестояння відбувається 21 грудня, але може статися 20 чи 23 числа. Останнє явище 23 грудня відбулося у 1903 році, наступні – 20 грудня 2080 року та 23 грудня 2303 року.
    У День зимового сонцестояння у 1898 році П’єр та Марія Кюрі відкрили радій, розпочавши цим атомну еру. У 1968 році 21 грудня в космос був запущений Аполлон-8, на навколомісячну орбіту вперше вийшли люди та досягли Місяця.
    Відомий старовинний комплекс Стоунхендж вирівняний відносно західної вісі Сонця, а пам’ятник Ньюгрейндж – відносно лінії сходу Сонця під час зимового сонцестояння. Призначення конструкції досі остаточно не визначене, але саме на День сонцестояння до Стоунхенджу приїздить найбільше туристів зі всього світу.
    Зимове сонцестояння – це не найхолодніший день, і подія ніяк не пов’язана зі зменшенням відстані між Землею та Сонцем. Вона обумовлена відхиленням вісі планети, що становить 23,5 градуси.
    Зимове сонцестояння з давніх часів відігравало важливу роль в обрядах і традиціях різних народів. У цей день римляни відзначали свято Сатурналія на честь бога Сатурна, покровителя сільського господарства. В Ірані святкували свято Ялда, яке символізувало народження бога Сонця та його перемогу над темрявою.
    День, на який випадає зимове сонцестояння, майже на 9 годин коротший за день літнього сонцестояння. Тобто темний час доби довший на цілий робочий день.
    У день зимового сонцестояння 21 грудня 2020 року планети-гіганти Юпітер та Сатурн зблизилися так, що відстань між ними стала мінімальною. Через це у південно-західній частині горизонту протягом півтори години земляни спостерігали яскравий парад Юпітера та Сатурна, що майже злилися в одну планету при спостереженні неозброєним оком. Але це ніяк не пов’язано безпосередньо із сонцестоянням.
    День зимового сонцестояння Зимове сонцестояння для жителів Північної півкулі у 2025 році настає 21 грудня. Цієї доби маємо найменше світлих годин, а ніч є найдовшою за весь рік. В астрономічному сенсі це означає, що планетарна вісь досягла найбільшого кута нахилу від Сонця. Сонце стоїть на висоті всього 23.5° над горизонтом. День зимового сонцестояння — це астрономічний початок зими. Для астрономів це унікальний момент механіки Всесвіту. Для всіх живих істот на Землі тривалість світлового дня дуже важлива, а єдиним джерелом світла й тепла на нашій планеті є Сонце. З наближенням зими ми кожного дня помічаємо, що воно чимдалі пізніше сходить і раніше сідає. Навіть опівдні світило стоїть низько над горизонтом. Якщо подивитися на свою полуденну тінь, то саме в час грудневого сонцестояння вона буде найдовшою. Звичаї давніх народів світу Період зимового сонцестояння був дуже важливим в культурі давніх народів всього світу. Фактично, багато звичаїв, символів та ритуалів, пов’язаних з Різдвом, насправді походять від святкування грудневого сонцевороту в язичницькі часи. Рим У Давньому Римі свято продовжувалося сім днів, починаючи з 17 грудня. Називалися ці дні сатурналіями на честь Сатурна — римського бога землеробства та врожаю. В цей період пробачалися образи, призупинялися війни, влаштовувалися бенкети та народні гуляння. Навіть раби в ці дні мали право на відпочинок. Слов’яни У наших слов’янських пращурів був звичай з приходом найдовшої ночі в році колядувати, бо цей день вважався днем бога Коляди. Люди намагалися позбутися всього старого й зайвого, а також загадували бажання та співали пісень на честь Коляди, дякуючи йому за відродження Сонця. Після прийняття християнської релігії церковні служителі постаралися підлаштувати ці традиції під православні вірування. В період зимового сонцевороту стали святкувати Різдво. Ірландія Для друїдів цей день був часом смерті й відродження, коли сили природи та людські душі оновлювалися. Вони вважали, що темрява помирає, а світло народжується, при цьому даруючи нове життя душам померлих. В Ірландії є доісторична кам’яна споруда Ньюгрейндж. Вона збудована таким чином, що в день зимового сонцевороту сонячні промені проникають всередину споруди та яскраво освічують її протягом кількох хвилин. Деякі дослідники вважають, що й Стоунхендж в Англії має схоже призначення — щоб відстежувати рух планети відносно Сонця. Країни Скандинавії У скандинавських країнах святкували Йоль — так називали період зимового сонцестояння. Люди запалювали вогнища на честь бога Тора — вважалося, що він повертає землі сонячне світло. Традиційно спалювали ритуальне поліно, а попіл збирали. Це був оберіг від нещастя, його зберігали цілий рік. Китай Давні китайці теж відзначали зимовий сонцеворот. Традиції виходили зі східної філософії балансу й гармонії енергій «інь» та «янь». Це був час відродження позитивної енергії, коли готували пригощання та збирали родину за одним столом. Цікаві факти по зимове сонцестояння Найкоротший день та найдовша ніч припадають на 21, 22 або 23 грудня, коли нахил земної вісі у напрямку від Сонця становить найбільше значення. День зимового сонцестояння припадає на 21 чи 22 грудня у Північній півкулі та 20 чи 21 липня у Південній півкулі. Над лінією обрію Сонце знаходиться в найнижчій точці. З літнього сонцестояння Сонце кожен день підіймається на меншу висоту над горизонтом. Назва «сонцестояння» виникла тому, щосаме в цей день небесне світило не змінює свого положення стосовно горизонта (мається на увазі максимальная висота над горизонтом). Тривалість світового дня становить трохи понад 8 годин, після чого кожний наступний день поступово збільшується, а Сонце починає підійматися все вище і вище. З днем зимового сонцестояння вкрай рідко збігається місячне затемнення. З 1793 року такі співпадіння відбулися лише 10 разів, останнє сталося у 2010 році. До речі, у 2010 році повне місячне затемнення також співпало з повним місяцем. Наступного разу повний Місяць та день зимового сонцестояння співпадуть аж у 2094 році. Найчастіше зимове сонцестояння відбувається 21 грудня, але може статися 20 чи 23 числа. Останнє явище 23 грудня відбулося у 1903 році, наступні – 20 грудня 2080 року та 23 грудня 2303 року. У День зимового сонцестояння у 1898 році П’єр та Марія Кюрі відкрили радій, розпочавши цим атомну еру. У 1968 році 21 грудня в космос був запущений Аполлон-8, на навколомісячну орбіту вперше вийшли люди та досягли Місяця. Відомий старовинний комплекс Стоунхендж вирівняний відносно західної вісі Сонця, а пам’ятник Ньюгрейндж – відносно лінії сходу Сонця під час зимового сонцестояння. Призначення конструкції досі остаточно не визначене, але саме на День сонцестояння до Стоунхенджу приїздить найбільше туристів зі всього світу. Зимове сонцестояння – це не найхолодніший день, і подія ніяк не пов’язана зі зменшенням відстані між Землею та Сонцем. Вона обумовлена відхиленням вісі планети, що становить 23,5 градуси. Зимове сонцестояння з давніх часів відігравало важливу роль в обрядах і традиціях різних народів. У цей день римляни відзначали свято Сатурналія на честь бога Сатурна, покровителя сільського господарства. В Ірані святкували свято Ялда, яке символізувало народження бога Сонця та його перемогу над темрявою. День, на який випадає зимове сонцестояння, майже на 9 годин коротший за день літнього сонцестояння. Тобто темний час доби довший на цілий робочий день. У день зимового сонцестояння 21 грудня 2020 року планети-гіганти Юпітер та Сатурн зблизилися так, що відстань між ними стала мінімальною. Через це у південно-західній частині горизонту протягом півтори години земляни спостерігали яскравий парад Юпітера та Сатурна, що майже злилися в одну планету при спостереженні неозброєним оком. Але це ніяк не пов’язано безпосередньо із сонцестоянням.
    894переглядів
  • Зараз вже взялася читати книгу Костянтина Симоненка "200,000 кілометрів до мрії". Боже, як мені цікаво її читати!😍 Я просто від неї в захваті!🤩 Під час читання, я знайшла сайт мандрівника, а там є на що подивитися і почитати. Знайду час і сама почитаю і перегляну сайт. А там ще є його книги, соціальні мережі, то ж я вже на них підписалася!💙💛

    http://konstantin.travel/
    Зараз вже взялася читати книгу Костянтина Симоненка "200,000 кілометрів до мрії". Боже, як мені цікаво її читати!😍 Я просто від неї в захваті!🤩 Під час читання, я знайшла сайт мандрівника, а там є на що подивитися і почитати. Знайду час і сама почитаю і перегляну сайт. А там ще є його книги, соціальні мережі, то ж я вже на них підписалася!💙💛 http://konstantin.travel/
    339переглядів
  • Зараз вже взялася читати книгу Костянтина Симоненка "200,000 кілометрів до мрії". Боже, як мені цікаво її читати!😍 Я просто від неї в захваті!🤩 Під час читання, я знайшла сайт мандрівника, а там є на що подивитися і почитати. Знайду час і сама почитаю і перегляну сайт. А там ще є його книги, соціальні мережі, то ж я вже на них підписалася!💙💛

    http://konstantin.travel/
    Зараз вже взялася читати книгу Костянтина Симоненка "200,000 кілометрів до мрії". Боже, як мені цікаво її читати!😍 Я просто від неї в захваті!🤩 Під час читання, я знайшла сайт мандрівника, а там є на що подивитися і почитати. Знайду час і сама почитаю і перегляну сайт. А там ще є його книги, соціальні мережі, то ж я вже на них підписалася!💙💛 http://konstantin.travel/
    Love
    1
    288переглядів
  • – Щодо Росії. На вашу думку, ці вже не натяки, а конкретні дії та сигнали можуть пришвидшити "відкриття вікна можливостей" для Путіна щодо нападу на Європу?

    – Звісно. Ми ж бачили, що Путін ніколи нічого не робить без попереднього тестування ситуації. Його авантюризм супроводжується запуском пробних кульок: спершу перевірка супротивників на витривалість, реакцію на агресивні кроки. Приклади – атаки дронами на країни НАТО, перетини кордонів, провокації проти військово-морських суден. Усе це частина ескалаційного процесу. Як аналогія: спершу він засовує ногу у двері, потім ногу повністю, потім ще більше, і зрештою відкриває двері настіж. Результат – нові провокації й підвищення рівня небезпеки.

    – Тобто, можна очікувати, що Путін перестане тестувати, а поріг ескалації суттєво зросте. А чи готові європейці, гіпотетично, без США, до військової протидії Росії?Начебто вони розуміють і бачать ризики, але якщо подивитися на українське питання, то бачимо радше вичікування: що зробить Трамп, як він себе поведе. Суб’єктивно, складається враження, що європейці хочуть витягнути момент, коли треба буде проявити ініціативу. Висувати власні ідеї, не чекати сигналів від Трампа, не намагатися розшифрувати, що має на увазі Путін. Але тут спрацьовує європейський парадокс: багато говорять про кризу, але мало роблять для практичного вирішення. Зрозуміло, що самостійно діяти вони не готові, усе одно потрібна взаємодія з США, але взяти на себе левову частку зусиль щодо підтримки безпеки континенту поки що не можуть. Навіть якщо після Трампа прийде "притомна" адміністрація, я сумніваюся, що рівень безпекової допомоги США суттєво зміниться – тенденція до скорочення вже закладена.Щодо реакції НАТО. Дисбаланс всередині організації зростає: є країни, котрі готові брати більшу відповідальність, попри позицію Трампа, а є ті, хто й досі чекає на сигнали від нього і навіть не діє, покладаючись лише на США. Наскільки це посилює внутрішній дисбаланс альянсу?

    – Безумовно. І це одна з цілей Москви – розхитати трансатлантичну єдність і стимулювати розбіжності серед європейських членів НАТО.Трамп сам ще й підігрує Путіну...

    – Саме так. І це вже не парадокс, а реальність. Для НАТО це екзистенційний момент: або європейська частина альянсу виробляє власний спосіб протидії, враховуючи зниження американської заангажованості, або залишається залежною, а дехто з членів вже має власні, відмінні від НАТО безпекові інтереси та стосунки з Росією – що ще недавно було майже неможливо уявити. А зараз це реальність.
    – Щодо Росії. На вашу думку, ці вже не натяки, а конкретні дії та сигнали можуть пришвидшити "відкриття вікна можливостей" для Путіна щодо нападу на Європу? – Звісно. Ми ж бачили, що Путін ніколи нічого не робить без попереднього тестування ситуації. Його авантюризм супроводжується запуском пробних кульок: спершу перевірка супротивників на витривалість, реакцію на агресивні кроки. Приклади – атаки дронами на країни НАТО, перетини кордонів, провокації проти військово-морських суден. Усе це частина ескалаційного процесу. Як аналогія: спершу він засовує ногу у двері, потім ногу повністю, потім ще більше, і зрештою відкриває двері настіж. Результат – нові провокації й підвищення рівня небезпеки. – Тобто, можна очікувати, що Путін перестане тестувати, а поріг ескалації суттєво зросте. А чи готові європейці, гіпотетично, без США, до військової протидії Росії?Начебто вони розуміють і бачать ризики, але якщо подивитися на українське питання, то бачимо радше вичікування: що зробить Трамп, як він себе поведе. Суб’єктивно, складається враження, що європейці хочуть витягнути момент, коли треба буде проявити ініціативу. Висувати власні ідеї, не чекати сигналів від Трампа, не намагатися розшифрувати, що має на увазі Путін. Але тут спрацьовує європейський парадокс: багато говорять про кризу, але мало роблять для практичного вирішення. Зрозуміло, що самостійно діяти вони не готові, усе одно потрібна взаємодія з США, але взяти на себе левову частку зусиль щодо підтримки безпеки континенту поки що не можуть. Навіть якщо після Трампа прийде "притомна" адміністрація, я сумніваюся, що рівень безпекової допомоги США суттєво зміниться – тенденція до скорочення вже закладена.Щодо реакції НАТО. Дисбаланс всередині організації зростає: є країни, котрі готові брати більшу відповідальність, попри позицію Трампа, а є ті, хто й досі чекає на сигнали від нього і навіть не діє, покладаючись лише на США. Наскільки це посилює внутрішній дисбаланс альянсу? – Безумовно. І це одна з цілей Москви – розхитати трансатлантичну єдність і стимулювати розбіжності серед європейських членів НАТО.Трамп сам ще й підігрує Путіну... – Саме так. І це вже не парадокс, а реальність. Для НАТО це екзистенційний момент: або європейська частина альянсу виробляє власний спосіб протидії, враховуючи зниження американської заангажованості, або залишається залежною, а дехто з членів вже має власні, відмінні від НАТО безпекові інтереси та стосунки з Росією – що ще недавно було майже неможливо уявити. А зараз це реальність.
    635переглядів
  • Щодо оцінки кількості росіян на цьому напрямку (11 тисяч), то, на мою думку, вона не зовсім відповідає дійсності. Чисельність набагато більша, перш за все людей. Їх там щонайменше в чотири рази більше. Можливо, 11 тисяч націлені тільки на Мирноград, без урахування Покровська та південно-східної частини цього виступу, де також ключові сили з опорними пунктами, на які теж зараз іде постійна атака.

    Наведу приклад: в операції із витіснення Збройних сил України з Курської області росіяни застосовували угруповання чисельністю в 30-40 тисяч осіб. До цієї операції залучено в рази більше людей, тому я не розумію, звідки ця цифра 11 тисяч. Вона абсолютно некоректна.

    Так, бої точаться важкі, ситуація змінюється дуже швидко. Хто зараз на цій ділянці навколо Покровська й Мирнограда буде спритнішим, тактично швидшим, той цю битву і виграє.

    Не виключено, що із селищ, які розташовані на південний схід від Покровсько-Мирноградської "кишені", доведеться вийти з метою захисту особового складу, але при цьому ущільнити наші оборонні порядки в Покровську та Мирнограді й не дати ворогу захопити цих два ключових опорних пункти.

    – На вашу думку, як на активність ворога впливає погода, осінні дощі?

    – Якщо бути об'єктивним, то погані погодні умови заважають і тим, хто захищається, і тим, хто наступає. Але поки не зійшло листя з дерев, поки є умовна "зеленка", це дає можливість ворогу замаскуватися при заходженні на наші позиції, і він намагається цим скористатись.

    – Запитання щодо так званого Добропільського виступу. Якщо подивитися на мапу бойових дій, то видно, що вороже угруповання максимально скоротилося. Чи можна прогнозувати, що воно буде повністю ліквідоване?

    – Це був приклад нашого вдалого відбиття атаки. Це була не інфільтрація, а спроба вклинитися в наші оборонні порядки. Я не відкидаю, що так намагалися створити небезпечну зону напруження перед тим, як розпочати активні штурми Покровська й Мирнограда, щоб максимально розтягнути наші сили на цьому напрямку. На щастя, цю загрозу було оперативно ліквідовано, спробу вклинитися було відбито. Значну кількість сил росіян було ліквідовано.

    За умови відновлення наших оборонних порядків, можливо, це дозволить вивільнити частину наших сил, щоб застосувати їх на лінії Покровськ – Мирноград.
    Щодо оцінки кількості росіян на цьому напрямку (11 тисяч), то, на мою думку, вона не зовсім відповідає дійсності. Чисельність набагато більша, перш за все людей. Їх там щонайменше в чотири рази більше. Можливо, 11 тисяч націлені тільки на Мирноград, без урахування Покровська та південно-східної частини цього виступу, де також ключові сили з опорними пунктами, на які теж зараз іде постійна атака. Наведу приклад: в операції із витіснення Збройних сил України з Курської області росіяни застосовували угруповання чисельністю в 30-40 тисяч осіб. До цієї операції залучено в рази більше людей, тому я не розумію, звідки ця цифра 11 тисяч. Вона абсолютно некоректна. Так, бої точаться важкі, ситуація змінюється дуже швидко. Хто зараз на цій ділянці навколо Покровська й Мирнограда буде спритнішим, тактично швидшим, той цю битву і виграє. Не виключено, що із селищ, які розташовані на південний схід від Покровсько-Мирноградської "кишені", доведеться вийти з метою захисту особового складу, але при цьому ущільнити наші оборонні порядки в Покровську та Мирнограді й не дати ворогу захопити цих два ключових опорних пункти. – На вашу думку, як на активність ворога впливає погода, осінні дощі? – Якщо бути об'єктивним, то погані погодні умови заважають і тим, хто захищається, і тим, хто наступає. Але поки не зійшло листя з дерев, поки є умовна "зеленка", це дає можливість ворогу замаскуватися при заходженні на наші позиції, і він намагається цим скористатись. – Запитання щодо так званого Добропільського виступу. Якщо подивитися на мапу бойових дій, то видно, що вороже угруповання максимально скоротилося. Чи можна прогнозувати, що воно буде повністю ліквідоване? – Це був приклад нашого вдалого відбиття атаки. Це була не інфільтрація, а спроба вклинитися в наші оборонні порядки. Я не відкидаю, що так намагалися створити небезпечну зону напруження перед тим, як розпочати активні штурми Покровська й Мирнограда, щоб максимально розтягнути наші сили на цьому напрямку. На щастя, цю загрозу було оперативно ліквідовано, спробу вклинитися було відбито. Значну кількість сил росіян було ліквідовано. За умови відновлення наших оборонних порядків, можливо, це дозволить вивільнити частину наших сил, щоб застосувати їх на лінії Покровськ – Мирноград.
    323переглядів
  • Не засмучуйтесь, що треба рано вставати, радійте з того, що є на це сили…
    Не гнівайтесь, що треба поспішати, радійте, що є куди...
    Не засмучуйтесь, що похолодало, на холоді такий смачний теплий чай…
    Кожен момент може стати джерелом радості, якщо подивитися на нього з вдячністю…
    Треба вміти бачити позитив у повсякденних речах, навіть якщо вони можуть здаватися рутинними або незручними.
    Не засмучуйтесь, що треба рано вставати, радійте з того, що є на це сили… Не гнівайтесь, що треба поспішати, радійте, що є куди... Не засмучуйтесь, що похолодало, на холоді такий смачний теплий чай… Кожен момент може стати джерелом радості, якщо подивитися на нього з вдячністю… Треба вміти бачити позитив у повсякденних речах, навіть якщо вони можуть здаватися рутинними або незручними.
    Like
    Love
    2
    395переглядів
  • Дайте Джеймсу Кемерону три роки, щоб попрацювати над тим самим світом, і все стане більшим і кращим. Такий висновок можна зробити, якщо подивитися новий трейлер третього фільму франшизи "Аватар: Вогонь і попіл". Дія стала масштабнішою, декорації — більш вишуканими, а персонажі — емоційнішими.

    Трейлер до епічного науково-фантастичного фільму "Аватар: Вогонь і попіл" дебютував в кінотеатрах разом із фільмом "Фантастична четвірка: Перші кроки". Як перший трейлер, він створює круту інтригу та демонструє візуальні ефекти, але не розкриває надто багато.

    Вихід фільму "Аватар: Вогонь і попіл" заплановано на 19 грудня 2025 року.

    #Коло_Кіно #Новини_кіно
    Дайте Джеймсу Кемерону три роки, щоб попрацювати над тим самим світом, і все стане більшим і кращим. Такий висновок можна зробити, якщо подивитися новий трейлер третього фільму франшизи "Аватар: Вогонь і попіл". Дія стала масштабнішою, декорації — більш вишуканими, а персонажі — емоційнішими. Трейлер до епічного науково-фантастичного фільму "Аватар: Вогонь і попіл" дебютував в кінотеатрах разом із фільмом "Фантастична четвірка: Перші кроки". Як перший трейлер, він створює круту інтригу та демонструє візуальні ефекти, але не розкриває надто багато. Вихід фільму "Аватар: Вогонь і попіл" заплановано на 19 грудня 2025 року. #Коло_Кіно #Новини_кіно
    Like
    Love
    4
    1Kпереглядів 1 Поширень
  • ❗️ Чарло повертається. Суперник якраз, щоб перевірити, чи не даремно це

    🗓️ 31 травня в Лас-Вегасі, США, відбудеться поєдинок повернення американського колишнього чемпіона світу Джермалла Чарло (33–0, 22 КО).
    Це американський боксер-професіонал, який виступає в середній і в першій середній вагових категоріях. Серед професіоналів чемпіон світу за версією WBC (2019-2024) і колишній тимчасовий чемпіон світу за версією WBC (2018-2019) у середній вазі. Колишній чемпіон світу за версією IBF (2015-2017) у 1-ій середній вазі.

    💥 Після перерви він уперше вийде в ринг проти Томаса Ламанни (39–5–1, 18 КО). Суперник здається недостатнім для цікавості протистояння – все ж Чарло досі сприймається як суперзірка.

    📢 Проте якщо подивитися на всі обставини довкола, можемо побачити, що це саме те, що потрібно.
    🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #World_box @brovarysport #boxing #boxers #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovary_boxing #Brovarysport
    ❗️ Чарло повертається. Суперник якраз, щоб перевірити, чи не даремно це 🗓️ 31 травня в Лас-Вегасі, США, відбудеться поєдинок повернення американського колишнього чемпіона світу Джермалла Чарло (33–0, 22 КО). Це американський боксер-професіонал, який виступає в середній і в першій середній вагових категоріях. Серед професіоналів чемпіон світу за версією WBC (2019-2024) і колишній тимчасовий чемпіон світу за версією WBC (2018-2019) у середній вазі. Колишній чемпіон світу за версією IBF (2015-2017) у 1-ій середній вазі. 💥 Після перерви він уперше вийде в ринг проти Томаса Ламанни (39–5–1, 18 КО). Суперник здається недостатнім для цікавості протистояння – все ж Чарло досі сприймається як суперзірка. 📢 Проте якщо подивитися на всі обставини довкола, можемо побачити, що це саме те, що потрібно. 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #World_box @brovarysport #boxing #boxers #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovary_boxing #Brovarysport
    506переглядів
  • СТОРІНКИ ІСТОРІЇ БРОВАРСЬКОГО СПОРТУ (2011 РІК)
    АМЕРИКАНСЬКИЙ ФУТБОЛ У БРОВАРАХ
    Цієї неділі на стадіоні «Спартак» у Броварах можна було спостерігати не зовсім звичне явище. На полі розминалися кремезні хлопці в спортивній формі із захисними обладунками, а глядачів «заводили» чарівні дівчата із групи підтримки. Як виявилося, там відбувався матч чемпіонату України з американського футболу у вищій лізі між «Kiev Bandits» (місто Київ) і «Скіфи-ДонНТУ» (місто Донецьк). Для тих, хто вболіває за звичний, європейський футбол, було просто не зрозуміло, чому він дістав таку назву. Адже, як уважно придивитися то помітно, що це скоріш видозмінене регбі, ніж найулюбленіша гра в усьому світі. Що ж це за вид спорту. Американський футбол сформувався в Сполучених Штатах Америки в XIX столітті. Це один з найпопулярніших видів спорту в Америці, який щорічно приваблює тисячі гравців і мільйони глядачів. Ця стрімка, атакуюча, силова гра завоювала серця 800 000 000 уболівальників у всьому світі, в нього грають на 5 континентах більш ніж в 40 країнах світу. І ось вже кілька років відбуваються різноманітні турніри і в Україні. Бровари було обрано не випадково, адже хто пам’ятає кінець 70-их, початок 80-их років, той знає що у нас відбувалися матчі чемпіонату СРСР з регбі, а частим гостем міста була потужна київська команда «Авіатор» та й вільних полів в столиці не вистачає.
    Поля для гри ту трохи менше від футбольного. Одночасно на ньому може перебувати 11 гравців з кожної команди. М’яч передається партнеру руками, але в грі можна використовувати і ноги. Потрібно або «занести» м’яч в залікову зону суперника, або потрапити в спеціальні ворота ударом ногою Перемагає той, хто набирає найбільше очок. Подивившись на гру, розумієш, що це гра справжніх чоловіків і слабакам тут не місце. Хлопці грали, не жаліючи ні себе, ні суперників. Тут дозволяється майже все, крім ударів. З перших хвилин дончаки заволодівають ініціативою і ведуть в рахунку. Киянам ні як не вдавалося наблизитися до них. В підсумку перемога «Скіфів-ДонНТУ». Цікаво, що подивитися гру прийшло близько 100 мешканців міста. Ігри із звичного футболу не викликають такої зацікавленості. І більшість із них – молодь. Правда, що деякі із них більше спостерігали не за перипетіями на полі, а за танцями чарівних дівчат із групи підтримки, але це вже зовсім інша історія.
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news
    Більше інформації та фото на сторінці: https://www.facebook.com/brovarysport
    СТОРІНКИ ІСТОРІЇ БРОВАРСЬКОГО СПОРТУ (2011 РІК) АМЕРИКАНСЬКИЙ ФУТБОЛ У БРОВАРАХ Цієї неділі на стадіоні «Спартак» у Броварах можна було спостерігати не зовсім звичне явище. На полі розминалися кремезні хлопці в спортивній формі із захисними обладунками, а глядачів «заводили» чарівні дівчата із групи підтримки. Як виявилося, там відбувався матч чемпіонату України з американського футболу у вищій лізі між «Kiev Bandits» (місто Київ) і «Скіфи-ДонНТУ» (місто Донецьк). Для тих, хто вболіває за звичний, європейський футбол, було просто не зрозуміло, чому він дістав таку назву. Адже, як уважно придивитися то помітно, що це скоріш видозмінене регбі, ніж найулюбленіша гра в усьому світі. Що ж це за вид спорту. Американський футбол сформувався в Сполучених Штатах Америки в XIX столітті. Це один з найпопулярніших видів спорту в Америці, який щорічно приваблює тисячі гравців і мільйони глядачів. Ця стрімка, атакуюча, силова гра завоювала серця 800 000 000 уболівальників у всьому світі, в нього грають на 5 континентах більш ніж в 40 країнах світу. І ось вже кілька років відбуваються різноманітні турніри і в Україні. Бровари було обрано не випадково, адже хто пам’ятає кінець 70-их, початок 80-их років, той знає що у нас відбувалися матчі чемпіонату СРСР з регбі, а частим гостем міста була потужна київська команда «Авіатор» та й вільних полів в столиці не вистачає. Поля для гри ту трохи менше від футбольного. Одночасно на ньому може перебувати 11 гравців з кожної команди. М’яч передається партнеру руками, але в грі можна використовувати і ноги. Потрібно або «занести» м’яч в залікову зону суперника, або потрапити в спеціальні ворота ударом ногою Перемагає той, хто набирає найбільше очок. Подивившись на гру, розумієш, що це гра справжніх чоловіків і слабакам тут не місце. Хлопці грали, не жаліючи ні себе, ні суперників. Тут дозволяється майже все, крім ударів. З перших хвилин дончаки заволодівають ініціативою і ведуть в рахунку. Киянам ні як не вдавалося наблизитися до них. В підсумку перемога «Скіфів-ДонНТУ». Цікаво, що подивитися гру прийшло близько 100 мешканців міста. Ігри із звичного футболу не викликають такої зацікавленості. І більшість із них – молодь. Правда, що деякі із них більше спостерігали не за перипетіями на полі, а за танцями чарівних дівчат із групи підтримки, але це вже зовсім інша історія. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news Більше інформації та фото на сторінці: https://www.facebook.com/brovarysport
    847переглядів
Більше результатів