Деякі речі важливіші за спорт, – шведська лижниця виступила проти допуску росіян до Олімпіади-2026 👏🏻 Шведська лижниця Лінн Сван заявила, що вона не бажає бачити російських спортсменів на Олімпійських іграх 2026 року 🙅🏻‍♂️ Ситуація у світі не змінилася, тому мені неприємно, що люди вагаються з цього питання. Якщо ти залишиш ці двері відкритими, їх скоро виб'ють. Якщо ви запитаєте мене тут і зараз, відповідь буде такою, що я не хочу змагатися з ними. Я не знаю, як би я себе почувала, якби стояла на старті Олімпіади, а вони там були. Можливо, я буду у чудовій формі, а я ніколи не вигравала чемпіонську медаль. Я можу лише сподіватися, що в мене вистачить мужності в цій ситуації. Бо останнє, чого я хочу, це втратити її в такій справі – деякі речі важливіші за спорт. Якщо бути відвертою, це (спорт) просто розвага, якою ми займаємося, і вона мало що варта порівняно з людськими життями. #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#ШІ #афоризм

#оповіданея #Ші Глава 26. Ті, що не мовчать Київ. Початок лютого 2023 року. Місто дихало холодом, якось по-іншому, ніж у січні. Не було снігу, але вітер — гострий, як лезо, — різав щоки і думки. Марія йшла повільно, з руками в кишенях, і з відчуттям, що щось наближається. Не подія — стан. Вона не планувала зустрічі з Миколою. Просто зайшла до кав’ярні на Подолі, щоб перечекати пориви вітру. І там — за столиком біля вікна — сидів він. Чоловік Ольги. Той самий, у квартирі якого вона ховалась після втечі з Мелітополя. Той, хто мовчки подав їй чай, коли вона не могла говорити. — «Маріє?» — він підвів очі, і в них було щось тепле, як завжди. — «Привіт, Миколо. Я не знала, що ти тут буваєш.» — «Я тут часто. Думаю. Пишу.» Він запросив її сісти. Вони говорили довго — не про війну, не про Максима, не про втрати. А про голос. Про те, що мовчання — це теж зброя, і що поезія — це спосіб її розрядити. — «Ми готуємо вечір. Поетичний. Не пафосний. Не офіційний. Просто — люди, які читають те, що не можуть не сказати. Хочеш допомогти?» — «Я не поетка.» — «Ти — архітекторка пам’яті. А це важливіше.» * Підготовка. Приміщення — старий культурний центр, колишній кінотеатр, де ще збереглися дерев’яні крісла з червоним оксамитом. Марія відповідала за простір: світло, розсадку, тишу між рядками. Вона розвішувала афіші, писала короткі біо для учасників, домовлялась про генератор — бо світло могло зникнути будь-якої миті. І в кожному русі було щось нове: не втеча, не пошук — а дія. Один із учасників — ветеран, який писав вірші на фронті. Інша — дівчина з Херсона, яка втратила брата. Третій — актор, який читав чужі тексти, бо свої ще не міг вимовити. * Вечір. Зал був напівтемний. Світло — тільки на сцені. Люди сиділи мовчки, як у храмі, але без релігії. Просто — в очікуванні. Марія стояла за кулісами. Її не було в програмі. Але Микола підійшов і сказав: — «Ти маєш сказати щось. Не як поетка. Як та, що пам’ятає.» Вона вийшла. Взяла мікрофон. І сказала: — «Я не знаю, як писати вірші. Але я знаю, як звучить голос, коли він проривається крізь страх. Я чула його — в шпиталі, в блокноті, в очах тих, хто не повернувся. І я хочу, щоб ви почули один рядок. Він не мій. Але він — про нас.» Вона відкрила блокнот. І прочитала: > «Я не прошу сенсацію. Я прошу — голос. Один абзац. Одне ім’я. Щоб він знав, що ми не мовчимо.» Марія говорила багато. Здавалося, що це гарно продуманий діалог по темі заходу, ніхто і гадки не мав, що це не текст, це мова душі, мова страху і сміливості, розгубленості і впевненості. У залі — тиша. Потім — аплодисменти. Не гучні. Але справжні. * Після. Марія сиділа на сходах біля сцени. Люди підходили, дякували. Хтось залишав записки. Хтось просто торкався її плеча. Микола сів поруч. — «Ти зробила більше, ніж думала.» — «Я просто сказала те, що мусило бути сказане.» — «І це — поезія.» * Вдома. Аліна вже спала. Марія сиділа біля вікна, дивилась на ліхтарі. І думала: > «Я не знаю, де він. Але я знаю, що я — не одна. І що голоси — множаться. І що тиша — вже не така гучна.» Далі буде...

Через війну наші діти бояться гучних звуків, де б вони не бул😢 #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

🔥 У Житомирі горів гуртожиток медінституту: четверо студентів отруїлися димом Пожежа сталася в одній з кімнат п'ятиповерхового гуртожитку Житомирського медичного інституту. Рятувальники швидко загасили її. Четверо студентів надихалися продуктами горіння, вони отримали на місці першу медичну допомогу. Студенти та переселенці за необхідності будуть розселені в інші помешкання. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Формується Командування безпілотних систем ППО у складі ПС ЗСУ, — Сирський. 📌 У вересні ворог застосував по території України під час масованих атак майже 6900 дронів, з яких понад 3600 – типу "шахед". 📌Противник постійно змінює тактику застосування безпілотників. Так, російські загарбники активізували удари по прифронтових районах та прикордонню. 📌 Ухвалено низку рішень щодо посилення протиповітряної оборони на цих напрямках, зокрема шляхом збільшення кількості екіпажів дронів-перехоплювачів, — додав Головнокомандувач ЗСУ. 📌 Сьогодні більшість російських ударних безпілотників знищується саме дронами-перехоплювачами. ✈️ Також застосування легкомоторної авіації дозволяє ефективно вражати російські БпЛА на більших висотах. Готуються нові екіпажі літаків для виконання цих завдань.

​​"Жодні гроші не компенсують час та здоров'я, яке витрачаєш на армію, особливо на бойових, але хотілося б бачити, що держава тебе цінує", - каже у розмові з DW військовий, який несе службу на Покровському напрямку. Свою доплату у 30 тисяч гривень він витрачає на оренду житла за місцем служби. Чимало українських військових змушені шукати підробіток, адже грошового забезпечення не вистачає на утримання родин. Особливо гостро питання стоїть для тих армійців, хто отримує "голу" ставку - трохи більше 20 тисяч гривень. Один з героїв цього матеріалу - старший сержант ЗСУ - останні два місяці змушений таксувати у вільний від служби час. Як кажуть самі військовослужбовці, на питання до керівництва щодо підвищення грошового забезпечення у відповідь звучить пропозиція "поїхати заробляти на Схід". Детальніше - читайте на DW: https://www.dw.com/uk/nizki-zarplati-v-zsu-ak-vijskovi-v-tilu-sukaut-pidrobitok/a-74195303

З 1-го жовтня всі ваші транзакції будуть ще більш пильно контролюватися і відстежуватися, — ректор Міжнародного інституту бізнесу Савченко. За його словами, не відстежуються транзакції до 30 тисяч гривень. Якщо ж сума буде більшою, то варто перераховувати кошти через IBAN і вказувати призначення транзакції: «подарунок». З 1-го жовтня НБУ вводить обов'язкову назву отримувача при карткових переказах, що полегшує ідентифікацію транзакцій. Розширені реквізити включають персональні дані та назву отримувача, а вимоги до платіжних документів стали жорсткішими для запобігання шахрайству.

Інформуємо, що до Кримінального процесуального кодексу України внесено зміни, що стосуються особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану. Частину першу статті 615 доповнено абзацом п’ятнадцятим такого змісту: «Під час дії воєнного стану за клопотанням потерпілого, який є близьким родичем чи членом сімʼї особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, прокурор своєю вмотивованою постановою може визначити місце проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 115, 146-1, 438 і 442-1 Кримінального кодексу України, пов’язаних із зникненням особи безвісти за особливих обставин у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, за місцем проживання (перебування) потерпілого, який є близьким родичем чи членом сімʼї особи, зниклої безвісти за таких обставин». Крім того, пункт 20-7 розділу ХІ «Перехідні положення» доповнено новим абзацом такого змісту: «Положення абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 615 цього Кодексу застосовуються також протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року Nº 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX». ✅ Нові норми покликані полегшити комунікацію між родинами зниклих безвісти і слідчими, які проводять досудове розслідування. ✅ Повинні позитивно вплинути на розслідування кримінальних проваджень за фактами зникнення безвісти осіб за особливих обставин, зокрема тому, що не буде перевантаження у слідчих східних та південних областей, адже саме туди направлялися матеріали кримінальних проваджень за підслідністю (за місцем вчинення кримінального правопорушення, в даному випадку – за місцем зникнення особи). Зміни в законодавстві у цій частині покликані забезпечити належний захист прав потерпілої сторони, гарантують право на участь у процесуальних діях та доступ до матеріалів провадження. ✅ Крім того, з урахуванням безпекової ситуації та складності виїздів до іншого регіону, тепер рідним не потрібно їхати в інші області, щоб комунікувати зі слідчими. ❗️Додаток: Зразок клопотання потерпілого про визначення місця досудового розслідування у кримінальному провадженні за органом досудового розслідування за місцем проживання (перебування), як близького родича зниклого безвісти. ❤️ Підписатися|Facebook

Королівство Каші Лахор ❤️💄